«Ринок праці буде найбільшим ризиком для економіки»

2018-й, як і 2017-й, Україна абияк переживе — золотовалютні резерви Нацбанку становлять 18,7 мільярда доларів, а виплати за зовнішнім боргом (включаючи гарантований державою) — $ 6,9 млрд. А от 2019, прогнозує фінансовий аналітик Олександр Охріменко,  буде справді критичним для української економіки. «Зійдуться пік політичного популізму — вибори президента і Верховної Ради — з піковими виплатами за зовнішнім боргом — близько 9 мільярдів доларів. 2020-го також необхідно виплатити 9 мільярдів доларів», — пояснює експерт. А якщо це ще накладеться на погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури на сировинні товари (ключові статті надходження валютної виручки в Україну), то може повторитися ситуація 2014—2015 років — різка девальвація та інфляція на тлі економічного спаду.

Під час економічної кризи, перш за все, страждають інвестиції. Мало хто буде вкладати кошти в розвиток виробництва в умовах падіння попиту, сильної невизначеності щодо майбутнього, зростання песимістичних настроїв.

Українській економіці вкрай необхідно рости.  Це питання виживання держави, стверджують фахівці. Але щоб рости — потрібно розвиватися, для розвитку — необхідне фінансування, інвестиції. Дати їх можуть донори, кредитори або бізнес — свій чи іноземний.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ

14 червня віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку  Юрген Рігтерінк під час зустрічі з українськими урядовцями в Києві заявив, що ЄБРР працює над запровадженням п’ятирічного плану роботи в Україні, який передбачає збільшення фінансування інвестиційних проектів.

 «У нас великий пакет пропозицій, тож нам дуже важливі такі особисті контакти на рівні керівництва уряду, коли можна обговорити конкретні проекти», — сказав перший віце-президент ЄБРР.

Він також зазначив, що ЄБРР цікавлять інвестиції в енергосферу України та державні банки. Так, за даними уряду, у березні 2018 року ЄБРР інвестував кошти у будівництво трьох сонячних електростанцій у Вінницькій області.

За словами прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, ЄБРР є найбільшим інвестором в Україну і тривають домовленості про збільшення обсягу інвестицій.

Раніше в ЄБРР повідомляли про плани долучитись до приватизації Ощадбанку вже 2018 року. Також в Банку оголосили, що можуть надати додатковий кредит Укрзалізниці на закупівлю вагонів.

Юлія КОВАЛІВ, голова Офіса Національної інвестиційної ради при Президентові України:

— Найперший і найпростіший механізм залучення іноземних інвестицій — це приватизація або так звані механізми державно-приватного партнерства. Про що теж багато говорять іноземні інвестори? Ми би хотіли інвестувати в Україну, але давайте подивимося: ринок землі у вас закритий — куди ми можемо інвестувати. Величезний сектор інфраструктури — так він у вас весь державний і законом заборонений до приватизації. Ви рекордсмени у світі за кількісттю державних підприємств — так ми готові їх купити, а ви ж їх продайте нам. Виставте на конкурс, і ми готові прийти. І так далі, і так далі.

Тобто фактично що ми маємо зробити — це перестати вірити в соціалізм та в державу як ефективного власника. І це той перший і достатньо швидкий крок, який може дуже швидко запустити інвестиції.

ЄВРОКОМІСІЯ

Тим часом в ЄС готують до затвердження Зовнішні інвестиційний план. 18 червня міністри закордонних справ Європейського Союзу голосуватимуть відповідний документ.

Зовнішній інвестиційний план ЄС (далі — План) має об’єднати більшість наявних інвестиційних програм Євросоюзу в країнах сусідства ЄС та тропічної Африки в межах єдиного інструменту Європейського фонду сталого розвитку.

І хоча основним фокусом Плану є Африка, його дія буде поширюватися також на Україну.

Його ключові компоненти — мобілізація інвестицій, активізація технічної допомоги, покращення інвестклімату та загальної політичної ситуації в країнах-партнерах. Мета — залучити 44 млрд євро інвестицій до 2020 року через механізм страхових гарантій для інвесторів. Власне ЄС виділить для фінансування Плану 4,1 млрд євро зі свого бюджету.

За найкращих обставин у ЄС планували акумулювати інвестиції в розмірі 88 млрд євро.

При цьому кожна держава-член ЄС, надаючи фінансування до Фонду гарантування EFSD, зможе визначити сектор економіки, регіон або ж країну, де ці кошти будуть використані.

Брюссельський кореспондент Radio Free Europe/Radio Liberty Рікард Йозвяк на початку червня в своєму «Твіттері» написав, що міністри ЄС проголосують заборону на інвестиції в тимчасово окупований Крим.

АНАЛІТИКИ ТА БІЗНЕС

Є три найбільші джерела інвестицій: державні (вони обмежені зараз, бо Україна не має достатньо грошей), кредитні (банківська система тривалий час була дуже проблемною, і система кредитування досі не відновилась, а ті, що є — дуже дорогі) та іноземні інвестиції. І саме остання категорія найбільш приваблива, каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Проте інвестиційний клімат у державі «хворіє»: немає верховенства права, непрозорі умови ведення бізнесу, політика дуже впливає на підприємництво.

«Ми вважаємо, що Україна буде рости, — заявив в інтерв’ю інвестиційному порталу In Venture  президент компанії Concorde Capital Ігор МАЗЕПА. — Наш прогноз на одному рівні з очікуваннями Світового банку (СБ) і МВФ — 3,0—3,5%».

Ключовим чинником росту, на думку Мазепи, є внутрішнє споживання, початковим поштовхом якому послужило підвищення мінімальної заробітної плати на початку 2017 року. І цей фактор ще не вичерпався, зарплати продовжать рости на тлі катастрофічної ситуації на ринку праці, вважає експерт.

«До речі, думаю, що ринок праці буде найбільшим ризиком для економіки, меншою мірою —  курс гривні до долара, і в більшій — саме ринок праці, оскільки мільйони українців продовжують виїжджати або в Східну Європу, або в Росію. Бізнесу вже важко найняти малокваліфікованого працівника на зарплату нижче 10 тисяч гривень, він уже просто змушений платити високі зарплати навіть без рішення уряду. Це, в свою чергу, позначається на маржинальності і багатьох бізнесменів «скошує», тим паче що далеко не всі ще вибралися з ситуації 2008 і 2014 років», — говорить Мазепа.

За даними Держстату в 2017 році в українську економіку інвестували компанії з 76 країн світу на суму більше півтора мільярда доларів.

26% прямих інвестицій в українську економіку у 2017 році були спрямовані в установи та організації, які займаються фінансовою і страховою діяльністю.

Агропромисловий комплекс — традиційно найсильніша сфера української економіки. Він привертає інвесторів не перший рік і, судячи з динаміки розвитку галузі, тенденція буде зберігатися і надалі. Головними трендами АПК стали органічне землеробство і впровадження нових технологій. Так, тепер навіть за злодіями на полях «чатують» вже не сторож, а дрони.

На другому місці — ІТ. Хоча, відверто кажучи, угоди на цьому ринку важко назвати інвестиціями. У 2012 Google купив український Viewdle за 45 мільйонів доларів, за три роки рекордні 150 мільйонів Snapchat заплатив за одеський проект Looksery. З останніх даних — інвестиції в стартап Grammarly в розмірі 110 мільйонів доларів. Такі угоди проводяться на рівні іноземних офісів українських компаній, тому прямими вкладеннями в вітчизняну економіку це не назвеш.

Але експерти прогнозують, що в 2019—2020 роках в Україні почнуть відкривати центри досліджень і розробок великих компаній.

Б’є рекорди за популярністю альтернативна енергетика.  Тимчасовий «зелений» тариф в Україні дасть змогу компаніям альтернативної енергетики вийти на термін окупності за 7 років.