«Солодка» розвідка
Кондитерська корпорація «Roshen» зробила скромний, але ефективний PR хід, привітавши журналістів, якізацікавилися її діяльністю, з першим днем весни. Накритий при цьому солодкий стіл виглядав так, немов на нього злетілися квітчасті метелики з усього світу, хоча на білій скатертині була представлена лише продукція названої української компанії — до речі, одного із лідерів вітчизняного кондитерського ринку.
Своєрідним контрастом до всієї цієї пишності пролунала вступна заява керівника корпорації В’ячеслава Москалевського про те, що компанія минулого року дуже чітко відчула, коли в українців закінчилися гроші. За його словами, в першому півріччі 2006 року вони ще були, а починаючи з другого — не стало. Свідчив про це продаж такого брендового товару, як цукерки «Вечірній Київ». «Товар залишився непроданим, — зітхає топ-менеджер і додає, — очікуваного продажу не було навіть у переддень Нового року».
Проте все це, звичайно ж, особливо не позначилося на корпорації, яка має досить диверсифікований бізнес у інших країнах. Нарівні з Україною «марксисти-порошенківці» (до речі, особистісне значення бренда Roshen — Петро Порошенко — вже ні для кого не секрет, а ось слова «Фабрика ім. К. Маркса» на виробах можна прочитати хіба що з лупою) працюють у Росії і в країнах Європи (Москалевський визнав, що при цьому завжди доводиться відчувати «політичне поле Порошенка»). З більш ніж $500 мільйонів за реалізовану у світі продукцію, за словами Москалевського, на Росію і Україну припадає по $200 мільйонів, а решта — на країни ЄС. Туди Roshen пробивається через литовську кондитерську фабрику Klaipedos, придбану саме з цією метою. Але на європейському ринку, де існує сильна конкуренція, а вироби з написами на кирилиці взагалі, крім хіба що Болгарії, не купуються, працювати дуже складно.
Інша справа — такий величезний і знайомий ринок, як Росія. Тут навіть немає потреби займатися рекламою, оскільки кондитерська ніша явно не заповнена виробниками, а покупець фактично не зважає на гроші, тому ціна тут може бути вищою, ніж в Україні. Щоправда, у такому сегменті ринку, як карамель, який в основному розрахований на категорію менш забезпечених покупців, інші закони. Росія навіть запровадила 20%-й митний збір. І обсяги українського експорту одразу ж знизилися з 85 тисяч тонн до 72 тисяч. Але на економіці корпорації це, звичайно ж, не позначилося, оскільки збільшили виробництво на липецькій кондитерській фабриці «Лінкоф», яка належить підприємству, і довели його обсяги 2006 року до понад 98 тисяч тонн. Як сказав, відповідаючи на запитання «Дня», Москалевський, не позначилась і не позначиться на виробничих і фінансових показниках корпорації також заборона на в’їзд до Росії її патрона, так само як і обрання його головою ради Нацбанку України.
Сам же Москалевський постав перед журналістами як вельми цікавий і нетривіально мислячий менеджер. Він має намір і надалі проводити «солодку» експансію своїх торгових марок, але зізнається, що поки не знає, як це зробити, оскільки доводиться спиратися на «псевдо-маркетинг» і такі ж дослідження ринку. Тож, поки що провідний напрям наступу — логістика. В Яготині, під Києвом, завершується будівництво потужного логістичного центру для України. Його досвід збираються використати і під час просування до Європи (вже починається проектування аналогічного центру для Klaipedos). Усі нинішні спроби завоювати ринки управляючий Roshen називає лише прощупуванням, своєрідною «розвідкою боєм». І як би хто не ставився до фігури Порошенка-політика, можна стверджувати, що його «солодкий» бізнес допомагає Україні завойовувати світ.
