Прокляття «Нафтогазу»

Оприлюднено аудирувану звітність НАК «Нафтогаз України» за 2012—2013 роки. У ній, зокрема, вказується, що холдинг оцінює свої зобов’язання перед ПАТ «Укрнафта» за використані населенням країни в 2006—2011 роках 10,1 мільярда кубометрів газу в 3,75 мільярда гривень (згідно зі встановленими держрегулювальником цінами).

Але «Укрнафта» на таку ціну не згодна. Експерти «Дня» зазначають, що проблема тут у менеджменті компанії. І, схоже, приблизно такої самої думки Президент України Петро Порошенко. Він нещодавно заявив, що в Україні керівники всіх державних підприємств, у тому числі «Укрнафти» і «Укртранснафти», обиратимуться на відкритих конкурсах. Було б добре, звичайно. Але, зокрема, «Укрнафта» — це, як відомо, ще й відкрите акціонерне товариство, яке керується відповідним законом і власним статутом, що передбачають не відкритий конкурс, а обрання правління акціонерами. Крім того, п’ять років тому, на початку 2010 року, НАК «Нафтогаз України» і міноритарні акціонери — компанії, афіліловані з Ігорем Коломойським, — уклали угоду про те, що голова правління «Укрнафти» повинен обиратися зборами акціонерів із кандидатів, запропонованих міноритаріями.

Отож кадрове питання, що загострилося в нафтовій галузі, — це, швидше за все, лише вершина айсберга. В основі проблеми — газова складова діяльності «Укрнафти», яка, як виходить, упродовж п’яти років була донором соціальної політики держави. Чи вдасться цій компанії якимось чином отримати компенсацію від свого головного власника НАК «Нафтогаз України», а отже — від держави, за отримані раніше нафтовиками газові мільярди? Найбільший міноритарний акціонер «Укрнафти» Ігор Коломойський навіть погрожує НАКу з цього приводу Лондонським міжнародним арбітражним судом.

«Триває підготовка до судового процесу з приводу цих 10,5 мільярда кубометрів, — сказав екс-губернатор Дніпропетровської області на одному з телеканалів, — і ми отримаємо або мирову угоду, або взаєморозуміння, або вердикт трибуналу, міжнародного, до речі, а не українського». «Укрнафта» у зв’язку з цією колізією, за його словами, зазнає труднощів із «живими грошима» для оплати рентних платежів і дивідендів. Зокрема, «Укрнафта» винна державі в особі «Нафтогазу» близько 1,8 мільярда гривень дивідендів, а міноритаріям — близько 2,5 мільярда. «Нехай («Нафтогаз») розрахується хоч трохи, — у невластивій йому манері зазначає Коломойський і обіцяє: — Ми тоді заплатимо і дивіденди, і ренту, і все заплатимо, з приватними акціонерами розрахуємось...».

«Міноритарій» упевнений, що сторони зможуть досягти компромісного рішення, а він — перемоги. «Я захищатиму зі своїми партнерами, акціонерами свої права згідно з чинним законодавством і згідно з тими договорами і контрактами, які підписані; згідно з Енергетичною хартією, відповідно до захисту прав інвестицій в Україні. Тому у мене немає жодних проблем і сумнівів, що ми порозуміємось із нашим партнером і мажоритарним акціонером НАК «Нафтогаз». Ми проводимо постійні консультації і переговори, вони доволі продуктивні, тривають у конструктивному руслі», — додає він уже більш рішучо.

Тим часом джерело «Дня», близьке до «Нафтогазу», інформації Коломойського про консультації і переговори не підтверджує. «Я про це, принаймні, не чув. Дуже сумніваюсь і в наявності договору, — говорить він і розповідає історію утворення цього боргу: — «Укрнафта» видобувала газ і скидала його в систему. НАК цей газ збирав, а грошей за нього за тарифом, встановленим НКРЕ для «Укрнафти», не платив. Річ у тім, що «Укрнафта» з цим тарифом не погоджувалася, вважала його економічно не обґрунтованим і вимагала підвищити його в чотири-п’ять разів. Улітку минулого року «Укрнафта» навіть подала на НКРЕ до адміністративного суду і виграла його. Але це їй нічого не дало — НКРЕ тариф не змінила, і «Нафтогаз», як і раніше, не платить, оскільки «Укрнафта» чинного тарифу НКРЕ не визнає. А газ усе одно надходить у систему (інакше довелося б заглушити свердловини) і за фактом використовується населенням та частково — підприємствами «Теплокомуненерго». Але акти прийому-передачі газу під час вступу до загальнодержавної системи сторонами не підписуються».

Яке може бути рішення? Відповідаючи на це запитання, співрозмовник «Дня» підкреслив, що починати слід було б саме зі зміни менеджменту «Укрнафти», «оскільки нинішній на конструктивні контакти, я так зрозумів, не йде, а те, про що говорить Коломойський «у кадрі», серйозно сприймати не варто — він просто намагається таким чином вплинути на ситуацію».

«НАК наразі не має ані грошей (його борги сягають 65 мільярдів гривень), ані газу, — додало джерело. — Повертати йому нічим. Він наразі зайняв вичікувальну позицію, покладаючи надії на збори акціонерів «Укрнафти», на яких намагатиметься, відповідно до нового закону, змінити менеджмент. І потім уже домовлятимуться. Акти підпишуть, потім реструктуризують борг НАК років на десять — по-іншому ніяк не вийде. І тоді почнуть потихеньку виплачувати»...

Чи допоможе Коломойському в боротьбі з державою Лондонський міжнародний арбітраж? Схоже, українські парламентарі не схильні до такого шляху вирішення цього конфлікту. Не випадково народний депутат Руслан Сидорович (фракція «Самопоміч», комітет із питань правової політики і правосуддя) свій коментар «Дню» розпочинає здалека.

«Я твердо стою на тій позиції, що перед законом усі громадяни — чи то керівник області, чи пересічна людина — абсолютно рівні, — сказав «Дню» народний обранець. — Я не знаю, про які конкретно 10 мільярдів кубометрів ідеться, і не бачив документів, які підтверджували б, що Ігор Валерійович має на них право. Але якщо ми говоримо про газ, видобутий «Укрнафтою», то не можна забувати, що в цій компанії понад 50% акцій належить державі Україна. І тому для мене абсолютно не зрозуміла позиція тих, хто заявляє, що «Укрнафта» — компанія пана Коломойського. Згідно з законом, це — державне підприємство. Якщо понад 50% відповідного підприємства належить державі, то воно вважається державним. Для мене як для юриста ця ситуація проста й однозначна. Закон визначає таку компанію як дер-жав-ну!».

«Але якщо є якісь договірні зобов’язання між «Нафтогазом» і «Укрнафтою», то спірні питання повинні вирішуватись у встановленому законом порядку, а він один — судовий. Я сподіваюсь і впевнений, що англійський високий суд виносить не лише законні, але й справедливі ухвали, і що в тому випадку, якщо Ігор Валерійович або компанія, в якій у нього є частка, звернуться до англійського суду, то його рішення буде дійсно справедливим. А держава буде зобов’язана його виконати. Хоча одна з тем, якими я зараз займаюсь у парламенті, — це реформа виконавчого виробництва. У нашій країні, на превеликий жаль, виконується лише 4% судових вироків. Тоді як рішення судів повинні виконуватися безапеляційно. Але добре було б до суду в даному випадку не допустити. Мир завжди кращий за війну у всіх аспектах. Це стосується як подій на сході, так і будь-яких інших конфліктних ситуацій. Але коли триває війна, ми не можемо дозволити собі внутрішніх конфліктів на такому високому рівні. Я хотів би сподіватися, що кожен громадянин нашої країни займатиме державницьку позицію. Ігор Валерійович довів, що є патріотом України і стоїть на такій позиції. Я думаю, ми побачимо її продовження в конкретних конструктивних кроках також і щодо цієї ситуації. Конфлікти треба гасити, а не роздувати. Інакше це сприятиме ворогові».

«Різке підвищення цін на газ зумовлене боргами, що останніми роками звалювалися на «Нафтогаз»

Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко заявив, що економічно обґрунтована вартість українського газу має підвищитися на 100%, а не на 300%; на імпортний газ — на 150%. Такі результати комплексного аудиту ГО «Публічний аудит» та «Спілки власників житла України».

«Результати вказують на суттєве завищення прогнозного балансу газу на потреби населення — для пересічних українців цілком має вистачати газу вітчизняного видобутку. У цьому балансі, зокрема, не було враховано суттєвого зменшення газопостачання 2014 року порівняно з позаминулим, що пов’язано з анексією Криму та бойовими діями на сході», — йдеться в дослідженні. Тож у ГО «Публічний аудит» підрахували, що тарифи на газ завищені в два рази, переклавши на населення 150 млрд грн боргу НАК «Нафтогаз України».