«Сир», який не сир

У Грузії з 1 липня набирають чинності зміни до технічного регламенту «Про молоко та молочні продукти», що визначає загальні принципи регуляції на етапах виробництва, переробки й дистрибуції молока, молочних і молокомістких продуктів. Віднині в Грузії «сиром» можуть називатися лише ті продукти, для виготовлення яких використовувалося натуральне молоко, повідомляє Національне агентство продовольства Мінсільгоспу республіки. Наносити слово «сир» на етикетки продуктів, вироблених з молочного порошку, буде взагалі заборонено.

«Зміни викликані тим, що останнім часом виробництво сиру з молочного порошку набуло широких масштабів. Це створює неконкурентні умови для бізнес-операторів, що працюють у цій галузі. Нові регуляції також сприятимуть захисту споживчих інтересів, добросовісному просуванню бізнесу, зростанню конкурентоспроможності на місцевому ринку й розвитку в країні тваринницького сектора», — пояснив голова Національного агентства продовольства Грузії Зураб Чекурашвілі. Для порушників нових правил передбачені відчутні покарання. Штраф становить 400 ларі (приблизно $166), повторно — 1200 ларі (близько $498).

А з чого сьогодні виробляються сири в Україні й чи всі продукти з такою етикеткою реально відповідають такій назві? Незалежна ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» у травні цього року провела дослідження якості твердих і плавлених сирів, що реалізуються на споживчому ринку країни. Контрольні закупівлі проводилися на ринку «Столичний» і в київських супермаркетах «Ашан», «Караван», «Космос», «Варус» і «Метро».

Результати невтішні: з 34 зразків, що були досліджені в акредитованій лабораторії держпідприємства «Укрметртестстандарт», 17 виявилися фальсифікатом. Тобто 50% начебто натуральних молочних продуктів містили жири (від 15 до 100%) немолочного походження. З 21 зразка твердих сирів 12 містили немолочні жири, тобто 57% зразків виявилися фальсифікатом.

З 12 зразків перевірених плавлених сирів в п’яти виявлені жири немолочного походження — фальсифікати становили 39%. До сирів, що в усій лінійці продукції відповідають вимогам, дослідники відносять відомі торгівельні марки «Комо», «Ферма», «Шостка» та інші.  «Лідери ринку нас порадували», — говорить заступник глави Громадського контролю Ольга Котєхова. Активісти перераховують (і закликають зробити те саме ЗМІ) також торгівельні марки сирів і назви виробників, які випускають фальсифіковані продукти, що подаються як сири. Вміст у них немолочних жирів досягає 100%.

Щоб допомогти читачам, наведемо цей список і ми. У ньому сир плавлений нарізний «Дружба-плюс» (72% немолочного жиру від усього жиру в продукті), сир плавлений вершковий «Добра корівка» (55%), сир плавлений пастоподібний «Дружба» (98%), сир «Чеддер Український» (100%), сир сичужний «Чеддер» (88%), сир «Російський» (виробництва «Радивілів молоко» — 100%).

Котєхова також зазначає, що на ринку представлені сири з маркуванням, але без вказівки виробника. За її словами, не змогли надати відомостей про виробників і в магазинах, де продавалися такі продукти. «Фальсифікація твердих сирів шокує, — зазначає активістка, — 10—20% замін молочного жиру ще можна було б якось списати на неякісну сировину. Але 88, 95 і 100% — це ж суцільний фальсифікат».

Ми звернулися до підприємств-споживачів з вимогою дати пояснення, розповідає вона, й отримали відписки в стилі «я не я і хата не моя».   «Далі звертатимемося до правоохоронних органів, щоб усе-таки уточнити, хто ж це постачає такий сир на ринок», — розкриває плани організації Котєхова.

«Які жири використовуються для виготовлення фальсифікованих продуктів, невідомо, а в маркуванні вказано, що вони складаються з молока й інших інгредієнтів»,  — зауважує вона й розповідає, що відповідні листи були направлені й до торгівельних мереж. Але лише «Метро» відповіло, повідомивши, що зняло з реалізації згадувану в листі фальсифіковану продукцію.

Не менш за Котєхову обурений виробниками фальсифікатів і директор департаменту продовольства Мінагрополітіки Микола Мороз. Він підкреслює, що ДСТУ, згідно з яким виготовляються українські сири, є «добровільним документом». І в тому випадку, якщо виробник не посилається на ДСТУ, він взагалі може, за великим рахунком, написати у своїх технічних умовах що завгодно. «Але в чинному законодавстві є визначення молочних продуктів, — зазначає чиновник, — ні 5, ні 50, ні 100% замін молочного жиру не допускається. За будь-якої часткової заміни молочного жиру продукт не може називатися сиром».

Хто за цим має стежити, запитує Мороз. «Зараз за це фактично відповідають два органи — Держспоживслужба й Антимонопольний комітет, — відповідає він на своє запитання. — Але в названої служби можливості зараз дещо обмежені, оскільки діє досить складна система перевірок, що не дозволяє чітко реагувати на ситуацію. Планові перевірки обмежені, позапланові... треба пройти складну систему узгоджень, зокрема Мінекономрозвитку та торгівлі, Мінагрополітики. Скарга може розглядатися кілька тижнів, а може й довше». Довга процедура характерна й для АМК України.

«Проблема ускладнюється ще й тим, що споживання молочних продуктів зараз майже вдвічі нижче за норму, і  коли ми говоримо про недобросовісних виробників, це створює негативний фон, — зазначає Мороз. — І навіть ті, хто має можливість купувати молочні продукти, відмовляються від них, що створює негативне поле довкола всієї молочної галузі».

Чиновник розповідає, що в Мінагрополітики було прийнято рішення про те, що в нього є повноваження, щоб спільно з Міністерством охорони здоров’я видати  низку наказів, які регламентуватимуть (процес виготовлення сирів) відповідно до європейських вимог. «Вони даватимуть чіткі вимоги щодо молочних продуктів: сиру, сметани, молока питного тощо. Ми сподіваємося, що такі обов’язкові вимоги будуть висловлені вже до кінця цього року», — без особливої впевненості зазначає Мороз.

«А що робити споживачам, — подумав «День», але іншої відповіді, окрім чекати й потихеньку труїтися (серед немолочних жирів є й так звані трансізомери), не знайшов. Майже про те саме говорили й фахівці, й активісти. На їхню думку, поки єдиний порятунок — писати скарги. Що тут скажеш, це «дієва зброя» в нашій державі, де всім правлять чиновники.