Цінові парадокси
Чому закордонні апельсини дешевші за вітчизняні яблука
Перспективи сільгосппідприємництва в Україні перш за все залежать від того, чи зможуть фермери підвищити ефективність господарювання. Тим часом відсутність ринку землі й нерозвинутість вітчизняного агросектору призводять до численних конфузів на споживчому ринку. Доставлені з-за морів і океанів банани чи апельсини в нас на ринку стали нині чи не найдоступнішими товарами. Однак експерти галузі цьому не дивуються і вважають навіть закономірним. А от пересічним громадянам такі явища видаються «дивними».
На присвяченій аграрним питанням веб-конференції президенту Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алексу Ліссітса та керівнику групи експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимиру Лапі довелося здебільшого відповідати на запитання на кшталт: «Чому турецька картопля коштує дешевше нашої?»
Відповіді виявилися дуже простими... Так, за словами Лапи, тут є два головних аспекти: відсутність ринку землі й низькі ціни, що панували ще кілька років назад. «Усе це робило інвестиції в садівництво та городництво непривабливими, а ми ж розуміємо, що це капіталомістка галузь. Зараз ситуація змінилася — високі ціни стимулюють закладку нових садів, городів, теплиць, але результат ми одержимо не раніше ніж через 4— 5 років. У цей період будемо частково залежати від імпорту. Проте не будемо забувати, що й на світовому ринку все дорожчає, — говорить експерт. З картоплею, за його словами, інша ситуація. Більше 90% цього популярного товару в Україні виробляється в домашніх господарствах. Багато селян притримують продажі, сподіваючись, що ціни і далі будуть рости. Тепер ціни підупали, і в багатьох господарствах залишилися чималі запаси».
Тобто, як стверджує Лапа, ми просто маємо незбалансовані товаропотоки на дрібнотоварному ринку. Як це вирішити? «Частково шляхом створення спеціалізованих підприємств по акумуляції, збереженню і збуту як картоплі, так і іншої плодоовочевої продукції. Зараз ця тема досить цікава і даний вид бізнесу буде розвиватися», — наголошує він.
Тим часом експертів турбує загальний стан вітчизняного агропромислового комплексу... «Боротьбу за техніко-технологічне забезпечення АПК ми значною мірою програли. Незважаючи на наявність 30 відсоткової компенсаціївартості вітчизняної техніки, аграрії беруть кредити і проплачують наперед іноземну техніку, хоча в деяких випадках їм доводиться чекати фактичних поставок 6—9 місяців і навіть більше. Другим небезпечним кроком стало погіршення позицій у племінній роботі — підприємства стоять в черзі за племінною худобою з країн ЄС або навіть дивляться за океан. Тепер ми «дорозвивали» сільське господарство до того, що завозимо насіння із-за кордону, а багато підприємств просто не змогли це зробити, тому що ліміти посівного матеріалу для України обмежені...» — обурюється нинішнім станом справ у галузі Ліссітса.
За його словами, в багатьох країнах існують чіткі наукові розрахунки і дієві програми державної підтримки: історичні платежі, пряма підтримка на площу, цінова підтримка, інфраструктурний розвиток тощо. Там використовується найсучасніший математичний апарат і відповідні механізми моделювання. В Україні ж такі розрахунки або відсутні, або є суперсекретом, про який не знають і управлінці, що мали б використовувати їх на практиці...
Утім, як стверджують експерти, усі шляхи виходу з цих складних ситуацій лежать у площині прозорого законодавства, відкритого земельного ринку й спеціальних державних програм. А з цим, як відомо, поки сутужно...
Зокрема, відповідаючи на запитання «Дня» щодо прогнозу терміну відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та майбутніх цін на землю, Володимир Лапа зазначає, що необхідно перевести дискусію із площини «коли скасувати мораторій» в площину «яким має бути цивілізований земельний ринок України». «На жаль, фахових дискусій такого плану в Україні небагато. Що ж стосується довгострокових перспектив ціноутворення на земельному ринку, то вони залежать у першу чергу від макроекономічного середовища (зокрема, рівня кредитних ставок) та якості законодавчого регулювання. Оптимізму в цьому плані небагато. Як вважають експерти, в перші роки формування ринку земель навряд чи ціну буде сформовано на рівні, характерному для країн Східної Європи (2 — 3 тисячі євро за гектар і вище). Хоча при цьому вони зазначають, що загальне тло для формування ринку землі зараз сприятливе (у світі всі говорять про нестачу продовольства). «Тому можливість отримати прийнятну ціну залежить у першу чергу від того, наскільки адекватно ми підійдемо до формування земельного ринку», — вважає Лапа.
При цьому доля вітчизняних фермерів, і, відповідно, цін на їхню продукцію, залежатиме більшою мірою від ефективності їхньої праці. Адже твердження про те, що вони зможуть нагодувати всю Європу, досить суперечливе... «За нашими оцінками, ефективність праці в середньому в Україні не перевищує 30— 40%, — констатує Лапа і додає: — Мабуть, трохи більше зусиль до цього могла б докладати й держава».
