СОТ і підробка «мізків»

Дарма так старанно виламували комуністи дорогі мікрофони в спікера та з таким озлобленням намагалися кулаками довести свою правоту. Не вдалося: бої в парламенті, що насмішили всю країну, закінчилися перемогою прихильників ринкової економіки. Неугодні «лівим» закони, необхідні для вступу України до Світової організації торгівлі, були все-таки прийняті.

За словами міністра економіки Сергія Терьохіна, прийняття в повному обсязі семи законів дозволяє припустити, що країну приймуть до СОТ до кінця 2005 року. «Чому я можу говорити так упевнено? Бо тільки минулої п’ятниці завершилося проміжне засідання Робочої групи в Женеві, де таку впевненість висловив голова цієї робочої групи посол Канади при СОТ пан Марчі, мотивуючи це своєю розмовою з генеральним секретарем і генеральним директором СОТ», — заявив міністр. Коментуючи двосторонні переговори з учасниками Робочої групи з питань вступу України до СОТ, Терьохін згадав про складнощі з Австралією, що вимагає зниження мита на імпорт цукру до 10%. Як пожартував міністр, у відповідь Україна може лише зажадати від Австралії здійснити самовивезення брухту, на який перетворяться українські цукрові заводи. Є певні проблеми з Китаєм, що вимагає визнати його країною з ринковою економікою. Проте загалом Терьохін і новими вітчизняними законами, і переговорами про вступ до СОТ був задоволений.

Трохи раніше, коментуючи журналістам підсумки законодавчої роботи останньої парламентської сесії, він зазначав, що, «якщо не приймемо щось ганебне, то будемо в СОТ». За його оцінками підсумків роботи парламенту, зроблено 90% того, що необхідно було зробити. Хоча одночасно він відзначив, що загальна кількість законопроектів, які треба було прийняти, становить 26. Якщо їх не приймуть до вступу до СОТ, Україні у вступі, за словами Терьохіна, ніхто не відмовить, але їх доведеться приймати в рамках ратифікації міжнародної угоди, а така процедура може дещо ослабити позиції України.

Але судячи з виступу Терьохіна, в уряді не було сумнівів щодо вступу до СОТ. Згадавши про неухвалені закони, Терьохін із натхненням почав розповідати про прийняті. За його словами, основним для отримання пропуску до СОТ стало прийняття таких законів: про внесення змін до ставок ввізного мита на сільгосппродукцію та ще 10 тис. позицій інших товарів і про імплементацію законодавства до вимог багатосторонньої угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) СОТ (відомий як закон про боротьбу з CD піратством).

Останній документ був дошкульним місцем українського законодавства — не один раз і не два дорікали іноземні інвестори Україні про відсутність елементарної поваги до продуктів чужого інтелекту. А тепер, після його прийняття, як зазначив на зустрічі членів Американської торгової палати в Україні з представниками державних установ голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій, українське законодавство відповідає всім вимогам ЄС до інтелектуального права.

За його словами, в Україні був зроблений останній крок для ефективного захисту інтелектуальної власності. Дієва інфраструктура її реалізації вже існувала, включаючи в себе Міністерство освіти, відповідний держдепартамент і різні інституційні підрозділи, а ось із законодавством не склалося. А тепер, після того, як парламент ухвалив закон, що встановлює кримінальну відповідальність за незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва та матриці, багато змінилося. Саме цього, на думку експертів, й бракувало Україні.

Проте не все так гладко з нашим законодавством. Як зазначив перший заступник глави Держдепартаменту Володимир Жаров, зараз усі статті, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності, дуже розрізнені. Частина з них прописана в Конституції, частина — в різних кодексах, деякі — в спеціальних законах. Але доцільність введення єдиного кодексу інтелектуальної власності Жаров заперечує, кажучи про те, що краще було б зробити кодекс законів.

Крім того, як зазначав М. Паладій, надалі треба було б досягти того, щоб суди, які займаються інтелектуальною власністю, були виділені з системи судів загальної юрисдикції, й, крім іншого, в координації з Мін’юстом займалися експертною оцінкою об’єктів інтелектуальної власності. Також необхідно працювати над охороною комп’ютерних програм і їх інвентаризацією. Ще однією дією, необхідною для захисту «мізків», Паладій вважає введення єдиної методології для визначення правопорушень і покарань.

Останнє дуже знадобиться структурам МВС, яким доведеться працювати з правопорушниками. Невідомо, чи впораються міліціонери з визначенням ліцензійних і неліцензійних об’єктів інтелектуальної власності, але, як зауважив Жаров, об’єднаними зусиллями МВС, СБУ, ДПАУ і Держспоживстандарту досягти контролю за «неліцензійкою» вдасться. Механізм уже є, треба примусити його працювати.

Утім, щодо механізму роботи МВС поки що не все зрозуміло, а ось механізм затримання на митниці неліцензійних об’єктів існує. Як заявила начальник департаменту Державної митної служби Катерина Шелепова, лише в другому кварталі 2005 року митній службі вдалося затримати 281 тисячу неліцензійних дисків. Проте слід враховувати, що в реєстрі об’єктів інтелектуальної власності митниці всього 85 найменувань, із яких 68 — торгові марки. Вносити туди товари, при створенні яких використовували винаходи та корисні моделі, митниця відмовляється. Шелепова мотивувала це тим, що демонтувати товари, перевіряючи використання винаходу, не можна, як і перевірити це іншим шляхом. Із дисками працюватимуть простіше: досить перевірити голограму і сет-код. Щоб потрапити до реєстру об’єктів, які охороняються митницею, виробнику необхідно подати заяву. Якщо його туди внесуть, підробки матимуть значно менше шансів потрапити на територію країни.

Проте поки що реєстр митниці не здатен повною мірою захистити всі об’єкти інтелектуальної власності від зарубіжних підробок. Що вже казати про українські підробки, які реалізовуються всередині країни. Як, наприклад, МВС боротиметься з київською «Петрівкою» та продавцями переписаних з інтернету фільмів, які торгують біля станцій метро, поки що не зрозуміло. І жоден закон не наблизить нас до норм СОТ про захист інтелектуальної власності, поки нашим громадянам буде не по кишені купувати ліцензійні диски.