«Прямий доступ до першокласних клієнтів»

Норвезька компанія Bergen Group ASA заявила про продаж суднобудівного підрозділу українському заводу «Залив». За $ 18,2 млн він отримає 51% акцій в новій акціонерної компанії, якій і передадуть норвезькі заводи Fosen і BMV. Закрити угоду планують до кінця року після узгодження з антимонопольними органами і третіми сторонами. У переліку інших вигод від цієї покупки власник суднобудівного заводу «Залив» бізнесмен Костянтин Жеваго відзначив можливість «прямого доступу до першокласних клієнтів» . Насамперед мова йде про найбільші нафтогазові компанії світу (ExxonMobil, Shell, British Petroleum, «Роснефть» тощо), адже переважно саме для цієї індустрії «Залив» будує корпуси суден. Нині ж український завод не може похвалитися солідним портфелем замовлень — останнім часом він змушений перебиватися судноремонтом.

У цьому контексті варто нагадати, що парламент збирався розглянути законопроекти № 2488 і № 2489 про податкові та митні пільги для суднобудівної галузі, які можуть дати можливість запрацювати Закону «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості». Утім, депутати пішли у відпустку, так і не проголосувавши, і зараз законопроекти саме очікують своєї черги. Так що «угода Жеваго» певною мірою стає символічною для всього українського суднобудування. Адже незважаючи на наявність того ж Закону «Про проведення економічного експерименту», істотного поліпшення українські корабели таки не бачать. І вже тим більше закон не допомагає домогтися замовлень в своїй країні. Та й впевненості, що законопроекти № 2488 і № 2489 приймуть, у корабелів нема — частина депутатів підозрює, що під виглядом допомоги суднобудівній галузі буде узаконено контрабанду низки імпортних товарів.

Не можна стверджувати, що під українським прапором ходить тільки старий флот, який поступово списується без оновлення — так-сяк, але оновлення відбувається. Тільки от замовляють судна переважно у виробників закордонних. Українські корабели звичайно ж обурені — чому те чи інше замовлення довіряють чужим, а не своїм фахівцям. Наприклад, рік тому голова правління ПАТ Центральне конструкторське бюро «Корал» Віктор Ленський розповідав кримській пресі про марні спроби отримати замовлення від «Нафтогазу України». «Держпрограма передбачає створення багатьох суден та об’єктів, платформ та інших плавзасобів із забезпечення промислів. Держава має бути зацікавлена ??у розвитку власного суднобудування. Отримали відповідь: «Будуть тендери, і на тендерах ми розподілятимемо свої замовлення». Це абсолютно не державний підхід», — обурювався він. І дивувався, чому уряд придбав у Сінгапурі дві бурові установки по $400 млн кожна, якщо в Україні бурова обійшлася б у $270 млн. «Ми в Росії на заводі «Севмаш» зараз закінчили будувати в принципі таких же параметрів бурову установку з глибиною буріння 100 метрів», — зауважив Ленський.

Причини, через які замовники віддають перевагу іноземцям, різні. Наприклад, іноземні суднобудівні заводи «підкуповують» більш вигідними умовами придбання у них суден. Так, голландська компанія Damen Shipyards Group пропонує їх за лізинговими схемами (саме таким чином 2010 року придбав два буксири Одеський морський транспортний порт). У Європі ще багато років тому прийняли єдині для всіх суднобудівних країн норми кредитування компаній- судновласників. Згідно з міжнародними угодами Організації економічного співробітництва та розвитку, розмір кредиту має становити 80% від вартості судна з 10-річним терміном погашення при річній ставці 8%. В Україні банки дають грошей менше, під значно вищі відсотки, і повернути їх потрібно швидше.

А от агрохолдинг «Нібулон» замовив будівництво плавучого перевантажувального крана румунській верфі Santierul Naval Constanta через низку проблем на українських заводах. «На миколаївських суднобудівних підприємствах постійно змінюється менеджмент, щодо колишніх керівників порушуються кримінальні справи, були рейдерські захоплення, процедури банкрутства тощо. У той час, коли «Нібулоном» приймалося рішення про будівництво плавкрана, всі три наші суднобудівні заводи перебували в процесі банкрутства», — пояснив глава холдингу Олексій Вадатурський. «Саме через такий стан миколаївського суднобудування ми і були змушені придбати виробничі потужності заводу «Лиман» для подальшої реалізації своїх суднобудівних програм та обслуговування існуючого флоту», — додав він.

Утім, придбання суднобудівного активу в Норвегії — це не тільки шанс швидше знайти хороших клієнтів, а ще й можливість отримувати найбільший прибуток за рахунок повномасштабного спорудження. Як відомо, в Україні суднове обладнання виробляється далеко не в тому обсязі, який необхідний для комплектації судна. Ще в радянські часи українські підприємства постачали на верфі лише частину комплектуючих — допоміжні дизелі, турбіни, прилади радіо- і гідролокації, а головні силові установки та електрообладнання вироблялися в інших радянських республіках. Українські суднобудівники багато років нарікають, що будують тільки корпуси саме через те, що якщо суднове устаткування імпортувати і платити податки, а потім експортувати разом з кораблем, ціна значно збільшується.

На законодавчому рівні питання ввезення такого устаткування і комплектуючих так і залишилося невирішеним. Постанова про затвердження відповідного переліку вийшла ще 28 травня минулого року, після прийняття Митного кодексу. «У травні ж 2012-го віце-прем’єр Валерій Хорошковський провів нараду, на якій зажадав за участю Мінфіну, Агентства держмайна та Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» створити робочу групу для уточнення переліку. Ми з заводами відпрацювали і цей документ. Асоціація представила перелік і обѓрунтування КМУ та Верховній Раді. Просили зазначені коди внести до Митного і Податкового кодексів в статті імпорту всього необхідного для будівництва та ремонту. Але потім від «Переліку» нічого не залишилося (всього близько 50 позицій обладнання), і обговорення з нами не проводилося», — розповідає перший віце-президент «Укрсудпрому» Віктор Лисицький. Перелік є все в тих же згаданих законопроектах №2488 і №2489, розгляд яких парламент вкотре переніс.