Швидке колесо СОТ

Нещодавно комісар ЄС з питань торгівлі Пітер Мендельсон повідомив, що Україна і ЄС знайшли спільну мову з питання експортного мита. Зважаючи на те, що це була остання перешкода на шляху України до СОТ, наша держава може очікувати на винагороду за всі старання — вступ до омріяної Світової організації торгівлі. Очікування не безпідставні — в центральному офісі СОТ вважають, що Україна може бути прийнятою до СОТ в ході засідання Генеральної ради, що відбудеться 7—8 лютого у Женеві.

Але разом iз радістю приходять і раціональні сумніви. Не всі галузі економіки підготовлені до змін. Одним з перших, незважаючи на хороші показники, «засумнівалося» у своїх силах автомобілебудування.

Дійсно, авторинок України поступово стає конкурентоспроможним. Проте, як переконані представники вітчизняного автопрому, ще в недостатній мірі, аби конкурувати з європейськими виробниками. У цьому світлі вступ до СОТ може зашкодити галузі, яка тільки почала набирати обертів. Все залежить як від підготовки автопрому до конкуренції з автовиробниками, які вже давно працюють за вимогами СОТ, так і від того, якою буде державна підтримка цієї галузі.

«2007 рік був достатньо успішним, — розповідає президент Асоціації автовиробників України Михайло Резнік. — Тенденція позитивна, і вона зберігається. Якщо в 2006 році зростання виробництва було на рівні 36%, то в 2007 році становило 39%». Якщо ж просліджувати загальну динаміку розвитку автомобілебудівельної галузі, то, як наголошує Резнік, за останні сім років показники зросли в 13 разів. За його словами, минулого року виготовлено 402,8 тисячі авто. «Це практично на сто тисяч більше, ніж 2006 року», — розповідає Резнік і додає, що у ВВП галузь займає 4%. Чесно кажучи, це не дуже й багато, але прогрес вже помітний.

Не в останню чергу цьому посприяли певні зрушення в інвестиційному кліматі країни. Близько мільярда гривень становили інвестиції в галузь. «Це дозволило нашим виробникам просунутися на нові певні рубежі», — відзначає Резнік і проводить паралелі: сьогодні на тисячу мешканців України припадає 145 автомобілів, в той час як в 1991 році — 41.

«Певні зміни, безумовно, відбулися не тільки завдяки автовиробникам, а й завдяки державній підтримці галузі. Приємно зазначити, що завдяки постановам Верховної Ради та Кабміну галузь стала пріоритетною в державі, що й привело до її бурхливого розвитку», — такими є підсумки.

Проте і цього замало, аби бути конкурентоспроможним на рівні з «сотівськими» автомобілями. Хоча український автовиробник, на жаль, вступатиме до СОТ не з «порожніми руками». Як відзначають керівники Асоціації, з собою він захопить слабкіше технічне забезпечення промисловості у порівнянні з європейськими автовиробниками, нерозвинену інфраструктуру виробництва сучасних матеріалів та компонентів для виробництва автомобіля, високу вартість фінансових ресурсів та високе податкове навантаження... Озираючись на такі перспективи, автовиробники справедливо побоюються занепаду галузі одразу після вступу до СОТ.

Якщо у вже існуючі домовленості про співпрацю з СОТ не будуть внесені відповідні зміни, покликані захистити вітчизняного виробника, то, за словами заступника голови правління УкрАВТО з питань виробництва автомобілів Олега Папашева, українські автовиробники багато втратять.

Тому від переговорної групи з питань вступу до СОТ представники галузі очікують забезпечення рівних умов у сфері оподаткування, формування прибутку, зведення «на нуль» бюрократичного пресингу в діяльності підприємств і встановлення «справді єдиного правового поля для всіх гравців ринку — як зарубіжних, так і вітчизняних».

Папашев упевнений, що для захисту і підтримки вітчизняного виробника потрібно зробити не так вже й багато: «При наповненні бюджету потрібно думати не про те, як запровадити нові податки та підвищити існуючі ставки і таким чином позбавити когось уявних пільг, а про те, як працювати в одному напрямі — над збільшенням бази оподаткування».

Непокоїть підприємців і можливість різкого пониження митного збору без урахування перехідного періоду для оподаткування імпорту готових автомобілів. «Ставки митного збору з моменту вступу до СОТ з 25% можуть бути знижені вже в 2008 році до 10%, в той час як в Росії ця ставка в цьому році не зміниться, а у 2012 буде понижена до 22%, і тільки в 2015 — до 15%», — підкреслив Папашев. «Важливо знати, коли саме буде запроваджена нова норма, щоб наш виробник мав певний час на адаптацію, на зміну угод і контрактів з партнерами, на прийняття нових річних бюджетів. Минулого року в Україну імпортовано майже 180 тисяч нових автомобілів, з них приблизно 140 тисяч — із Росії. Якщо ми перейдемо на 10- відсоткове мито, то втратимо 15 відсотків надходжень до бюджету, а це майже $200 мільйонів, і треба думати, як відшкодувати ці втрати», — зазначив досвідчений автомобілебудівник.

Автовиробники відзначають, що їм потрібен час для модернізації виробництва та переукладення контрактів з підрядниками та постачальникам. «Нам потрібен час, щоб власні бізнес-процеси пристосувати до нових умов. Наприклад, у ЗАЗа сьогодні 1200 партнерів. З усіма підписані річні угоди, а з урахуванням того, що багато партнерів — за океаном, то нам потрібно принаймні дев’ять місяців», — розповідає Папашев. Заступник голови правління УкрАВТО висловив надію, що «держава і уряд забезпечать підготовку всіх кроків, які будуть адаптувати наше законодавство до СОТ не лише щодо переміщення товару, але й у сфері виробництва».

«Ми очікуємо досягнення рівних можливостей виробництва товару, ведення бізнесу. Зокрема, якщо ми говоримо про єдине правове поле на всіх континентах, то мені як бізнесмену має бути все одно, в якій країні я візьму кредит. Але поки що стан речей такий, що найдорожчий кредит я отримаю на українському фінансовому ринку», — говорить Папашев. «Всі користуються кредитними ресурсами, а кредитні ресурси в Україні щонайменше в два рази дорожчі, ніж європейські», — додає він.

«Найбільше у цьому процесі нас лякає невизначеність. Невідомі ані терміни ратифікації угоди вступу до СОТ, ані наявність перехідного періоду, ані нова ставка ввізного мита під час ввезення іномарок та машинокомплектів»,— відзначає Папашев.

На відміну від Резніка, який бачить позитивні зрушення в інвестиційному кліматі України, Папашев ситуацію з інвестиціями змальовую в похмурих тонах. «Всім відомо, що Україна є інвестиційно непривабливою країною, і прикладом цього слугує автомобілебудування. Якщо взяти Європу й Росію, то скільки вже через нас переступило автомобільних гігантів, створивших свої виробництва в Росії?! Чому? Неприйнятні інвестиційні умови. Усі ці фактори, поряд із зниженням тарифів, підвищують собівартість автомобілів вітчизняного виробництва на 16—21%, що може призвести до стагнації галузі». Це, у свою чергу, за його словами, може стати причиною звільнення працівників, безробіття, втрат державного та місцевого бюджетів. «Наприклад, на Запорізькому автомобілебудівному заводі працює понад 16 тисяч чоловік, це підприємство є найбільшим вітчизняним платником податків регіону», — зазначає колишній керівник «АвтоЗАЗу».

Втім, багато хто вважає, що саме СОТ може стати тим каталізатором, який дозволить українському автомобілебудуванню вийти на нові рубежі розвитку. «Вихід України в єдине бізнесове поле дозволить автопрому ініціювати більшу роботу», — говорить Папашев. Таким чином, вступ до СОТ матиме значні плюси. Але, щоб створити рівні умови, потрібно «освіжити» податкове законодавство, знизити оподаткування виробників у порівнянні з їхніми конкурентами в розвинених країнах ЄС. А СОТ посприяє створенню кращих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі стабільності розвитку торговельних відносин iз більшістю країн світу. Було б бажання та вміння...