Сеньйор помідор

В Україні є все необхідне для розвитку виробництва помідорів. Так вважає президент Всесвітньої асоціації виробників томатів Луїс Чирнсайд, який спеціально прилетів iз Австралії в Каховку на конференцію, присвячену проблемам і перспективам цієї галузі.

Для українських «томатників» Чирнсайд підготував доповідь «Переробка томатів в Україні — в порівнянні зі світовими практиками». «Велика кількість води й землі, сприятливий клімат для вирощування овочів, малі виробничі витрати», — перелічує він чинники, що роблять цей бізнес перспективним в Україні. Разом із тим, Чирнсайд вказує на низький рівень знань у галузі сільського господарства, нерозвиненість технологій, недостатнє фінансування. Але якщо ці чинники ще можна виправити, то політичне втручання у всі сільськогосподарські сфери, як вважає президент Всесвітньої асоціації, — це вже потенційна небезпека для агробізнесу загалом і для томатного зокрема. Крім того, розвитку галузі, на його думку, можуть завадити й досить великі обсяги імпорту помідорів. Українські виробники забезпечують максимум 50% від необхідного Україні кількості томатів, все інше імпортується, переважно — з Китаю. Так що українцям потрібно працювати над задоволенням попиту на внутрішньому ринку й експортом в ЄС та Росію, вважає Чирнсайд.

Південь України по праву можна назвати томатним королівством — херсонські помідори не менш відомі, ніж ті ж херсонські кавуни. Тут є два великі українські заводи із переробки томатів та виробництва томатної пасти, соку, соусів, що належать компанії «Чумак». Річне виробництво томатів цієї компанії становить приблизно 198 тисяч тонн. При цьому «Чумак» відчуває гостру конкуренцію. Поряд, у Миколаївській області, — «Сандора», що переробляє близько 42 тисяч тонн томатів на рік. В Одеській області працює «Вітмарк», на який припадає 30 тисяч тонн. Така концентрація перероблюючих потужностей стала непоганим стимулом для місцевих фермерів: потрібно вписатися і в цінові, й у якісні рамки, на яких наполягають підприємства. «У наших фермерів є попит на високоякісні матеріальні ресурси. Коли людина ставить завдання — зайнятися вирощуванням овочів — перед нею постає багато проблем», — зазначає директор каховського ТОВ «Агро — Аналіз» Вадим Дудка. Підприємства із переробки томатів уже давно практикують роботу за форвардними контрактами — це вигідно обом сторонам: підприємства отримують необхідну сировину за стабільною ціною, фермери — гарантовану роботу. У договорі прописується якість сировини, об’єми й терміни постачання. Завод «Чумак», наприклад, практикує переробку томатів не більше ніж через 1,5 години після збору овочів на полі. Це вимагає безлічі нюансів.

«Почали масштабне використання комбайнів — ручне прибирання не годиться», — розповідає генеральний директор компанії «Чумак». Звертаючись до фермерів із Каховки, він радить їм підвищувати технічний рівень виробництва, робити ставку на технічні новинки, оскільки все інше в Каховці є.

Саме природні дані й хороша інфраструктура міста Каховка вiдіграли свого часу вирішальну роль у виборі місця для нового підприємства. Коли фундатори компанії «Чумак», молоді шведські підприємці Йохан Боден і Карл Стурен, уперше приїхали до України в 1993 році, їм було близько 20 років і вони шукали місце для майбутнього заводу. Крім України, в їхньому списку були Болгарія, Молдова, Румунія, Македонія. Вибір упав на Україну. Через 15 років їхнє підприємство переробляє 1250 тонн овочів на добу, тоді як раніше потужність купленого ними заводу становила всього 250 тонн на добу. «Ми за півтора року побудували великий склад і повністю реконструювали Каховський завод. Раніше він займав 4 тисячі квадратних метрів, зараз — 22 тисячі. На це пішло $16 мільйонів інвестицій (кредит ЄБРР. — Авт. )», — не без гордості ділиться Карл Стурен.

На заводі 850 постійних співробітників, у сезон ця цифра збільшується до 1150. Усього ж, включаючи виробництво сільгоспсировини, «Чумак» забезпечує роботою приблизно 15—18 тисяч осіб. «Ні для кого не таємниця, що створення одного робочого місця великим бізнесом тягне за собою створення ще, як мінімум, семи менших робочих місць», — зазначає мер Каховки Олександр Карасевич. «Чумак» став містоутворюючим підприємством. Його внесок до бюджету Каховки виріс до 12,5 %.

Томатний сезон починається наприкінці липня — початку серпня й триває до початку жовтня. «День» побував на заводі «Чумак» після закінчення сезону, але і в цей час робота тут не зупинялася.

Щоправда, під розвантаженням стояла одна вантажівка. «У сезон машин 10—15 стоять у ряд», — розповів заступник директора з розвитку Андрій Матвієнко. У цехах приємно пахне свіжими томатами та спеціями, тут панують чистота й порядок. Весь процес автоматизований, контролюється комп’ютерами. Як підкреслює генеральний директор підприємства, «за 15 років Каховка стала центром овочівництва не тільки в Україні, а й у всьому колишньому Радянському Союзі».

За даними Світової асоціації виробників томатів, у минулому році в Україні було вирощено 250 тисяч тонн томатів, а в 2005-му — 150 тисяч тонн. Але чи так уже це багато? Минулого року в Канаді було зібрано 570 тисяч тонн томатів, в Італії — 4,4 мільйона тонн, в Іспанії — 1,5 мільйона тонн, у Туреччині — 1,4 мільйона тонн, у Китаї — 4,3 мільйона тонн, а в одному тільки штаті Каліфорнія — 9 мільйонів тонн.