Туристичний бізнес під час коронавірусу

Коронавірусна криза вдарила по туристичній галузі в усьому світі. В Україні ситуація з туризмом ускладнюється ще й тим, що цей бізнес мав певні проблеми і до карантину. Нині лише за офіційними даними туризм втратив щонайменше 1,5 млрд доларів. Проте весь масштаб збитків можна буде оцінити пізніше, оскільки туристичний бізнес повертатиметься в «докарантинні» позиції значно довше, ніж інші сфери економіки. Міжнародний туризм буде заморожений ще кілька місяців, а в разі нової хвилі захворюваності — ще довше. Тож держава може та має врятувати вітчизняний туристичний сектор через розвиток внутрішнього туризму.

Що влада пропонує туристичному бізнесу, розбираємося в статті.

КОРОНАВІРУСНА КРИЗА — СМЕРТЬ ТУРИЗМУ?

За даними Мінекономрозвитку, в 2018 році Україну відвідало понад 14 млн туристів. Обсяг податкових надходжень від туристичного бізнесу до державного та місцевого бюджетів склав 4,2 млрд грн.  Даних за 2019 рік у відкритих джерелах нині немає.

Розвиток туристичної сфери не можна було назвати задовільним і до коронавірусної кризи, адже потенціал туристичної галузі в Україні і досі повноцінно не реалізований. У той час як в світовій економіці туризм становить близько 10% ВВП, в Україні це менше 2%. Це означає, що туризм впливає на зростання української економіки значно менше, ніж мало б бути. Водночас, туристична галузь є важливою ще й тому, що туризм дає доходи іншим галузям — готельний бізнес, пасажирські перевезення, громадське харчування, торгівля, сфера розваг та культури тощо.

Під час коронавірусної кризи туризм постраждав чи не найбільше. Якщо багато бізнесів в інших сферах змогли принаймні частково перейти в онлайн або перепрофілюватися, то сфера туризму практично повністю зупинилася. Наприклад, туроператорам законодавство забороняє займатися іншими видами комерційної діяльності.

Ще місяць тому Міністерство культури та інформаційної політики повідомляло, що через карантин український туристичний бізнес вже втратив 1,5 млрд доларів — і це лише офіційно. Реальні цифри можуть бути значно більшими.

Представники галузі наголошують, що по всій країні закрито понад 7000 турагенцій. За прогнозами Асоціації індустрії гостинності, внаслідок карантину може збанкрутувати кожен п’ятий туроператор. Але крім туроператорів та турагентів, сферу гостинності в Україні обслуговують близько 20 тисяч готелів і майже 30 тисяч ресторанів. 80% індустрії гостинності —  це малий і мікро-бізнес, який в разі тривалої зупинки роботи та відсутності державної підтримки має високий ризик збанкрутувати та зникнути з ринку.

 «У нас працює п’ять людей. Повністю зупинилося все. Ми не маємо ресурсів виплачувати заробітну плату співробітникам та собі. Люди переведені у відпустку за власний рахунок. Багато держав робить щось, щоб врятувати цей бізнес. Видає фінансову допомогу, дешеві кредити, компенсують заробітну плату. У нас нічого такого не робиться, але ми розуміємо, що грошей в бюджеті немає», — каже власник турагенції DEINDE Олександр Алимов.

Для туристичних регіонів — Львівська, Одеська, Івано-Франківська, Закарпатська, Миколаївська та деякі інші області — повне призупинення туристичної сфери значно відбивається не лише на доходах представників галузі, а й на добробуті всієї громади. Наприклад, в Львівській області 80% працівників туристичної сфери —  це 28 тисяч людей —  пішли у відпустку за власний рахунок. Водночас, в 2019 році туризм забезпечив місцевим бюджетам Львівщини понад 880 млн грн податків та зборів.

Ще одна велика проблема туристичного бізнесу в тому, що цій сфері буде найважче відновитися після спаду пандемії. Адже невід’ємним елементом туристичної поїздки є переміщення, а обмеження, пов’язані з переміщеннями, в усьому світі знімаються в останню чергу. У багатьох країнах відкриття зовнішніх кордонів планується не раніше ніж на червень-липень. ЄС та Шенгенська зона будуть закриті щонайменше до 15 червня, Грузія та Туреччина —  до 1 липня. При цьому в деяких країнах — Словенія, Британія — діє вимога обов’язкового 14-денного карантину для прибулих з-за кордону, що в більшості випадків позбавляє сенсу туристичну поїздку.

Україна планує в найближчі дні відкрити наземний кордон з ЄС і Молдовою та з 15 червня відновити авіасполучення, але поки невідомо, з якими країнами. Щонайменше до середини липня виїхати з України зможуть лише ті, хто має право на проживання в інших країнах. Багато туристів навіть після послаблення обмежень на перевезення можуть боятися подорожувати. Так, деякі туристи відмовилися від турів навіть на вересень. Найімовірніше, повноцінне відновлення міжнародного туризму трапиться не скоро.

Частково вирішити проблеми туристичної галузі можна шляхом розвитку внутрішнього туризму. Проте до кризи з України закордон виїжджало на 10 млн туристів в рік більше порівняно з числом іноземних туристів, які відвідували нашу країну. А в рейтингу конкурентоспроможності туристичної інфраструктури Україна посіла лише 78 місце з 140 країн. Це свідчить про те, що якість туристичного сервісу всередині України залишає бажати кращого. Тож компенсувати збитки за рахунок внутрішнього туризму буде непросто. Реанімування сфери туризму вимагатимуть значного покращення якості сервісу і суттєвої підтримки з боку держави.

ПЕРСПЕКТИВИ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В НОВІЙ РЕАЛЬНОСТІ

Уряд поступово знімає обмеження в тих сферах, від яких безпосередньо залежить внутрішній туризм — готельний сервіс, транспорт, громадське харчування. З 22 травня, а в столиці з 30 травня, запрацювали готелі (без ресторанів), з 1 червня запустили залізничного та міжобласного автомобільного сполучення. Найдовше довелося чекати хостелам та закладам громадського харчування, які почали приймати приймати відвідувачів в приміщеннях лише з 5 червня (в регіонах, які відповідають вимогам послаблення адаптивного карантину). Обов’язковою умовою роботи транспорту та готелів є дотримання санітарних вимог, ухвалених МОЗ. Відповідні вимоги до ресторанів для обслуговування відвідувачів в приміщеннях ще не оприлюднені.

Водночас, відповідно до епідеміологічних показників, 6 регіонів все ще не готові до послаблення карантину. Серед регіонів, де готелі та ресторани залишаться забороненими до поліпшення епідеміологічної ситуації, є Львівська, Закарпатська та Чернівецька області, для яких особливо відчутне призупинення туризму.

Президент Асоціації ділового туризму України (BTA Ukraine) Вадим Грабарчук зазначає, що туристична індустрія усвідомлює, що криза громадського здоров’я швидко не мине, тому представники галузі шукають нові формати роботи:

 «Всі збитки ми будемо підраховувати ближче до жовтня— листопада. Мяаленькі турфірми тимчасово призупинили свою діяльність та шукають нові форми роботи. Великі компанії скоротили свої програми, зокрема, на 2021 рік. Обиратимуться напрямки, які є найбільш стійкі до коливань та нових умов».

Для підтримки туристичної галузі Міністерство культури та інформаційної політики разом з профільним комітетом ВРУ розробили законопроєкт, який пропонує деякі податкові послаблення. Зокрема, туристичний бізнес можуть звільнити від сплати ПДВ, податку на прибуток, ЄСВ, земельного податку, податку на нежитлову нерухомість. Крім того, в разі ухвалення законопроєкту до кінця 2020 року не треба буде платити туристичний збір, а також будуть введені податкові пільги на оплату оренди за користування землями державної та комунальної власності.

Деяких зусиль докладає влада на місцевому рівні. Так, у Львові міськрада представила 5-етапний план відновлення індустрії туризму, розроблений спільно з представниками туристичної галузі. Проте впровадження плану залежатиме від епідеміологічної ситуації та послаблення урядових обмежень.

ДОРОГА ПОМІЧ У СВІЙ ЧАС АБО ЧОМУ УРЯД ВЖЕ ЗАПІЗНИВСЯ НА КІЛЬКА МІСЯЦІВ

Політика Уряду щодо індустрії гостинності є непродуманою, а підтримка вкрай запізнілою. По-перше, урядова програма стимулювання економіки для подолання наслідків карантину не містить плану для туризму. Уряд не має стратегії порятунку туристичного бізнесу в умовах кризи, а орган, який мав би відповідати за таку стратегію, — Державне агентство з розвитку туризму, — позбавили фінансування.

 «На сьогодні потрібно зміцнити керівну ланку, яка повинна займатися туризмом в нашій країні. У нас Державне агентство з розвитку туризму працює формально. Якщо держава не виділятиме гроші на туризм, туристична індустрія не зможе стабільно розвиватися», — прокоментував цю ситуацію президент Асоціації ділового туризму України (BTA Ukraine) Вадим Грабарчук.

По-друге, непродуманими є і тактичні кроки. Варто уважніше подивитися, що відбувається зі зняттям обмежень. Громадський транспорт, спортзали, готелі та навіть торгові центри починають працювати на 2-3 тижні раніше, ніж заклади громадського харчування. З чим пов’язана саме така послідовність зняття обмежень, незрозуміло. Адже в кафе та ресторанах забезпечити виконання санітарних вимог значно легше, ніж, наприклад, в громадському транспорті або ТРЦ. В кінці травня «Українська ресторанна асоціація» запустила в соціальних мережах флешмоб з метою домогтися повноцінного відкриття ресторанів з 25 травня. Проте Уряд не змінив свого рішення та близько 800 тисяч працівників ресторанної індустрії ще 2 тижні залишаться без коштів до існування через вимушений простій.

Ще одним прикладом непродуманості дій Уряду є ситуація з міжобласним транспортним сполученням:

«Уряд має дати більше інформації щодо графіку запуску залізничного та міжобласного транспорту. 1 червня запускають певні напрямки, і в цих напрямках ми взагалі не бачимо Західної України. Запуск цього напрямку має бути одним із перших кроків з боку Уряду. Необхідно дати стільки поїздів, скільки реально потребує ринок», — наголосив керівник відділу маркетингу та реклами готельної групи «Буковель» Володимир Юлюк.

Примітно і те, що Уряд та МОЗ впроваджують заходи, які впливають на туристичну галузь, вкрай несвоєчасно. Так, МОЗ публікує санітарні вимоги «в останню мить». Наприклад, кінцева редакція вимог до готелів була опублікована лише 21 травня, в той час як в більшості регіонів країни готелі мали відкритися вже 22 травня. Вимоги до ресторанів для обслуговування клієнтів в приміщеннях не опубліковані до цього часу.

Ще більш запізнілою є урядова підтримка туризму. Карантин триває вже 2,5 місяці. Як зазначила експертка з розвитку туризму Анна Романова, на сьогодні Україна — чи не єдина країна в Європі, де до цього часу ПДВ для туристичного бізнесу не знижено або не скасовано. Досі не знизили інших податків та компенсації збитків. Такі заходи впровадили Австралія, Британія, Китай, Італія. Законопроєкт щодо податкових послаблень зареєстрований у Верховній Раді лише в квітні та зараз опрацьовується в профільному комітеті. Про програми компенсації для туристичної галузі не йдеться.

У Всеукраїнській федерації роботодавців в сфері туризму вважають, що для порятунку галузі Уряд має забезпечити фінансування фонду заробітної плати та комунальних платежів за рахунок спеціальних фондів державного бюджету. Членкиня федерації Тетяна Тимошенко повідомила ЗМІ, що спільнота гостинності запропонувала державі план антикризових заходів, який враховує епідеміологічну та економічну ситуацію в Україні. Декілька конкретних пропозицій Уряду надала і Львівська обласна державна адміністрація.

Після 2,5 місяців карантину Уряд все ще не має бачення, як рятувати туристичну галузь від коронавірусної кризи. Додайте недостатнє залучення представників галузі до процесу прийняття рішень, і маємо запізнілі та непродумані кроки влади, які не допомагають туризму. На відміну від більшості інших сфер вітчизняного бізнесу туризм навіть після послаблення обмежень ще довго буде частково паралізований. Тому не варто очікувати, що проблема галузі вирішиться сама собою.

Першим кроком для реанімування туризму має бути фахове обговорення та розробка комплексного плану, який передбачає як інструменти фінансової підтримки, зокрема, податкові пільги, так і нефінансові заходи (інфраструктурні, інформаційні тощо). Базу для такого плану вже запропонували спільнота гостинності та місцева влада окремих регіонів. Другим не менш важливим кроком має бути оперативне вирішення проблем, які вже зараз блокують розвиток місцевого туризму та щодня призводять індустрію гостинності до збитків. Зокрема, йдеться про якнайшвидше відкриття закладів громадського харчування та запуск міжобласного транспортного сполучення за найбільш популярними туристичними напрямками.