Програма-мінімум 2016 року

«Реформатори борються проти тих, хто незаконно отримує особистий зиск від української економіки й намагається зберегти такий стан речей, нехтуючи вимогами демонстрантів Євромайдану», — пише Bloomberg. Видання посилається на програмного директора німецького Фонду Маршалла Йорга Форбріга, який зазначає: «Оцінюючи останні події, (можна дійти висновку, що) Україна сьогодні підійшла ближче, ніж будь-коли, до лінії, за якою на неї чекає політичне самогубство». «Конфлікт у Києві найбільше йде на користь Москві, — додає експерт. — Якщо прихильність України до змін ослабиться, спалахне внутрішня боротьба. Тоді зближення з Заходом зупиниться, й Москва досягне своїх цілей».

Зрозуміло, що такий негативний прогноз нікого в Україні не влаштовує й багатьох просто обурює. Але знати, що ситуація може обернутися так, усе одно треба. Дякуємо, пане Форбріг, за попередження. Поінформовані, отже, озброєні. Залишається не допустити політичних склок. Але не менш небезпечні й суто економічні загрози. Інформаційно-аналітичний центр FOREX CLUB в Україні повідомив «День», що споживча інфляція, тобто підвищення цін, в Україні за підсумками 2015 року може становити 44%. Це є найвищим показником серед країн Європи, зазначають аналітики.

Але виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко допускає, що цей показник може піднятися й до 46%. 2016 року, зазначає експерт, уповільняться темпи економічного розвитку у світі. Україна не буде винятком. До того ж на нас впливають ще й такі чинники, як воєнні дії на сході, ворожа економічна політика Росії. «Ми вважаємо, — говорить експерт, — що частка РФ в українському експорті скоротиться до 10% нинішнього року проти  30% 2013-го».

У Фонді Блейзера, за словами його виконавчого директора, не бачать великих перспектив для зростання економіки 2016 року й згодні з прогнозом Кабміну, який сподівається підвищити ВВП лише на 1,5—2%.  Рівень експорту, а також споживання домогосподарств у країні будуть низькими й не стануть драйверами економічного зростання. Не стане стимулом для розвитку й бюджет 2016 року — фіскальний простір для економіки, побудований Мінфіном, що працює як бухгалтер, буде вкрай обмеженим, говорить Устенко. Може показати деяку позитивну динаміку, але не стане чинником зростання економіки рівень інвестицій (ПІІ будуть на рівні $1,5 мільярда, що в сім  разів нижче досягнутих історичних максимумів). На думку експерта, інвестиції можуть прийти лише в агросектор, сектори енергетики і ІТ. Але для цього, за його словами, необхідно поліпшити інвестиційний клімат, інакше коливання можуть становити плюс-мінус 10% і принципово не змінять картини 2016 року.

Устенко наполягає, що 2016 року Україні вкрай необхідно залишитися у програмі МВФ, хоча цього року, на його думку, уряд під час переговорів з Фондом припустився помилок у податковій реформі, пішовши на скасування низки пільг для виробників, зокрема, для сільгосппідприємств. Це може призвести до того, що економіка не покаже й 2% зростання. Аграрії або почнуть закриватися, або підуть у тінь, передбачає експерт. А вона в українській економіці залишається на кризово високому рівні — понад 65%, що є, на його думку, характерною рисою економіки з неякісним бізнес-кліматом. Проте Устенко передбачає, що в разі прийняття нового Податкового кодексу (нехай і не в трактуванні Ніни Южаніної, але й не в тій, що пропонував Мінфін) Україна може стати конкурентоспроможною на світовому ринку за залученням інвестицій. Але при цьому він іще раз підкреслює значення співпраці нашої країни з МВФ і сподівається, що це розуміють і політичні еліти.

«Чи не кожен другий наш політик, — зазначає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин, — обтяжений комплексом Герострата й мріє спалити храм Артеміди, тобто залишити по собі пам’ять. Хто через двадцять років пам’ятатиме тих, хто розробляв і просував новий Податковий кодекс? А ось того, хто заходить з гранатою до Верховної Ради, пам’ятатимуть усі». «Цей деструктив якоюсь мірою переходить з політики в економіку, — зазначає учений і називає головні напрямки, на яких наступного року зосередиться український політикум: дерегуляція, децентралізація, демонополізація, деолігархізація й детінізація (додамо  — декорупцізація. — Авт.)».

«Чи є шанси, що ці 5-6 «де» хоч частково будуть реалізовані? — ставить експерт риторичне запитання і ще одне: — А якщо не будуть, то чи зможемо ми виповзти з наших економічних проблем?» І все-таки він бачить глобальний шанс для України. На його думку, це участь у відновленні Великого шовкового шляху. «Тут починаються можливості для інвестицій в Україну. Це не лише торгівля, а й логістика, інфраструктура, а з ними — інвестиції, спільні виробництва». Юрчишин хоче вірити, що наступного року «ми зростемо не на два, а хоча б на чотири відсотки».