ЩОБ вижити...
Вітчизняний авіапром просить уряд створити дві лізингові компанії, із бюджетом кожної — мільярд гривень, для кредитування експорту
Найближчим часом уряд проведе нараду зі стимулювання розвитку авіаційної галузі. Про це під час проведення міжнародного авіасалону «Авіасвіт-ХХІ» у місті Гостомель під Києвом повідомив перший віце-прем’єр Валерій Хорошковський. «Тут є багато складових: починаючи з організаційних і закінчуючи фінансовими. Ми їх розглянемо і після цього дамо конкретні пропозиції для підтримки авіапромисловості», — заявив він у коментарі «Дню». Тож, схоже, держава має намір повернутися обличчям до авіаційної галузі, яка в радянський час формувала до п’яти відсотків ВВП країни. Сьогодні ж про колишні рекорди залишилася тільки мріяти і йти на компроміс з іншими учасниками ринку, аби вижити.
Один з таких компромісів — це створення спільного виробництва Україною та Росією вантажопасажирського літака Ан-140. Протокол про співпрацю з виробництва цього літака та його модифікацію на самарському авіаційному заводі «Авіатор» днями підписали голова правління державного авіабудівного концерну «Антонов», президент — генконструктор ДП «Антонов» Дмитро КІВА і голова ради директорів заводу «Авіакор» і директор з авіаційного бізнесу ВАТ «Російські машини» Сергій Лихарьов. Планується спільна розробка і впровадження у виробництво транспортної, вантажної, санітарної та картографічної модифікацій Ан-140, впровадження цифрових технологій на всіх етапах життєвого циклу літака Ан-140 та його модифікація. Очікується, що Україна збереже випуск двигуна, крил та оперення літака, а російське підприємство випускатиме фюзеляж і проводитиме остаточну збірку. За словами Лихарьова, попит на спільні літаки вже є: підписано контракт на поставку 11 літаків Ан-140 Міноборони Російської Федерації та тривають переговори ще з двома державними структурами Росії про придбання 40 літаків. Загалом, за його словами, ринок потребує 250 літаків класу С.
«Кооперація з Росією потрібна, аби вижити і знайти нові ринки збуту, каже Ківа. За його словами, основними проблемами українського авіапрому залишається модернізація основних фондів, запуск серійного виробництва і дефіцит обігових коштів. Через дефіцит коштів і дорогі українські кредити, каже він «Дню», компанія готується взяти кредит у банку ВТБ на 30 мільйонів доларів під шість-сім відсотків річних. Але щоб запустити серійне виробництво літаків, потрібно значно більше коштів. «Аби зробити літак економічно вигідним, треба випускати не два чи три літаки, скільки ми робимо, а одразу 20. Для цього треба мати зразу 300 мільйонів доларів, — каже він.
«Я за те, щоб вони (Росія та Україна) працювали в питанні авіації спільно. Від самого початку не треба було розривати ці відношення, а треба було знайти способи, що є взаємоприйнятними при переході на капіталістично-економічні відносини. Авіація — це така галузь, що коли їй не приділити уваги, то ми її швидко можемо втратити», — зазначає «Дню» головнокомандуючий Військово-повітряними силами України протягом 2002 — 2005 років, генерал-лейтенант запасу Ярослав СКАЛЬКО. На його думку, галузь потребує інвестицій, яких у державі сьогодні немає. А без відповідних коштів нарощувати зовнішньоекономічні контракти і повернути колишні потужності не вдасться.
Командуючий Військово-транспортною авіацією Російської Федерації протягом 1999 — 2005 років, генерал-лейтенант авіації, гендиректор ЗАТ «Двигатель Владимир Климов — Мотор Сич» Віктор ДЕНИСОВ так прокоментував «Дню» перспективи поглиблення інтеграції України та Росії в авіаційному напрямку: «Я думаю, ви прекрасно розумієте, що відбувається у світі... Зараз відбувається міжнародна промислова глобалізація, в якій перемагають міжнародні кооперації. Тому треба об’єднуватись, як це робить «Ербас» та «Боїнг». Лише разом можна конкурувати зі світовими лідерами». За його словами, перспективи українсько-російського співробітництва є дуже оптимістичними. Утім, він визнає, що «Антонівське конструкторське бюро» єдине на пострадянському просторі зберегло свою дієздатність, а російські конструкторські бюро зазнали чималих втрат за ці останні 20 років. «Конструкторських бюро в Росії залишилися одиниці. Можна назвати хіба що «Сухой», і то через його експортний потенціал. Щодо «Туполевского», «Ільюшинского», «Яковлевского КБ», то вони можуть робити літаки лише в кооперації», — уточнює він. Чи рівноправною буде за цих умов така співпраця — на це запитання російський гість так і не відповів.
Аби не було перетягування каната в один бік, каже «Дню» президент, голова правління «Мотор Січ» В’ячеслав БОГУСЛАЄВ, треба домовлятися про кооперацію 50 на 50. «Але це треба робити на рівні уряду, бо якість домовленостей між господарчими суб’єктами в Росії та Україні може бути порушена, адже вони змінюються доволі часто. Тому я наполягаю, щоб кооперація не просто передала відповідні права, поділила інтелектуальну власність 50 на 50, а треба на рівні уряду підписати, що ні українська, ні російська сторона не мають права порушувати домовленості по кооперації. Нас хвилює стабільність і надійність», — натомість він називає головну умову ефективної співпраці «Дню».
На запитання «Дня» про перспективи вітчизняного авіапрому підприємець говорить охоче. «Наша компанія представила на авіасалоні два унікальних вироби — український вертоліт та двигун п’ятого покоління, аналогів якого немає у світі. Цей двигун має паливну ефективність 130 грамів на км на одного пасажира, а кращих міжнародних виробників — 500 грамів. І він не втрачає потужності за температури +50 градусів», — каже він «Дню». Аби більше чим було похвалитися і задля успішного розвитку сектору, продовжує він, держава має змінити ставлення до галузі. За його підрахунками, на авіапром держава має виділяти з бюджету на рік 5,5 — 6 мільярдів гривень. Днями, каже Богуслаєв, він звернувся до уряду з пропозицією створити на базі двох державних банків — «Укрексімбанку» та «Ощадбанку» — лізингових компаній з бюджетом по мільярду гривень, які фінансуватимуть українських виробників, у тому числі авіагалузі. «Оце і є той необхідний крок, на який має піти держава, аби підняти авіагалузь. В усьому світі діють такі компанії для підтримки експортерів», — підсумував він. Сподіваються авіаційники і на бюджетне замовлення. Втім, коштів, як завжди, немає. Чи будуть вони і чи почує держава пропозиції від учасників авіапрому — це ще те питання, бо головного відповідального за лад і реформи в галузі — міністра транспорту та зв’язку — на відкритті цьогорічного салону не було.
