Щоб не пропустити історичний для економіки шанс

Підписання економічної частини Угоди про асоціацію України з Європейським союзом має стати для нашої країни переломним моментом, з якого вона повернеться на шлях реформ. Щодо цього твердження і у влади, і в експертному середовищі є повний консенсус. Але чи можна проводити реформи, коли в країні ведуться військові дії? Багато експертів дають на це питання позитивну відповідь.

Так, голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що «історичний досвід, починаючи з глибини сторіч» свідчить, що дуже часто саме війна була, як не дивно це звучить, «стимулюючим джерелом реформ». Більше того, за її словами, країни, які проводили в такий складний час необхідні реформи, дуже часто вигравали в збройних конфліктах. «Чим швидше ми підемо на діалог про реформи, тим швидше і краще їх буде проведено», — упевнена експерт. А якщо не квапитимемося з ними і станемо вичікувати, то «з кожним новим шансом результат буде все гірший, а наші поступки і втрати в результаті нерішучості все більшими».

З такою думкою згоден і голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Справжні реформи країни проводять, як правило, в двох випадках, — говорить він, — після дуже глибокої економічної кризи і під час війни. В Україні ці дві події зараз поєдналися. Впродовж 2008—2013 років ми мали глибоку економічну кризу, яку так і не змогли здолати, а на початку 2014 року у нас фактично почалася війна з нашим «добрим другом і сусідом». «Для України зараз подвійний унікальний історичний шанс, — продовжив економіст, — провести справжні реформи». «І якщо ми цей шанс не використаємо і, як і раніше, займатимемося лише імітацією, наступного такого історичного моменту для справжніх і, в першу чергу, економічних реформ може і не бути», — передбачає Новак.

Він розповідає про те, що нинішня економічна система України неефективна і не дає можливості, навіть маючи в своєму розпорядженні багатющі природні ресурси і кадровий потенціал, перетворити їх на позитивний економічний результат. Тому експерт наполягає не на вдосконаленні, а на повній, кардинальній заміні економічної системи. А економічну систему, набір правил гри в економіці, як вважає Новак, формує набір економічних кодексів — податковий, митний, бюджетний, трудовий, господарський. «У нас немає іншого виходу — потрібно приймати новий набір економічних кодексів, — наполягає глава Комітету економістів, — робити косметичний ремонт, «рихтування», наприклад податкового або бюджетного кодексів, немає жодного сенсу. Бо у них просто неправильні основи».

«Причому момент змін дає нам можливості вийти на якісніший рівень. Нам не потрібні окремо бюджетний, податковий і митний кодекси, — пропонує експерт, — бо там усе дуже тісно зав’язане. Потрібен єдиний фіскальний кодекс. У всьому світі стягування податків до бюджету і розподіл коштів називається фіскальною роботою». Ще один кодекс, якого в країні наразі немає, це монетарний, який би визначав рамки діяльності Національного банку, підкреслює Новак. За його словами, досвід попередніх років показав, що Нацбанк, на жаль, не виконує своїх інституційних функцій. І кодекс йому потрібний для того, щоб не можна було довільно підтримувати національну валюту чи не підтримувати, регулювати ринок чи не регулювати, рефінансувати банки чи не робити цього.

Потрібно міняти і трудовий кодекс, що враховує сьогодні, всупереч своїй назві, в основному інтереси працедавців, а не найнятих робітників, зазначає експерт. Він додає, що цей кодекс слід було б розширити і перейменувати на соціальний, який повинен відображати не лише трудові стосунки, але й закріплені відповідними індексами соціальні стандарти, обов’язкові для будь-якого уряду, щоб не допускати ручного управління. Необхідний, на думку Новака, і новий господарський кодекс, який поставить перешкоди для штучних банкрутств, в результаті яких підприємства продаються за безцінь.

Окрім того, експерт ратує також і за проведення нової пенсійної реформи, в якої не буде нічого спільного з тією, яку провела попередня влада, змінивши лише терміни виходу на пенсію окремих категорій громадян. «Справжньої реформи тоді не було», — констатує Новак і демонструє книгу, створену ще 2004 року, яку називає справжньою пенсійною реформою. «Все готове для того, щоб перейти на трирівневу пенсійну систему, де окрім нинішньої солідарної, є ще другий і третій накопичувальні рівні, — запевняє економіст і додає: — бракує лишень політичної волі». За цією схемою проведено пенсійні реформи в Польщі, Угорщині, Вірменії, її хочуть узяти на озброєння росіяни, їх лише бентежить, що це київський продукт.

Новак повторює, що саме зараз в України є можливість провести такі реформи. У всі часи вони супроводилися труднощами. «Період військової агресії — 2014 рік — буде пов’язано з великими складнощами в економіці, — каже експерт, — і я пропоную використовувати об’єктивні труднощі воєнного часу для впровадження справжніх реформ, щоб ми їх пережили в 2014—2015 роках. Інакше труднощі та проблеми в нас все одно будуть, але якщо відкласти реформи на пізніше, то аналогічні труднощі ми будемо змушені відчувати ще раз».

На прохання «Дня» Новак розкрив сутність деяких пропонованих новацій. Зокрема, він упевнений, що доходи між центром і місцевою владою при децентралізації, про яку сьогодні так багато говорять, слід ділити у співвідношенні 50:50. Ця норма має бути відбита у фіскальному кодексі. Інакше місцеві органи влади, як і зараз, не матимуть коштів для виконання елементарних господарських функцій. Він ратує також за скорочення податків і зборів до 10-ти, оскільки всі інші все одно не забезпечують бюджетові реальних доходів.

При Міністерстві економічного розвитку й торгівлі створено Економічну консультаційну раду (дивно лише, що в ній немає вітчизняних учених). У п’ятницю з журналістами зустрівся один із його членів Василь Халімон — декан-радник Києво-Могилянської бізнес школи (kmbs), почесний професор фінансів Richard Ivey School of Business (University of Western Ontario, Канада). Він розповів про затверджений напередодні план основних реформ, які рекомендує швидко й радикально провести в Україні, провести консультаційну раду, щоб скористатися нинішньою історичною можливістю. Відповідаючи на запитання «Дня», чи підтримує він створення в Україні системи абсолютно нових економічних кодексів, учений дав позитивну відповідь і зазначив, що пропозиції ради також спрямовано на злам законодавства, що не виправдало себе за останніх 23 роки в Україні. І понад усе його турбує вкорінена в нашій країні корупція, розділ про яку в цьому плані — на першому місці.