Що ближче ми до угоди з ЄС, то більше нервують у МС
«День» з’ясовував, чим можуть обернутися для України торговельні погрози Кремля![](/sites/default/files/main/articles/11072013/7sahar.jpg)
Росія готує низку економічних санкцій у відповідь на запровадження Україною спеціального експортного мита на автомобілі. Нагадаємо, що в Україні з 13 квітня діє трирічне спецмито на імпорт легкових авто з об’ємом двигуна 1—1,5 л (6,46%) і 1,5—2,2 л (12,95%) при базовій ставці мита в 10%. Україна збільшила це мито, щоб захистити власну автомобілебудівну галузь.
Про наміри сусідки вжити заходів у відповідь стало відомо з повідомлення, зареєстрованого Росією в Раді з торгівлі товарами СОТ. У ньому сказано, що збиток Росії (виходячи з показників зовнішньої торгівлі за 2012 рік) оцінюють на рівні в $36,1 мільйона на рік. «Відбити» свої втрати Кремль планує за рахунок введення певних обмежень для експорту низки українських товарів у рамках ст. 8.2 угоди про гарантії СОТ. Зокрема, пропонують збільшити ставки мита на ввезення з України шоколаду, цукру (на 0,1 євро/кг), термополірованого скла (флоат, додаткове мито в розмірі 15%) та на кам’яне вугілля — 54%.
Рішення російської влади ще потребує схвалення Євразійської економічної комісії (ЄЕК) — виконавчого відомства Митного союзу. Якщо цей орган схвалить його, то визначеній групі українських товарів буде складно потрапити на територію трьох країн: Росії, Білорусі, Казахстану.
Що це: чергова гра слів чи старт нової торговельної блокади? «День» поцікавився у експертів та учасників україно-російської торгівлі.
За словами генерального директора асоціації «Укрцукор» Миколи Ярчука, прямий експорт українського цукру до Росії мізерний. Переважно український цукор купують російські компанії, вивозять його в третю країну, і вже звідти — до Росії. І все тому, що російське мито сьогодні становить 0,33 євро за 1 кг цукру, що фактично унеможливлює легальний експорт. «Тому навряд чи після підвищення цього мита щось зміниться суттєво», — прогнозує він. Однак перспективи експорту є, і Росія мала б ними скористатися, бо вони їй сьогодні потрібні. За оцінками Ярчука, Росія потребує два мільйони тонн цукру і задовольняє свою потребу завдяки цукру-сирцю. «Але сьогодні його не логічно завозити, бо в сусідній Україні білий цукор значно дешевший», — підсумовує Ярчук.
Не позначиться експортний демарш сусідки і на роботі вугільної галузі, прогнозує голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. «Україна взагалі не експортує вугілля до Росії. Вона навпаки його імпортує звідти для коксівної, енергетичної і газової групи. Тому все це — пропагандистська заява, і негативних економічних наслідків від такого кроку для вугільного сектору не буде», — висловлює він свою точку зору.
Якщо це станеться, то для України буде «негативним кроком», — натомість говорить «Дню» урядовий уповноважений з питань співпраці з РФ, країнами СНД і ЄврАзЕС Валерій Мунтіян. Утім, продовжує він, поки що ніяких офіційних повідомлень про такі дії Україна не отримувала від Росії. За словами Мунтіяна, російська сторона має довести шкідливість дії автомобільного мита в Україні для її економіки, дати свої пояснення, обґрунтування, перевірити розрахунки і офіційно провести всі процедури. «Треба провести гідно консультації і робити все для того, щоб не переросла ситуація в торгову війну, бо зараз і міжнародна криза, і світова кон’юнктура для України не вигідна. Слід вжити всіх заходів, аби захистити наших товаровиробників. Чому? Якщо це вдарить, то може зробити їх банкротами», — розповідає він. За оцінками урядового уповноваженого товарообіг між Україною та Митним союзом 2012 року становить $63,104 мільярда. По запропонованій групі, де Росія хоче збільшити експортні ставки, загальний товарообіг становить в середньому $50 мільйонів, каже він. Загалом же Україна продала своїх товарів та послуг на $28 мільярдів. Утім, торговельне сальдо ще лишається негативним. На його думку, такий крок Україна не сприймає обѓрунтованим ще й тому, що між нашими країнами йдеться про створення зони вільної торгівлі без жодних вилучень та обмежень. «Тенденція має бути навпаки — погоджувати переліки, з яких скасовується експортне й імпортне мито», — наголосив Мунтіян.