Солодка афера
Михайло АПОСТОЛ: 1 жовтня в Аграрному Фонді «пропаде» 76,7 тисяч тонн цукру. Збитки — 700 мільйонів гривень
Грандіозний скандал розгортається на ринку цукру. За останні три дні вже «пересварились» між собою у ЗМІ народний депутат Михайло Апостол та керівництво профільної асоціація «Укрцукор». Все — через майже 75 тисяч тонн цукру-сирцю, які Аграрний фонд, за словами Апостола, має продати на ринку.
У понеділок радник міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол заявив на своїй сторінці у Facebook про те, що необхідно до 1 жовтня продати нереалізований Аграрним фондом цукор в обсязі 76,7 тис. тонн, інакше держава зазнає збитків у розмірі 700 млн грн.
Реакція ринку була миттєвою. У вівторок виробники (а точніше — генеральний директор ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» Володимир ПАЛІЄНКО та голова правління НАЦУ «Укрцукор» Андрій ДИКУН) заявили: якщо ДСБУ «Аграрний фонд» реалізує на внутрішньому ринку 60 тис. тонн цукру, це обвалить ринок повністю.
Так, за словами Палієнка, сьогоднішня собівартість виробництва цукру значно вища, ніж минулорічна, оскільки, крім звичних витрат, цього року додалася ще транспортна складова — можна перевозити до 15 тис. тонн цукру. Відтак собівартість виробництва цукру цього врожаю орієнтовно становить 10 — 11 грн/кг без ПДВ.
Експерт пояснює, що правильним рішенням було б змінити ціну цього цукру, оскільки існує ймовірність того, що він не є кондиційним на сьогодні. «Тим самим такі дії суперечать нашому законодавству, тому що, з одного боку, ми говоримо, що повинні рухатись у напрямку покращення якості і на кожному виробництві цукор має бути європейського рівня, а зараз ми хочемо «викинути на ринок» некондицію, — констатує Палієнко. — Я пропонував би його переоцінити, передивитися його вартість на сьогодні, оголосити тендер і продати цей цукор цукровим заводам для подальшої переробки як сирцю бурякового і вже з нього видати новий цукор. Я бачу лише такий варіант», — пояснив Палієнко.
«У січні й лютому цього року ми вже стали свідками так званих інтервенцій Аграрного фонду, коли цукор реалізовувався за ціною, нижчою від собівартості, виробники відмовлялися проводити посівну кампанію, і ринок цукру був на межі. Тепер ми знову повертаємось до аналогічної ситуації, — говорить Дикун. — У разі, якщо Аграрний фонд вийде з черговими інтервенціями на ринок, ціна знову-таки обвалиться. У такому разі наступного року ніхто не захоче сіяти цукровий буряк, і ми будемо імпортувати цукор-сирець».
Пропозиція Дикуна: «продати цей цукор заводам, які проведуть його подальшу переробку... Таким чином, ринок не зазнає значних змін, і держава не втратить коштів. Це єдиний варіант», — заявив він.
Також М. Апостол відповів «колегам», звинувативши їх у непрофесійності та маніпуляціях: «Ще раз наголошую: Аграрний фонд було створено заради проведення регуляторної цінової політики сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку, а саме: коли ціни зростають, то АФ виходить на ринок з інтервенцією та нижчими цінами, збиваючи попит, щоб сильно не постраждало населення країни, і якщо ціни дуже падають внаслідок великого надлишку продукції, то АФ викуповує надлишок і, таким чином, не дає постраждати виробникам. Всі ці дії здійснюються за кошти платників податків, які надає Мінфін. Це — така філософія роботи Аграрного фонду. Цукор, який перебуває на зберіганні АФ — а це майже 77 тисяч тонн, — можна продавати як цукор-сирець лише до 1 жовтня. Це відповідно до всіх діючих ГОСТІВ. Після 1 жовтня — це вже просто сирець, який практично не має ціни, і його потрібно переробляти на свіжий».
За словами Апостола, нормальний господар і справжній державницький чиновник, який знає і розуміє цю ситуацію, продає частинами цукор, у якого добігає кінця термін зберігання та продажу, і купляє на це місце на ринку всі залишки. Баланс зберігається, і немає жодного обвалу цін.
«Але є один нюанс. Тут чиновник не покладе нічого у свою бездонну кишеню, — пояснює народний депутат. — І тому придумали аферу: весь цей сирець перероблятимуть на певних цукрових заводах на свіжий (як правило, ніхто переробляти не буде — перепакують у нову тару і пришиють нові бірки), попередньо викупивши за безцінь у держави. А вся маржа (прибуток) — це 400 — 500 млн. грн — ляже в кишені декількох чиновників».
