Реанімація банків
Довіра та стабільність — основні ліки
За період кризи з української фінансової системи забрали 86 мільярдів гривень. Національний банк України (НБУ) намагається врятувати ситуацію, розмістивши на депозитних рахунках фінансових установ 70,4 мільярда гривень через механізм рефінансування. Однак вкладники не ймуть віри й далі продовжують «атакувати» банкомати. При цьому вони не замислюються над тим, що без клієнтських депозитів банк існувати фактично не може. Забираючи з нього гроші, ми власними руками ускладнюємо життя ще живим банкам і собі заодно (в перспективі гарантовано високі відсоткові ставки та більш жорсткі кредитні умови).
На думку прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, винний у громадській зневірі до банків Нацбанк, який не стежить за тим, куди банки «спускають» надані ним на оздоровлення гроші. «Я закликаю вас (НБУ. — Авт.) вивчати європейський досвід, там жодна копійка не виділяється банку просто так, і простежується весь рух коштів. НБУ необхідно створити мотивацію для направлення банками фінансових потоків не на валютний ринок з подальшим виводом в офшори, а для обслуговування клієнтів», — заявила нещодавно Тимошенко.
Натомість НБУ відхрещується від звинувачень та продовжує вводити тимчасові адміністрації в банки. Під його опікою опинилося вже дев’ять банків: «Надра», «Київ», Укрпромбанк, «Національний кредит», Західінкомбанк, «Причорномор’я», «Родовід банк», «Банк «БІГенергія», «Трансбанк» та «Одеса-Банк».
Лікувати депозитний психоз разом з НБУ взявся й Кабмін. У своїй постанові №148 від 18 лютого 2009 року уряд написав новий порядок надання державного фінансування. Згідно з ним, держава може брати участь у рекапіталізації не тільки тих банків, де введена тимчасова адміністрація НБУ, але й тих, у які введений куратор від НБУ. Претендувати на державну допомогу можуть банки у формі відкритих акціонерних товариств, які погодяться на введення НБУ тимчасової адміністрації, та які продадуть Мінфіну чи йому, спільно з новим інвестором, акції банку — не менше 50% плюс 1. Фінанси на порятунок банків виділятимуться зі стабілізаційного фонду. Загалом на спасіння фінансових установ у державному бюджеті на 2009 рік передбачено 44 мільярди гривень.
Додати грошенят на спасіння українських банків зголосилися: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та Європейський банк реконструкції та розвитку. Останній уже заявив про намір виділити на благі цілі 0,5 мільярда євро, але після проходження банками-претендентами міжнародного аудиту. На думку міжнародних фінансистів, це допоможе швидко оздоровити систему.
Тим часом у швидку реабілітацію вітчизняних фінустанов не вірять рейтингові агентства. Так, за даними Standard & Poor’s (S&P), частка проблемних активів (кредити, які не повертаються позичальниками) вітчизняних банків швидко наближається до позначки 20%. У найгіршому випадку 30—35% банківських позичальників не зможуть повернути взяті кредити. «Погіршення якості активів пов’язане із загальним економічним шоком, що його переживає Україна, з експортом сировини (впали як обсяги товарів, що вивозилися, так і ціни на них), з неможливістю отримати кредити на рефінансування в корпоративному секторі та тим, що більш як 50% сукупного кредитного портфеля українських банків становлять валютні позики», — повідомляє S&P.
Схожих прогнозів дотримується агентство «Кредит-Рейтинг» і додає, що «з вітчизняних фінансистів тільки одиниці готові виділити гроші на банківські установи (і що ще найважливіше, ці гроші мають). Стосовно іноземних власників, то вони, швидше за все, можуть втратити цікавість до країни в силу політичної та економічної нестабільності, зниження купівельної здатності населення». Тому слід чекати на великий банківський розпродаж...
«Колись ці рейтингові агентства оцінювали ризики американських банків, і вони всі були досить позитивні та високі... На мій погляд, сьогодні рейтингові агентства більше перестраховуються, знижуючи реальні показники банків та оцінюючи їх жорсткіше, ніж це є в дійсності», — вважає начальник департаменту роздрібного бізнесу та дистрибуції VAB Банку Антон Шаперенков. На його думку, не варто очікувати на «великий» розпродаж, бо сьогодні невигідно продавати банки, коли їхня вартість впала в рази. Його підтримує й заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін, але робить одну поправку: це не стосується новостворених банків, із незаплямованою репутацією. На них можна «поставити» в майбутньому.
А щоб це майбутнє було, потрібна стабільність. «Повернути стабільність банківському сектору може лише довіра громадян!» — такий тезис злітає з вуст усіх урядовців та чиновників, які підключаються до плану порятунку банківської сфери. Але чи можна повернути збурену річку в колишнє русло, укріплюючи нашвидкуруч лише окремі частини її берегів?
