Прогулянка над «прірвою»
Чим загрожує уряду та економіці виконання умов четвертого траншу МВФ?
Сьогодні в Україну прибули представники МВФ. Мета візиту, як заявили «Дню» у постійному представництві Фонду в Україні, «технічні консультації з представниками влади», і запевнили: цього разу переглядати програму фінансування не будуть. Команда МВФ пробуде в Україні до 16 лютого.
Нагадаємо, що Україна чекає четвертий транш від МВФ на суму 1,9 мільярда доларів США. Відповідно до чотирічної програми «Механізм Розширеного Фінансування» (Extended Fund Facility), ухваленої 11 березня 2015 року, Фонд має виділити Україні кредит на суму в 17,516 мільярда доларів США. За три роки ми вже отримали чотири транші загальною сумою в 8,7 мільярда доларів. У цьому році влада України розраховує отримати ще 1,8 мільярда доларів.
Фонд тримає «паузу» у співпраці від травня минулого року. Ще тоді Україна мала б отримати четвертий транш. Але «відсутність» прогрессу у виконанні взятих зобовязань стало причиною «заморожування» співпраці.
У списку вимог, на які згодилась Україна, — підвищення пенсійного віку, скасування багатьох пенсійних пільг, відкритий ринок землі і ще чимало «пунктиків», кожен з яких потенційно може звалити будь-який український уряд. Але на порядку денному зараз стоїть два — створення антикорупційного суду та підняття ціни на природній газ для населення.
24 СІЧНЯ 2018 РОКУ. ДАВОС / ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА
СУД
В Давосі Президент України Петро Порошенко зустрівся з директором МВФ Крістін Лаггард. Переговори були не з легких, і супроводжувались в Україні бурхливою інформаційною хвилею. Низка інтернет-ЗМІ, посилаючись на власні джерела, написали, що Петрові Порошенку вдалось переконати Крістін Лагард переглянути вимогу про створення антикорупційного суду. Мовляв, МВФ не так і гостро ставило це питання, а голова представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахонен, яка підписала жорсткий лист, надісланий представникам української влади, взагалі може поплатитися за це посадою. І в МВФ, і в Світовому банку цю інформацію спростували, ні про яке звільнення не йдеться і створення антикорупційного суду залишається однією з ключових умов продовження співпраці з Україною.
На відміну від решти баталій останніх років, у питанні створення Антикорупційного суду протиборчими силами виявилися не різні табори українського політикуму, а весь правлячий клас країни та її західні партнери.
Вперше воно виникло ще навесні 2016 року, коли Президент Петро Порошенко готував свій варіант судової реформи. Відтоді про створення Антикорупційного суду багато говорилося, українська влада обіцяла західним донорам от-от взятися за це питання, але насправді просто тягнула час.
Створювати неконтрольований суд, тим паче на умовах Заходу, у владних кабінетах не мали ні найменшого бажання. І внесений Порошенком у Раду половинчастий законопроект — тому підтвердження.
За ним варіант створення Антикорупційного суду відображає позицію всієї політичної еліти. Незалежний суд у спайці з незалежними НАБУ і САП означає для правлячих кіл, появу неконтрольованої «третьої сили». Але, схоже, що для МВФ питання принципове, хоч і суто політичне. І за великим рахунком не має б входити до переліку вимог Фонду, як інституції, метою існування якої є макроекономічна стабілізація. Та представники політичного класу у боротьбі за владу за останні 10 років так часто їздили у Вашингтон, де багато і пристрасно розповідали про корупцію на Банковій, що навряд чи створення антикорупційного суду може бути полем для компромісу.
На відміну від другої умови — підвищення ціни на природний газ для населення.
ГАЗ
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вже заявив, що не допустить ніякого підвищення цін, принаймні до кінця цього опалювального сезону.
Директор Інституту енергетичних досліджень Юрій КОРОЛЬЧУК переконаний, що Україні вдасться переконати МВФ поступитися. У розмові з «Днем» експерт зауважив, що ситуація на внутрішньому ринку газу цілком дозволяє уряду навіть знизити ціну до ...3,5 гривні за кубометр газу для населення. І нібито, за інформацією з джерел в уряді, рішення про зниження навіть готувалось. Щоправда, не до 3,5 гривні, а до 5-ти. Але потім втрутились «політичні обставини», які не дали Гройсману зробити цей хід.
Ціна, яку тепер вимагає встановити МВФ, має бути понад 10 гривень за кубометр. Відповідні розрахунки вже зробили в «Нафтогаз України» на наступний опалювальний сезон.
Технічні консультації, котрі, як анонсують у МВФ, відбуватимуться цього тижня в Києві, стосуються меморандуму, відповідно до якого ми взяли на себе зобов’язання встановити імпортний паритет. Тобто, пояснює Корольчук, прив’язати ціну природного газу для внутрішнього споживача (населення та підприємств Теплокомуненерго) до ціни, яка формується на європейському хабі. Причому, визначений конкретний хаб. У постанові КМУ №187 йдеться, що ми маємо орієнтуватись на ціну німецького хабу NCG. І це мало б стати першим крок до встановлення ринку газу в Україні. Але він не вдався, каже Корольчук. І МВФ має це визнати.
«Ціну встановили, але ринку газу так і не відбулось. Консультанти МВФ роблять вигляд, що не помічають, що Нафтогаз України монополізував ринок, і не збираєтья нічого віддавати», — підкреслює експерт.
За словами Корольчука, Фонд вже сигналізував, що готовий пристати на нинішню ціну (юлизько 7 гривень за кубометр) на природний газ для населення, але при умові скорочення кількості субсидіантів з 6 мільйонів до 3.
Є ще один аргумент, яким мають скористатися українці у переговорах з МВФ — це те, що внутрішній ринок у 2017-му не використовував імпортний газ. Відповідну заяву про нульовий баланс нещодавно зробив міністр енергетики України Ігор НАСАЛИК.
АЛЬТЕРНАТИВА
Навіщо Україні залишатися в програмі МВФ? По-перше, це гарантія певного напрямку розвитку держави (особливо має значення для держав із слабкою економікою), що є бенчмарком для іноземних інвесторів.
По-друге — щоб розрахуватися з боргами. «Без підтримки міжнародних партнерів успішне рефінансування 20 млрд доларів суверенного та гарантованого державою боргу з терміном погашення у 2018—2020 роках малоймовірне», — визнає Нацбанк.
Залучити ці кошти можна з двох джерел: від МВФ та за рахунок розміщення євробондів. Вартість останніх залежить від того, чи є Україна в програмі МВФ.
«Коли ми зустрічаємось з інвесторами, то перші десять питань на які відповідаємо, — як у нас з програмою МВФ. Щодо доцільності нових випусків євробондів — краще їх робити після чергового перегляду програми», — говорить заступник міністра фінансів Юрій БУЦА.
Коли Україна потрібен черговий транш? До 2020 року Україна має повернути по зовнішньому боргу 16 мільярдів доларів, або 457 мільярдів гривень.
«Найбільші виплати за зовнішніми боргами припадають на лютий-березень наступного року — потрібно заплатити близько 1,2 млрд доларів, і серпень — вересень — планові виплати, знову ж таки, на рівні 1,2 млрд доларів. З першим етапом ми впораємось, а ось до початку серпня дуже бажано залучити фінансування від МВФ», — зазначає директор аналітичного департаменту «Конкорд Кепітал» Олександр ПАРАЩІЙ.
Чисто математично, за словами експерта, наступний рік ми можемо прожити і без допомоги МВФ, наприклад, за рахунок «проїдання» золотовалютних резервів. Однак такий сценарій негативний і ризикований для економіки.
«Потрібно продовжувати співпрацю з МВФ та повертати зовнішні борги. Адже якщо країна оголосить дефолт, то економіка держави почне стрімко падати», — переконаний голова бюджетного комітету Громадської ради Міністерства фінансів Тарас КОЗАК.
А от на думку голови комітету ВРУ з питань промисловості та підприємництва Віктора ГАЛАСЮКА, співпраця з МВФ — це плата українського народу за корупцію та бездіяльність влади.
«Якби перекрили контрабанду на митниці та ошфорні дірки і зробили нормальну податкову систему, ми б самі той МВФ кредитували. Ан ні. Краще лишати то як є і клянчити нові й нові транші», — каже нардеп.
Згідно дослідження Tax Justice Network (2012) за роки незалежності з України до офшорних зон було виведено близько 167 млрд дол. США або 8 млрд дол. США (!) щороку (!).
Перед чинною українською владою попереду тонка стежка між економічним колапсом (в разі відмови від співпраці з МВФ) і політичною катастрофою (в разі її продовження)