Про пальне із «градусом»

Нафтовики сподіваються, що наступного року в Україні ще залишиться бензин без вмісту біоетанолу. Як заявив президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук, є надія, що Верховна Рада ухвалить законопроект про відтермінування Закону «Про виробництво та використання моторного пального з вмістом біокомпонентів» ще до кінця поточного року.

«Профільний комітет парламенту вже другий місяць поспіль не розглядає документ. Тому ми звернулися до керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який може зініціювати розгляд законопроекту без рішення комітету, якщо останній не розглянув його протягом 30 днів. Сподіваємося, що до кінця року законопроект таки ухвалять», — розповідає Косянчук. За його словами, відтермінувати документ варто хоча б на два роки, щоб встигнути нормалізувати законодавство.

Натомість експерти галузі вважають, що на підготовку до «біоетанольної революції» варто відвести не менше 10 років. «Досвід Польщі, наприклад, показує, що до використання біоетанолу треба готуватися з десятиліття. Один стандарт на пальне в ЄС роблять 10—15    років, — розповідає директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. — Для того, щоб навчитися робити пальне з біоетанолом, потрібен час: на створення інфраструктури з його виробництва, зберігання й транспортування, контролю якості цього пального. Якщо ж інфраструктуру належним чином не забезпечать, це може погіршити якість пального».

Через біоетанол пальне стане не лише гіршим, але й дорожчим, прогнозують учасники ринку. Адже етанолу вітчизняного виробництва поки замало, тож його доведеться імпортувати. «Літр бензину подорожчає на 4,50 грн тільки на податках. І, звісно, нам як операторам, необхідно побудувати інфраструктуру під прийом і змішування цього пального. Це нові лінії, нові резервуари, це ще мінімум 50 коп. на літрі. У підсумку, ми рахували, подорожчання буде не менше 5 грн на літрі. Це створить патову ситуацію в економіці», — вважає GR-директор мережі АЗК Андрій Пасішник.

Зазначимо, потреби у спирті учасники ринку оцінюють у 300—400 тисяч тонн. Натомість уряд іншої думки. За словами міністра агрополітики Миколи Присяжнюка, ринку потрібно 260 тисяч тонн. І на такі потужності вітчизняні спиртові заводи виведуть уже на початку наступного року. Уряд уже навіть будує плани про експорт біоетанолу.

«Для нас важливо сьогодні не тільки забезпечити внутрішній ринок. Для нас важливо цю продукцію ще й експортувати. Тим паче ми бачимо, що Європа вимушена імпортувати технічні зернові культури й призупиняє свою динаміку виробництва біоетанолу. Ми повинні зайти на цей ринок, зробити заміщення своєю продукцією», — заявив наприкінці жовтня Присяжнюк.

Не бачать негативу в біоетанолі й експерти з альтернативної енергетики, а також самі виробники біопального. На їхню думку, біоетанол лише покращує характеристики авто. Про це свідчить досвід США чи Бразилії, де частка спирту в бензині — відповідно 20 і 95%. В Україні ж біоенергетика може покрити до 80% потреб у пальному.

«Чому цьому протидіють нафтовики? Вони просто не хочуть вкладати зайві кошти в модернізацію інфраструктури зі зберігання й транспортування. Адже використання біоетанолу передбачає вищу екологічну культуру. Тобто потрібні чистіші резервуари для зберігання, перевезення тощо», — вважає президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії Віталій Давій.

«Пальне з біоетанолом стійке, те, що воно роз’їдає гумові деталі — міф, ми перевіряли. У нього додається стабілізатор, тому жодної резинки ще не роз’їло. Так, дещо зростають витрати пального  — в межах 5%. Але при цьому воно десь на одну гривню дешевше за традиційний бензин. Крім того, двигуну на біопальному легше працювати, тож авто не перегріватиметься в заторах. Плюсів дуже багато, треба експериментувати. Я розумію нафтотрейдерів, які проти цього всього, але люди ж мають право на альтернативу», — додає головний технолог підприємства з виробництва бензину з вмістом біоетанолу Василь Трухін.

Нагадаємо, закон, який зобов’язує додавати в бензин не менше 5 % біоетанолу з 2014 року й не менше 7 % — з 2016-го Верховна Рада ухвалила минулого року. Мета документу — зниження залежності від імпорту енергоносіїв, створення нових робочих місць і поліпшення екологічної ситуації.