Ціна безпечного життя

Фахівці з охорони праці з усього світу з’їхалися до Донецька на II Міжнародну конференцію з промислової безпеки, охорони праці та довкілля «Безпечне виробництво = успішний бізнес», яку організувала компанія «Метінвест».

Світовим трендом серед великих промислових підприємств стало змагання не за кількістю виплавленого металу, видобутого вугілля чи виробленої продукції, а прагнення знизити кількість нещасних випадків на своїх виробництвах до нуля. Як кажуть фахівці, прямі втрати від нещасних випадків на виробництві становлять лише 20% від загальних. Ще 80% —    витрати на усунення наслідків і поліпшення іміджу компанії. Останнє — найдорожче!

За оцінками закордонних експертів, щодня у світі витрачають мільярди доларів на те, щоб зберегти життя робітникам.

— Лише у США підприємства металургії витрачають близько 1 мільярда доларів на тиждень на компенсації страховок робітникам, — каже працівник компанії Flexco Роберт ХЕЙФІ. — Звісно, знижуючи ризики, знижується й страхова сума. Лише 2008 року економічний ефект від поліпшення техніки безпеки у США становив понад 200 мільярдів доларів. Нині смертність у США нижча, ніж в Україні більш ніж удвічі. Наші підприємства зацікавлені в тому, щоб знижувати цей показник. Адже сьогодні погані новини про підприємства поширюються миттєво.
Варто зазначити, що навіть у Європі та США безпеку не завжди ставили на перше місце. У тій таки Німеччині про те, що слід знижувати травматизм на шахтах, замислились лише 1960 року. При цьому переобладнання виробництва дало не надто великий ефект. Потрібно було змінити психологію працівників.

— На цю проблему ми вперше звернули увагу 1960 року, — розповів експерт компанії RAG MINING SOLUTIONS Дітер МАНТВІЛЛ. — Тоді на шахтах Німеччини було 414 смертельних випадки. Першим кроком стало переобладнання виробництва, методів видобутку і засобів індивідуального захисту. На це пішло близько тридцяти років, і до 1990 року ми знизили смертність до 30 осіб.

За його словами, другим кроком стали зміни в організації праці. Річ у тім, що, згідно з дослідженням, 85% нещасних випадків стається саме з цієї причини. Вже до 2000 року німецьким шахтарям вдалося вийти на 6    смертельних випадків на рік.
До того ж за десять років кількість нещасних випадків у перерахунку на робочий час знизилася вчетверо.

— Та це потребувало величезних витрат, — продовжує Дітер Мантвілл. — За нашими підрахунками, було витрачено 350—380 мільйонів євро. Найважче  було переконати керівників підприємств, що ці витрати необхідні і вони окупляться.
Проте й на цьому німецькі фахівці не зупинилися. Третім кроком стала робота з персоналом. Тренінги, мотивація і комунікації — всі ці методи дали результат. 2012 року ще не було жодної смерті на німецьких шахтах.
Також у кожній країні фахівці шукають своїх підходів, щоб донести до робітників необхідність якісних змін у підходах до питань безпеки.

— Запроваджуючи будь-яку програму на підприємстві, треба враховувати культурну складову тієї чи тієї країни, — розповів член Наглядової ради і голова комітету з охорони праці та довкілля при Наглядовій раді компанії ДТЕК Роберт ШЕППАРД. — Наприклад, в Аргентині у чоловіків культура «мачо». Вони дуже горді люди. Необхідно це враховувати. Коли ми змогли побудувати свою мотиваційну програму на цих принципах, це був ключ до їхнього серця. Потім я працював у Єгипті. Там культурним ключем є родина, працівники прагнуть підтримувати одне одного. І там ми використовували цей підхід. А ось у Росії люди переконані, що вони сильні, тому варто апелювати до їхньої гордості. Але в будь-якому разі під час розробки кампанії треба лікувати не симптоми, а знайти причину і дивитися в корінь.
В Україні ситуація потроху поліпшується. Але до Європи чи США нам далеко. Кількість нещасних випадків у перерахунку на людиногодини в Україні втричі вища, ніж у США чи Європі.

— Торік було 685 смертельних випадків на виробництві, — повідомив голова Державної служби гірського нагляду та промислової безпеки (Держміськпромнагляду) Олександр ХОХОТВА. — Цього року — менше на 60. Але щоб їх не допускати, потрібна профілактика. Одним з таких профілактичних методів є ця конференція, яка вже другий рік поспіль відбувається в Донецьку за ініціативи «Метінвесту».
На конференції учасники ділилися своїми досягненнями в цій сфері. Було продемонстровано і нове обладнання, і підземні медичні пункти, де робітники отримують першу допомогу при нещасному випадку і лише потім піднімаються на поверхню, де їх чекає «швидка допомога».
За виступами і практичними заняттями в ці дні спостерігало близько 300 учасників з різних країн — з Росії, України, Молдови, Казахстану, Англії, з країн Східної і Центральної Європи. Цікаво, що люди, які є конкурентами в бізнесі, на конференції стали єдиною командою.

— На запрошення виступити на конференції відгукнулося багато представників державних органів влади і провідних світових експертів, — заявив гендиректор ТОВ «Метінвест Холдинг» Ігор СИРИЙ. — Я переконаний, що в питаннях охорони праці та екології ми з вами — не конкуренти, у нас щодо цих питань один від одного не може бути таємниць. Наш святий обов’язок —зробити все можливе задля створення безпечних умов праці, досягнення нульового травматизму в роботі — це ідеологія бізнесу «Метінвесту».

Проте варто зазначити, що зацікавленість у вирішенні питань промислової безпеки та охорони праці лише з боку бізнесу є мало ефективним. Як засвідчує світова практика, це питання завжди стоїть на перехресті уваги держави, бізнесу, профспілкових організацій. Кожен має усвідомити свою відповідальність і взяти на себе конкретні зобов’язання. Згодна з цим і національний координатор проекту ЄС-МБП (МБП — штаб-квартира Міжнародної організації праці) «Поліпшення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях в контексті гідної праці» в Україні Ольга ЛИТВИНЮК. Вона зазначила, що безпека праці робітника починається з самого робітника, але відповідальність має бути розділена між державою, профспілками і працедавцями.