Прощавай, сир...

За півтора року, тобто з 1 січня 2015-го, в Україні, згідно з Законом «Про безпечність та якість харчових продуктів», можуть заборонити продаж та обіг необробленого молока, сиру домашнього виробництва, а також м’яса так званого подвірного (безпосередньо у особистих селянських господарствах) забою. Ця норма мала б діяти вже з 1 січня 2010 року, але її відтермінували на п’ять років, бо ще при ухваленні закону було зрозуміло: інакше країну очікує колапс на ринку тваринницької продукції. Адже переважну її частину нині виробляють саме «одноосібники».

Однак за відведений строк не відбулося жодних змін. Більше того, вже зрозуміло, що їх не станеться і через півтора року. Тож народні депутати Сергій Мошак та Іван Мирний зареєстрували у Верховній Раді новий законопроект, яким вносять зміни до попереднього. На перший погляд, вони здаються достатньо ліберальними. Заборона на подвірний забій не буде стосуватися населених пунктів, розташованих за 20 і більше кілометрів від найближчої офіційно зареєстрованої бійні. Щоправда, ставлять вимогу, щоб відповідні операції виконували спеціально підготовлені фахівці та ще й під наглядом ветеринарного інспектора. Продаж і обіг необробленого молока та сиру на продовольчих ринках заборонятимуть лише у населених пунктах, де є обладнані, згідно з вимогами відповідних служб, пункти закупівлі молока.

До поміркованих прихильників названих змін можна віднести виконавчого директора Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Воржиховського. Він нагадує, що в Україні діють 10 тисяч пунктів збору молока, але з майже 11 мільйонів тонн молока, виробленого минулого року у індивідуальних сільських господарствах, цими пунктами зібрано лише два мільйони тонн. Експерт вказує, що в разі введення вказаної заборони на ринку може виникнути відчутний дефіцит. А щоб цього не сталося, то, на його думку, за півтора року, які залишилися, у селах слід максимально розвивати закупівельно-обслуговуючі кооперативи. Причому експерт вказує, що це неможливо зробити без допомоги держави. В іншому разі, наголошує він, ми будемо наполягати на відтермінуванні дії закону.

Керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «Агроінвест» Микола Гриценко також вважає даний законодавчий акт своєчасним і необхідним та говорить про небезпечні для здоров’я споживачів ризики, породжені тим, що виробництво відповідних харчових продуктів відбувається в антисанітарних умовах. Його висновок   — потрібно створювати обслуговуючі кооперативи й оптові ринки живої худоби, як це роблять в країнах Європи. На ці й інші заходи, на його думку, потрібно два мільярди гривень з бюджету. А якщо їх не знайдеться, тоді доведеться таки відтерміновувати, але за цей час розробити відповідні норми та правила, які б гарантували безпеку споживачу і виживання виробникові.

Однозначно проти введення заборон, передбачених таким законом, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Миркевич. Відповідаючи на запитання «Дня», він відзначив, що після введення вказаних заборон в Україні вже зовсім не буде того сиру, що вироблявся в індивідуальних селянських господарствах. «Не буде й сала того, яке можна пальцем продавити,   — говорить він і розповідає про поляків, які купують сало на «Бессарабці», бо у них такого немає. «І це — прощання не лише з сиром та салом, а й з українським селом», — відзначає головний фермер країни. Але на тій таки «Бессарабці» паніки з цього приводу ще немає. У сирному ряду «Дню» сказали: якось-то буде, пристосуємося. У м’ясному про проблему 1 січня 2015 року зовсім не чули...