Тривожні сигнали

Зіткнення між антиурядовими демонстрантами і правоохоронцями в Україні посилює  ризик девальвації національної валюти й обіцяє перегляд кредитного рейтингу країни не пізніше, аніж наприкінці лютого. Це випливає з повідомлення міжнародного рейтингового агентства Fitch, за яким суверенний рейтинг України може бути переглянутий саме наприкінці лютого. «Політична непевність продовжить впливати на кредитний профіль України аж до президентських виборів, які мають відбутися в лютому 2015-го, незважаючи на угоду з Росією», — сказано в повідомленні. Мовою економістів — це небезпечний сигнал для бізнесу, який хоч і звик працювати «в екстремальних» умовах, але не таких. Які наслідки для економіки та підприємців принесуть нинішні суспільно-політичні протистояння? Про це «День» запитав бізнес-експертів та економістів.

«Більшість київських підприємців у світлі останніх подій призупиняє свою діяльність і виходить на Майдан, бо вони розуміють, що зроблені владою дії та ухвалені 16 січня закони — реальна загроза для них», — розповідає голова Всеукраїнської профспілки працівників малого та середнього бізнесу, президент української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Наталія КОЖЕВІНА. Сьогодні, наголошує вона, рейдери можуть запросто відірвати шматок бізнесу або й взагалі розірвати його на частини. «Прийшли, сказали «подобається», і все. Ставлення у моїх колег — дуже негативне до влади. Тому вони дуже хочуть її перезавантаження та вироблення нових прозорих правил роботи», — висловлює позицію малого і середнього бізнесу Н. Кожевіна. «Підприємці не хочуть працювати в таких  умовах, бо немає гарантій власності», — продовжує  вона. За її словами, сьогодні спеціально створюються умови для стягнення з бізнесменів штрафних санкцій, через це настрій бізнесу — стояти до кінця.

Доки бізнес захищає своє право вільно дихати у своїй країні, не слід забувати про реакцію міжнародної бізнес-спільноти на всі ці події, кажуть опитані виданням економісти.

Колишній міністр економіки України Володимир ЛАНОВИЙ вважає, що фінансування реформи державного апарату й окремих проектів у регіонах коштом міжнародних фінансових інститутів ЄС, ОБСЄ, ЄБРР, Світового банку та інших може опинитися під загрозою зриву.

РОЗМІРИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ЗМЕНШАТЬСЯ

Чи дійсно це можливо? «День» поцікавився у старшого радника із зовнішніх зв’язків представництва ЄБРР в Україні Антона УСОВА. Розмова почалася з того, чому за підсумками 2013 року ЄБРР скоротив вкладення в Україну на 12,2% — до 820 мільйонів євро і чи планується зменшення обсягів цьогорічного фінансування. А. Усов розповів «Дню», що банк не планує переглядати свої інвестиційні плани. За його словами, інвестиційна потужність ЄБРР в Україні — щорічно близько мільярда євро. Бізнес-план за минулий рік навіть трохи перевиконали. Могли б зробити більше, зауважує він, якби ситуація в країні була сприятливішою. «Міжнародних інвесторів у країну приходить дуже мало», — розповідає про специфіку роботи зі своїми клієнтами А. Усов. Через посилення бізнес-ризиків за останні п’ять-сім років середній обсяг кредитування ЄБРР приватних проектів зменшився із 40—50 мільйонів євро до 15 мільйонів євро. Чи братимуть підприємці більше коштів у банку, на думку А. Усова, — варто запитувати в бізнесу. «Будь-яка нестабільність, економічна й політична, призводить до того, що переглядаються рейтинговими агентствами ризики в країні. Це зумовлює автоматичне дорожчання позик. Не всі компанії зможуть залучати кошти за новими ставками. Тому й зменшуються інвестиційні апетити і розміри проектів. Збільшується вартість грошей для суб’єктів господарювання як приватних, так і державних по лінії будь-якого кредитора. Можна прогнозувати, що розміри інвестиційних проектів будуть меншими», — пояснює А. Усов. Кінцеве ж рішення про здійснення проектів ухвалюватимуть самі інвестори. «Коли вони побачать, що ситуація драматично погіршується чи якось погіршується... Є певні ризики. Все залежатиме від бажання інвесторів працювати в таких умовах», — каже він. «Чи може це призвести до того, що не всі проекти будуть реалізовані?» — цікавимось. «Теоретично — так», — підсумував він.

Крім нових ризиків, різні компанії в Україні традиційно стикаються з великим тиском із боку різних контролюючих та ревізійних органів, спостерігається також складна ситуація в судовій системі, констатує старший радник із зовнішніх зв’язків представництва ЄБРР в Україні. «Будь-яка компанія, йдучи в суд, не має гарантії, що вона його виграє, бо занадто корумпована вся система», — вважає А. Усов.

ЗМЕНШЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

Якщо міжнародні фінансові інституції дотримуватимуться планів, то навряд чи так діятимуть приватні іноземні інвестори, зазначають опитані «Днем» експерти. Адже вони приходять у країну, де передбачуваний інвест-клімат, стабільна фінансова ситуація та регулятор. Тож один із головних індикаторів для них — чи буде спокій на фінансовому ринку країни. А це значною мірою залежить від того, чи перерахує Україні Росія кредит у розмірі 15 мільярдів доларів. «Якщо наприкінці місяця на Ірландській фондовій біржі Україна успішно розмістить єврооблігації чергового двомільярдного траншу та отримає гроші від Росії, то я не бачу причин для фундаментальних економічних ризиків», — висловлюється головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-рейтинг» Віталій ШАПРАН.

На думку В. Ланового, ще один ризик для економіки — зменшення кредитування банками реального сектору. На його думку, це може статися тому, що фінансові установи заощаджуватимуть ресурси, насамперед долари. «Тому курс долара зростатиме. Тож ситуація напруженості та протистояння в країні поглиблюватиме валютну кризу, і долар перебуватиме в межах 8,5—8,6 гривень, а може, й більше», — наводить він свою оцінку.

Погоджується з ним голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. Фінансовий ринок теж уже реагує, каже він, За словами А. Новака, вже зараз у банківському секторі є пропозиції короткострокових депозитів (три-чотири місяці) під високі відсотки 25%, і це небезпечний сигнал. Крім того, спостерігається девальвація гривні. «І вона може прискоритися, якщо конфлікт затягуватиметься або перемагатимуть не демократичні сили. У такому разі девальвація може бути дуже різкою. Просто може відбутися навіть обвал гривні», — прогнозує А. Новак. На його думку, розмах девальвації залежатиме від тривалості політичного конфлікту і його наслідків».

Натомість В. Шапран заспокоює: мовляв, ще в грудні 2013 року були причини для валютної паніки. А сьогодні реакція фінансового ринку на останні події — нульова. Щоправда, попереджає він, реалізуватися може інший фактор ризику — зниження зовнішніх інвестиційних позицій країни. «Нічого хорошого від міжнародних рейтингових агентств не варто чекати, бо нинішні події не сприяють ні економічному зростанню, ні стабільності валютного ринку. Їхня реакція не змусить себе довго чикати. Fitch уже заявив, що може погіршити прогноз рейтингу України», — розповідає він. Але все ще можна виправити, гадає експерт. «Переговорний процес триває, і всі уважно стежать за ним. Якщо сторони намагаються знайти компроміс, то агентства не поспішатимуть із публічною реакцією», — пояснив аналітик.

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

На думку експертів, ситуація просто непрогнозована. Тому варіантів може бути багато.

«Не думаю, що йтиметься про інвестиції та вливання грошей в українську економіку, доки ситуація не стабілізується. На певний час інтерес інвесторів до вітчизняної економіки замре. На жаль, такий сценарій імовірний. Хвилина мовчання інвесторів триватиме, доки в Україні буде така непевна ситуація», — вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир ЛАПА. Він розповів, що ситуація вже зараз змушує міжнародних партнерів замислюватися. Одна з європейських компаній хотіла привезти обладнання для молочної галузі, розповідає він, щоби продемонструвати його українським фермерам. «Вони не змогли цього зробити, бо не знайшлося жодної страхової компанії, яка застрахувала б його. І це мільйонна доля запитань, які сьогодні виникають», — каже В. Лапа. Однак, попри це, на думку генерального директора асоціації «УКАБ», ситуація не дійде до крайнощів. Навряд чи, вважає він, бізнесмени почнуть продавати активи, бо зараз їхня вартість істотно знижується. Але якщо, не дай Боже, виникне валютна паніка і люди побіжать знімати депозити, тоді існує ризик зникнення кредитів, продовжує він.

В. Шапран вважає, що про гроші від стратегічних міжнародних інвесторів поки що можна забути. «Євросоюз призупинить операції, доки триватиме цей безлад», — пояснює він. Росія, Китай і країни СНД, імовірно, взагалі не реагуватимуть, будуючи свої інвест-плани, бо й самі індиферентно ставляться до цих подій, уточнює експерт. Спекулянти й фінансові інвестори, продовжує В. Шапран, які орієнтуються на валютний курс і ставки за єврооблігаціями, не виявлятимуть реакції. «Для них головне, аби в країні не було надзвичайної ситуації та воєнних дій. За будь-яких інших умов вони працюють. Якщо ж дві названі умови відбудуться, то їхня реакція, напевно, буде дуже повільною: рішення ухвалюватимуть два-три тижні», — прогнозує експерт.

«Системні інвестори, які планували вкладати значні кошти, як мінімум поставлять на паузу ці проекти. Вони очікуватимуть, чим закінчиться конфлікт і в якому напрямку піде Україна: чи переможуть демократичні сили, чи у нас стане, як у Білорусі», — говорить голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, минулого року в країну прийшло два мільярда доларів інвестицій, тоді як раніше приходило по п’ять-шість мільярдів доларів. У разі загострення ситуації прямих іноземних інвестицій буде ще менше, каже він, а українські бізнесмени (середнього та вищого, аніж середній, рівня), які мають зовнішні контакти, виведуть свої капітали та, швидше за все, зі своїми родинами виїдуть із країни.

«Ми дуже сподіваємося, що ситуація стабілізується найближчим часом і сторони знайдуть якийсь компроміс. Адже перед Україною стоять дуже серйозні фінансові завдання із залучення інвестицій. Якщо не займатися ними просто зараз, то це, безумовно, позначиться на конкурентоспроможності країни», — підсумовує А. Усов.