Селу допоможуть

Уряд нарешті визначився з цінами на заставні закупівлі зерна урожаю цього року. Згідно з постановою Кабміну, ДАК «Хліб України» повинен вжити заходів щодо закупівлі не менше 500 тисяч тонн зерна. Схеми закупівель залишаються такими самими, як минулого року і, зі слів міністра, аграріям одразу видаватимуть усі належні їм гроші.

Самі по собі ціни не стали новиною. Постанова лише додала по 50 гривень до цін на пшеницю. Третій клас зафіксовано на рівні 650 гривень за тонну. Четвертий — 550 гривень, п’ятий — 540. Пшеницю шостого класу закуповуватимуть по 420 гривень за тонну.

Минулого року заставна ціна пшениці третього класу була 550 гривень за тонну, і перевищення її на 100 гривень міністр АПК Віктор Слаута вважає дуже вдалим. За підрахунками, собівартість виробництва однієї тонни зерна цього року повинна становити 520 — 530 грн/т, у міністерстві вважають, що навіть у тому разі, якщо господарства пізніше не продаватимуть це зерно дорожче, то певна рентабельність їм усе ж забезпечена.

Зі слів міністра, на закупівлю зерна знадобиться 200 млн. гривень. Кошти повинен виділити парламент, внісши відповідні зміни до закону про державний бюджет цього року. В уряді впевнені, що проблем із прийняттям цих змін у парламенті не виникне: ніхто не хоче повторення торішньої кризи. Доведено рівень необхідних закупівель і регіонам — 1 млн. 650 тисяч тонн. Лідирує Дніпропетровська область, яка з власної ініціативи зобов’язалася викупити 250 тисяч тонн зерна.

Міністр також повідомив, що ще не визначили ціну, за якою держава закуповуватиме зерно до резервних фондів. На його думку, її повинен визначити ринок. І він покаже, які ціни будуть на паливо та мінеральні добрива. При цьому міністр запевнив, що уряд не має наміру адмініструвати ринок, але вказав, що ціни на ці види товарів постійно моніторитимуться. Якщо вони виявляться для селян непідйомними, то уряд збирається втручатися.

Нагадаємо, що днями Верховна Рада дружно проголосувала за постанову про серйозну держпідтримку агропромислового комплексу країни. Починаючи з наступного року, на ці цілі виділятимуть не менше 10% усіх витрат бюджету. І ще не менше 1% ВВП країни повинні витратити на розвиток соціальної інфраструктури села. Схоже (якщо вистачить доходів бюджету), селу нарешті почнуть реально допомагати. Єдина заковичка в тому, що розмір допомоги визначатиметься обсягом виробленої продукції. Деякі депутати вважають, що це не зовсім справедливо. У сільській місцевості живуть понад 17 млн. осіб, а у виробництві продукції зайняті лише трохи більше двох мільйонів працiвникiв.