Сфера тонкого настроєння

Чи можна абстрагуватися від політики, аналізуючи досягнення та прорахунки минулого року? Це спробували зробити недержавні політичні центри. За словами директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, оцінюючи економічну ситуацію в країні, можна побачити, що уряди ставили перед собою дуже амбіційні завдання, стикалися з неможливістю їхнього втілення, а лише потім робили їх більш реалістичними, розплутуючи попутно наслідки від літання поза хмарах. Так, у цьому році відбулося найвище в історії незалежної України номінальне підвищення заробітків громадян, проте реальним воно так і не стало, зіткнувшись із інфляцією.

Говорячи про гроші та доходи, Бураковський відзначив, що не варто чекати ефективності від українського фондового ринку, де немає реального інструментарію для роботи банків, фінансових установ і пенсійних фондів. Держава, не зробивши нічого для цього, навзамін нав’язала державним інституціям, що причетні до фондовиків, невластиві їм економічні функції.

Недалекоглядність українське керівництво проявило й у ситуації з цінами на газ. Як відзначив експерт Центру імені Разумкова Володимир Саприкін, єдиний зроблений для підвищення енергоефективності крок — створення спеціалізованого агентства замість профільного комітету — нічого не варте без спеціального законодавства, що штрафує марнотратників і заохочує дбайливих користувачів. Не позначиться на економії енергії й рішення НКРЕ, що скасувала свою постанову про підвищення цін на газ і електроенергію для населення. Думка експертів однозначна — ціни треба піднімати, захищаючи незаможних адресними пільгами. За словами Саприкіна, угода між «Нафтогазом України» й російським «Газпромом» надто невигідна для нас, тому що багато її положень, особливо про створення СП із «Росукренерго», трактуватимуть не на нашу користь. Негатив цього підприємства, за словами експерта, в тому, що тепер над підприємствами-боржниками нависає загроза бути проданими за борги. При цьому Саприкін вважає, що, зосередившись на газових проблемах, держава залишила поза увагою не менш важливі — вугільні й нафтові.

Проте варто відзначити, що експерти не лише засуджують промахи уряду, але й відзначають його досягнення. За словами Бураковського, в цьому році ми наблизилися до СОТ, реструктуризували боргові зобов’язання і, незважаючи на поганий вплив розмов про реприватизацію, вигідно продали «Криворіжсталь». Підвищення доходів громадян, незважаючи на інфляцію (10,3%), яку вони не вважають критичною, також сприймається експертами позитивно. За словами керівника групи радників голови Нацбанку Валерія Литвицького, в цьому році грошова емісія Нацбанку не привела до зростання інфляції: валютний резерв перевищував монетарну базу й зовнішній борг — за новими грошима стояли реальні цінності. Незважаючи на ревальвацію гривні, проблем на валютному ринку також не виникло — населення не слухало закликів здавати долари, збільшивши кількість депозитів на 90%. Відіграло позитивну роль і зниження з 17% до 14% середньої ставки по кредитах.

Однак усі ці досягнення є якимись недовговічними. За словами директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерія Геєця, незважаючи на економічне зростання, уряду, як і всім його попередникам, так і не вдалося створити економічний резерв, який міг би виручити країну в складний час. Як відзначив експерт, усі підвищення відразу закладалися в базу та підтримувалися за рахунок надходжень від приватизації. Надалі, коли мільйонів від «Криворіжсталі» вже не буде, зберігати такі обсяги соціальних виплат буде набагато важче. Особливо під час постійних змін вищого керівництва. За словами Геєця, при перегляді бюджету (в тому, що він буде, ніхто і не сумнівається. — Авт. ) необхідно переоцінити витрати держави з урахуванням можливості їхнього виконання.

Говорячи про стратегії подальшого розвитку, Бураковський відзначив, що часи кардинальних змін повинні закінчитися, поступившись місцем тонкій настройці економіки. Не зосереджуючись лише на макроекономіці, влада повинна приділити увагу і мікроекономічним перетворенням, які мають істотний вплив на надходження інвестицій. А головне, прийшов час створювати та здійснювати стратегію економічного зростання.

У принципі, таких стратегій за рік було написано чимало, починаючи від програми дій уряду «Назустріч людям». Питання лише в тому, що їх так і не спромоглися виконати. Радник Президента Олександр Пасхавер пояснює це відсутністю ідеології. Стратегії, за його словами, не може бути, поки немає єдиної мети. А єдина мета, відчувається, може з’явитися лише через два місяці, коли остаточно стане зрозуміло, кому керувати країною.