Сланцева революція очима львівських депутатів

Львівська облрада поставила крапку в питанні розробки сланцевого газу на території області. Слідом за івано-франківськими депутатами львівські погодили проект угоди про розподіл продукції з компанією Chevron Ukraine BV (належить американській Chevron), дозволивши таким чином їй розробку Олеської газової площі. За ухвалення цього рішення проголосували 66 депутатів (фракція УДАР, «Батьківщина»; ВО «Свобода» — проголосувала проти).

«Ми дуже задоволені рішенням обласної ради. Щоб проект підтримали, уряду довелося погодитися віддати в розпорядження облради 10% прибутку держави в проекті. Це — важливий крок на шляху до погодження угоди (про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуть у Львівській області. —Авт.). Думаю, що це — дуже важливий для України проект, зокрема — для Західної України... Але Угоду ще не підписано. Тому цей процес триває», — підкреслив регіональний директор компанії Chevron Пітер Кларк. Водночас він не прокоментував наміри компанії найближчим часом починати розвідувальні роботи з видобутку сланцевого газу у Львівській області.

За словами заступника голови екологічної комісії Львівської облради Миколи Кадикала, після погодження облрадою над проектом далі працюватиме міжвідомча комісія, до якої увійдуть і представники Львівської обласної ради. Зокрема комісія розгляне пропозиції і зауваження, які до неї скерувала Львівська облрада. Потім же текст угоди відправлять в Кабмін, і вже уряд підпише її з компанією Chevron.

Тим часом в редакцію газети «День» надійшов лист від львівської інтелігенції з відкритим зверненням на ім’я глави держави Віктора Януковича, прем’єра Миколи Азарова, голови ВРУ Володимира Рибака, міністра екології та природокористування Олега Проскурякова, голови Львівської та Івано-Франківської облрад Петра Колодія та відповідно — Василь Скрипничука. «Ми, інтелігенція м. Львова, категорично виступаємо проти видобування сланцевого газу на Олеській площі, що розташована у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях, на нинішньому етапі геологічного пізнання, бо пласти сланцю служать покришкою для метан-газових покладів, які лежать на більших глибинах», — сказано у листі. Ініціатори звернення закликають владу спочатку перейняти досвід США, відповідно до якого сланцевий газ видобувають на площадках, де вже вичерпався метановий запас. «Олеська площа характеризується наявністю великих родовищ мінеральних та лікувальних вод, а при гідророзривах пластів із застосуванням хімреагентів останні по тектонічних розломах та тріщинах попадуть в водонасичені пласти і забруднять їх — як мінеральні води, так і звичайну питну воду, якою забезпечують населення Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Волинської областей», — ідеться в листі.

«Народні депутати України в цьому році побували в США, подивилися на видобуток сланцевого газу, і побачене їх не переконало в безпеці видобутку. Про це відкрито заявили і українські екологи. Адже тільки на один квадратний кілометр потрібно 10 свердловин, а це знищення лісів, сільськогосподарських угідь. До того ж на поверхню виходить забруднена вода, яка потрапляє в джерела питної води. Для України та Полтавської області це катастрофа», — також нещодавно заявив в коментарі про перспектив сланцевого газу на Полтавщині депутат Полтавської облради Степан Бульба (фракція СПУ).

А от сусідня Білорусь, схоже, вже не вагається з в питанні видобувати чи ні сланцевий газ і вже прийняла політичне рішення. За даними газети «Народная воля», для пошуку сланцевого газу виділили 8 земельних ділянок на півдні країни. Минулого ж року Білорусія підписала десятилітній контракт про видобування цього газу з зареєстрованою у Швейцарії фірмою, а зараз намагається залучити до співпраці підприємства, які мають технології до пошуку сланцевого газу.

Чи лишилися питання до «переписаної» угоди в депутатів Львівської облради? Як вони оцінюють позицію інтелігенції? Про це «День» запитав депутата Львівської обласної ради, члена комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Олександра ГАНУЩИНА:

— Серед депутатів я вніс найбільше пропозицій з правками до проекту рішення, котрим Львівська облрада погоджувала урядову угоду з Chevron. Правки бралися за результатами громадського обговорення. Як на мене, нинішній проект угоди з Chevron кращий, аніж той, що був раніше... У мене зауважень до нього є дуже багато. Якби проект угоди з Chevron слухався у синхронному режимі (як і мало бути) двома облрадами (Львіською та Івано-Франківською), тоді можна було б висувати спільні вимоги, чекати на єдині правки міжвідомчої комісії, і процес погодження протікав би значно краще. Натомість Івано-Франківська облрада, по суті, запропонувала правки своєї, львівської сторони та всі пропозиції міжвідомчої комісії. А Львівській облраді не зовсім лишили поле для маневру...

— Чому не відбулося синхронного слухання двома облрадами?

— Очевидно, мав бути інший сценарій проходження даної угоди. Він мав полягати в тому, аби взагалі не брати до уваги голосування в облрадах, протягнути питання співпраці з Chevron виключно в парламенті. І політичні сили, які сьогодні виступили проти, мали б його підтримати. У мене інших думок немає. Адже обоє голів від «Свободи» могли домовитися про синхронне обговорення облрадами. Тим більше, що приклади таких обговорень у цих радах вже є, наприклад, вони були в питанні діяльності сміттєзвалища.

— Які з поданих пропозицій не врахували, а варто було б?

— Сьогодні від видобутку природних копалин в Україні жодна копійка не надходить у місцевий бюджет. Тому на місцях і думають: давати чи ні ділянку, наприклад, під видобування газу. В результаті обговорення з владою нам вдалося домогтися того, що в угоду вписали наступний пункту: якщо 10% від частки держави з видобутих вуглеводнів не надійде в місцевий бюджети, то рішення Львівської облради про підтримку урядового договору з Chevron не вступить в дію. Івано-Франківська рада включила 10%, але вона забула про «запобіжник» — про те, що якщо цього не буде, то рішення ради не вступає в дію. І це помилка. Ще одне: Львівська облрада в проекті рішення записала, що 10% має надходити грошима, які надходитимуть в другий кошик бюджету і 70% цих коштів йтиме на розвиток територій, де видобуватимуться вуглеводні. А в проекті рішення Івано-Франківської — цього немає. Там просто записано 10% облраді чи уповноваженій особі, але ж вони можуть надійти і газом . І мені важко уявити, що робитиме облрада з газом.

— Як ви прокоментуєте вищезгадане звернення львівської інтелігенції до керівництва країни про те, щоб заборонити розробку сланцевих покладів на території трьох областей?

— Більшість подібних звернень — результат непоінформованості суспільства. Інформаційну та роз’яснювальну компанія з пропаганди видобування сланцевого газу провалили. Інвестор повірив запевнянням на найвищому рівні, що все і так буде добре. Тому ніхто особливо не проводив таку компанію... Цього не було. Натомість інформаційний простір заполонили газпромівські страшилки. Це все надумані речі. Ризики існують при видобутку будь-яких корисних копалин, але якщо дотримуватися стандартів, то їх можна звести до мінімуму. Ще одне — у підтриманому львівськими депутатами рішенні є пункт про те, що необхідно розробити пакет екологічних стандартів. Без них наше рішення також не може вступити в дію.

— Чи чули ви від представників Chevron, коли розпочнеться розробка. Олесківського родовища?

— Не чув, але, думаю, вона відбуватиметься синхронно з наповненням угоди: протягом найближчих 2—3 років буде розробка перших 15 свердловин.