Се(ле)ктор критичної важливості

Селекторна нарада в Кабміні з главами регіонів — телеспектакль на двадцяти п’яти екранах із досить своєрідним початком. Оголошується: прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Члени уряду і присутні урядовці рангом поменше встають і тримаються за спинки своїх стільців. Оператори метушаться біля своїх камер: ловлять момент входу, а журналісти, немовби і не чують, продовжують сидіти. За декілька хвилин входить прем’єр, говорить «Привіт» і демократичним жестом усаджує тих, хто стоїть. Він не робить вступу і починає з дуже гучного і актуального речення: «Енергоефективність для нас сьогодні — критично важлива!»

«У відповідь на нові ціни й тарифи, — продовжує свою енергійну промову Яценюк, — ми можемо протиставити: перше — субсидії, друге — енергоефективність, зниження споживання енергоресурсів. Це не лише завдання для уряду, це — завдання для країни. Щоправда, цим потрібно було займатися ще десять років тому, а зараз ми хочемо це зробити за десять місяців — те, що не робили десять років». Прем’єр встановлює черговість виступів: спочатку віце-прем’єр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, потім глава Держенергоефективності Сергій Савчук, за ним «Ощадбанк», «після цього я підіб’ю підсумки і хочу поговорити з керівниками облдержадміністрацій про те, як розповсюдити досвід Львова на всі області і дати людям можливість ставити дешеві котли, які до 40% скорочують споживання газу».

Зубко, як і личить профільному фахівцеві, розширив запропоновану прем’єром тематику і говорив не лише про котли, але й про теплопункти та їх обладнання, яке регулює теплоспоживання залежно від температури зовнішнього повітря, про модернізацію котельних, що забезпечує економію газу. Він підкреслює роль у цьому місцевого самоврядування і його готовність домагатися ефективного використання енергоресурсів, а також зацікавленість населення в підвищенні енергоефективності будинків. Свою роль він бачить у тому, щоб зменшити фінансове навантаження на громадян, які вирішили модернізувати котли, відновити вікна, утеплити стіни будинків. Зубков звертає увагу керівників областей на проекти, що реалізуються в Україні за підтримки Світового банку, а також на програми, спрямовані на компенсацію витрат за установку громадянами негазових котлів, наприклад Львова, де зобов’язалися компенсувати людям п’яту частину відсотків за банківськими кредитами, отриманими з цією метою.

«Сьогодні Держенергоефективність вже підписав 15 меморандумів про намір компенсувати частину відсоткової ставки (людям і ОСББ, які взяли кредити для підвищення енергоефективності житла), — розповідає Савчук. — П’ять регіонів планують такі меморандуми підписати. З рештою ми зараз працюємо». «Основна мотивація мешканців, які прагнуть утеплити свої будинки, — це енергонезалежність країни, — підкреслює глава Держенергоефективності і називає дані дослідження, — 81% респондентів. Це свідчить про патріотичні настрої, і ми повинні їх використовувати».

Кажучи про державну програму енергоефективності на майбутній рік, він розповідає, що запускається проект енергоефективності в житловому секторі України ЄБРР («вони побачили, що наша програма з енергоефективності працює») на 65 мільйонів євро, які видаватимуться через банки, і 15 мільйонів євро, — гранти на компенсацію відсотків за кредитами. Окрім того, за словами Савчука, зараз його відомство спільно з Мінрегіонбудом працює над створенням фонду Держенергоефективності. Глава відомства звертається до прем’єр-міністра і до глав регіонів: ініціювати створення і затвердження місцевих програм компенсації кредитів за прикладом Львівської області, а також активізувати роботу регіональної влади щодо популяризації кредитів на енергоефективність.

Красиво відзвітував про виконану роботу і представник «Ощадбанку» (його прізвище не називалося). За його словами, за 2015 рік видано 4910 кредитів на підвищення енергоефективності, тоді як торік 1604 кредити. Сьогодні видається 220—230 кредитів на день.

Банкір підкреслює значення активності місцевої влади в напрямку енергоефективності і наводить дані про те, що у Львівській області видано 2050 кредитів, тобто 40% від їхньої загальної кількості в країні. Він також називає дуже добрим і якісним кредитний портфель енергоефективності, оскільки зі всіх виданих кредитів лише два виявилися проблемними — не погашені своєчасно через невчасне надходження компенсацій за минулі періоди.

Підбиваючи підсумки селекторної наради, Яценюк ще раз звернув увагу глав регіонів на критичну важливість енергоефективності. «Всі ці байки і казки про те, що можна зменшити тарифи, є не що інше, як потуги перед муніципальними виборами, це — брехні, — підкреслив він, — і відповідь на ринковий рівень тарифів ще дуже далека від ринку. 200 кубометрів газу соціальної норми обходяться населенню лише в 50% ринкової вартості, тоді як інші 50% компенсує держава». (Згідно зі звітом робочої групи за методологією розрахунку цін середня ціна реалізації газу населенню України становить 4,2 тисяч гривень за тисячу кубометрів. — Ред.).

Прем’єр зобов’язав усіх глав обласних і районних держадміністрацій, а також мерів міст під їхню особисту відповідальність простежити за невідкладним оформленням житлових субсидій усім, хто цього потребує. «Багатих ми перестали дотувати, — вказав він, — тепер потрібно почати допомагати бідним. 24,5 мільярда гривень у бюджеті на субсидії. Це означає, що людина, в якої бракує доходів, щоб сплатити за житлово-комунальні послуги, отримає від держави компенсацію. А ваше завдання — донести цю субсидію до громадян країни. І якщо ви думаєте, що можна буде показувати пальцем на Київ, то нічого не вийде. Це відповідальність всієї влади в цілому. І також органів місцевого самоврядування. Це відповідальність перед країною і перед тими людьми, яким нічим заплатити. Саме цим суспільство оцінюватиме діяльність влади в цілому».

Проінструктувавши таким чином підлеглих на місцях і не дочекавшись їхніх виступів, прем’єр передав кермо влади селекторною нарадою Зубкові і поспішив вирішувати інші державні завдання. Схоже, що Яценюк знав, що робив. Бо смутні виступи представників регіонів (Харківська та Черкаська ОДА) жодного враження не справили... Черкаси, наприклад, попрохали ліквідувати заборгованість держави за заходами енергозбереження на 6 мільйонів гривень...