Рефінансування – «гарний» бізнес?

Неплатоспроможні банки на 1 жовтня 2015 року заборгували Нацбанку 52, 8 мільярда гривень рефінансування. Такі дані наведені в матеріалах НБУ для засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Боржниками є 26 із 60 таких банків. Загальна вартість активів неплатоспроможних банків на 1 жовтня 2015 року — 371,66 мільярда гривень, сказано  в матеріалах. При чому левова частка цих  активів перебуває у заставі в Нацбанку за надане рефінансування. Раніше Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомляв, що ця частка — понад  36%.  На 1 вересня балансова вартість неплатоспроможних банків, за даними Фонду, сягнула 331,4 мільярда гривень (зокрема балансова вартість активів у заставі у НБУ — 119,6 мільярда гривень). Цікава деталь: за даними ФГВФО, на початок серпня позичальниками НБУ було тільки 25 неплатоспроможних банків  із  сумою боргу 45,967 мільярда гривень.

Чи може падіння окремих банків і неповернення  рефінансування «банкротами» бути взаємопов’язаним?

Старший партнер АК «Кравець і партнери» Ростислав Кравець розповідає  «Дню», що зустрічає випадки неефективного використання рефінансу.  « З останніх — «Фінанси  і кредит» не повертав гроші вкладникам і продовжував отримувати  від  НБУ рефінансування... На це  напряму зверталася увага НБУ. За моїми оцінками, НБУ повертає назад не більше 10% рефінансування, яке виділяється проблемним банкам», — пояснює він.  Кравець додає, що в наданій  йому відповіді  від  17  липня 2015 року Нацбанк повідомив, що загальний розмір заборгованості українських банків за кредитами рефінансування на 15 липня становив  115,284  мільярда гривень, в тому числі у банках з тимчасовою  адміністрацією —  17,673 мільярда гривень  і  28, 35 мільярда гривень у тих, що ліквідуються. Ростислав Кравець додає, що тоді ще не було даних за такими «гігантами», як «Дельта», «Фінанси і кредит». «Ці цифри свідчать про неефективне використання коштів рефінансування. Крім того в Єдиному реєстрі судових рішень подані судові розслідування правоохоронців за крадіжками рефінансування окремими банками», — говорить  він. «День» свідомо не називає згаданий Кравцем банк,  враховуючи  можливий резонанс для системи. Аби перевірити інформацію ми звернулися в прес-службу НБУ з проханням прокоментувати озвучену Кравцем інформацію. На момент здачі номеру відповіді не надійшло. Якщо отримаємо — обов’язково повідомимо. 

На початку  цього року голова НБУ Валерія Гонтарева в одной  з  інтерв’ю так розповідала про  контроль за виданими кредитами: «Контроль не просто жорсткий. У кожному банку, який отримав стабілізаційний кредит (це не має відношення до кредитів під заставу ОВДП), а також у банках, де є російський капітал, знаходяться куратори від НБУ. Їх 50 людей. Завдання куратора, якщо ми видали рефінансування, жорстко контролювати використання грошей». Дуже б хотілося почути про результати такого контролю від  керівництва Нацбанку.

Тим  часом в профільному комітеті звертають  увагу регулятора і правоохоронців  на ще одну важливу проблему — притягнення до реальної відповідальності власників та топ-менеджерів, які свідомо завдавали шкоди фінустановам. Після зустрічі з головою  НБУ на засіданні  парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, його голова  Сергій Рибалка повідомив «Дню», що  його  неприємно вразила презентована статистика. Він пояснив, що Нацбанком подано до правоохоронних органів заяв на відкриття кримінальних проваджень  на суму 132,7  мільярда гривень, а реально оголошено  лише 7 (!) підозр. «Чому немає підозр? Бо якийсь «товариш» у прокуратурі бере гроші, аби ці справи не розхитувати», — припускає народний депутат.  В розданих  НБУ матеріал  в рамках засідання парламентського комітету також сказано, що  правоохоронним органам подано 2149 відповідних заяв. Так, 250 заяв проти власників і топ-менеджерів банків, які «впали», на суму 103,96 мільярда гривень, 139 — на службовців банку (8,42 мільярда гривень), клієнтів — 1491 (13,14 мільярда), 269 — стосується інших осіб.

Ростислав Кравець говорить, що рефінансування — не поганий інструмент. Але НБУ, на його думку, через  недосконалості в контролі «дає можливість акціонерам виводити на підконтрольні їм структури кошти».

Яка вірогідність, що на рефінансуванні можуть заробляти нечесні чиновники? Ми  поцікавилися також у Сергія Рибалка. «В сфері рефінансування можливі зловживання, але щоб  спростувати  чи довести  це потрібно треба очолити Генпрокуратуру і НБУ, щоб отримати  доступ до відповідної  інформації. Наразі у нас її нема», — пояснив він.

 «День» надіслав  запит голові Нацбанку: які реальні обсяги заборгованості з  повернення виданого рефінансування неплатоспроможним банкам, хто є основними боржниками та чи виявляв НБУ нецільове використання наданих банкам коштів. Відповідь чекаємо.