Рекорди та виклики нового «сезону»
Посівна кампанія в Україні стартувала на місяць раніше і триває вже у 14 областях
У 14 областях України на місяць раніше почали сіяти ранні ярі зернові та зернобобові культури. Вже вийшли у поле фермери Рівненщини, Вінниччини, Тернопільщини, Херсонщини, Миколаївщини, Одеської, Львівської, Чернівецької, Черкаської, Волинської та інших областей.
У північних та східних регіонах ще очікують на сприятливу теплу погоду.
Свіжі дані про посівну кампанію станом на 13 березня повідомило Мінагрополітики. За оперативною інформацією відомства, наразі посіяні зернові на 11% від прогнозованих площ (це 258 тисяч га із 2,3 млн га). У цьому році завдяки теплій погоді посівна кампанія розпочалася практично на місяць раніше, зазначає заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир ТОПЧІЙ.
Фермери вже засіяли 177 тисяч гектарів (11%) ярого ячменю, 10 тисяч гектарів (6%) пшениці та 5 тисяч гектарів (вівса) і 67 тисяч гектарів (19%).
За даними Мінагрополітики, українські аграрії забезпечені насінням на 100% до потреби і на 82% мінеральними добривами. Забезпеченість засобами захисту рослин та паливом дещо гірша. Так, гербіцидами сільгоспвиробники запаслися на 67%, бензину та дизпалива в цілому є 64,5% від потреби.
Нагадаємо, аналітики прогнозували здорожчання посівної компанії у минулому році. У 2018 році витрати на виробництво агропродукції виросли майже на 14%. За прогнозом ННЦ «Інститут аграрної економіки», зростання аналогічних витрат у 2019 році складе 6—7%.
«Витрати на гектар виростуть, і це давно відомий факт. Зростання буде в межах 10—15%. Оренда землі виросте. Невідомо, який курс буде після виборів», — підрахував головний агроном агроіндустріального холдингу «Миронівський Хлібопродукт» Олексій Сергієнко.
Попри те, що в структурі українського експорту стрімко зростає частка сільськогосподарської продукції, українські фермери багатшими не стають. Про це в інтерв’ю «Дню» заявила голова агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації, генеральний директор Самміт-Агро Україна Тамара МЕЛЬНИЧАЙКО (повний текст інтерв’ю про виклики нового сезону і ключові тренди ринку агрохімії в Україні читайте незабаром в ексклюзивному інтерв’ю на шпальтах «Дня»), а відтак все ще багато виробників сільськогосподарської продукції змушені економити на засобах захисту рослин та добривах.
Великою проблемою українського сільського господарства, на думку експертів, продовжує залишатися ерозія грунтів, викликана екстенсивним господарюванням та ...відсутність цивілізованого ринку землі сільсько-господарського призначення. Жертвами політичного популізму в цьому питанні передусім стають малі та середні фермери. Адже вони просто не можуть конкурувати з агрохолдингами в ставці орендної плати. Крім того, це, на думку фахівців, значно псує «культуру» праці на землі, вважають фахівці. Мовляв, якби фермер знав, що цей шматок ріллі — годуватиме його, його дітей і його внуків, то значно дбайливіше ставився до його обробітку, використання «хімікатів», планування сівозмін, і не купував «фальсифікат» та не сіяв рік за роком такі виснажливі для ґрунту культури як рапс та соняшник.
Крім того, проблема зміни клімату постає перед українськими аграріями.
«Було прийнято рішення, що Україна бере на себе відповідальність і має добровільні зобов’язання, які стосуються деградації земель країни. Але остаточно це питання вирішить Кабінет Міністрів», — розповів заступник Міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко.
За прогнозами, очікується підвищення температури в середньому до півградуса за 10 років, зазначила начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.
«На Заході країни вже відчувається зменшення кількості опадів у період квітень-травень, зокрема у Львівській, Тернопільській та Волинській областях», — наголосила експертка.
Рослини великою мірою залежать від теплових ресурсів, оскільки мають дуже незначні можливості коригувати температуру. Тому науковцями було запропоновано створення більшого набору сільськогосподарських культур.
Доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Микола Роїк зауважив, що науковці повинні реагувати на зміни клімату. Адже вони можуть змінювати біологічну основу рослин, стійкість біотипів, створення нових генотипів, сортів.
А також важливим є збереження вологості ґрунтів. Тут необхідні саме технологічні зміни. Бо близько 80% земель України потребують зволоження.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова розповіла, що Мінагрополітики разом із ФАО підготувало проект стратегії з адаптації українського сільського господарства до зміни клімату, яка базується на переорієнтації сільськогосподарських систем та створенні кліматично оптимізованого сільського господарства. Відповідний документ, який розроблено з урахуванням напрацьованого світового досвіду, зараз знаходиться на громадському обговоренні.
