«Тягар» солодкого дефіциту

Вже з січня 2011 року споживачів чекає зростання ціни на цукор, попри появу продукції з нового врожаю. Ціна підскочить під впливом кількох об’єктивних факторів, попереджають аграрні експерти. Нетипова для нашої країни посуха спричинила недобір врожаю буряків, називає перший фактор президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Так, з початку 2010 року експерти прогнозували виробництво цукру в обсязі 2—2,3 мільйона тонн. Однак зараз у Міністерстві аграрної політики України говорять про два мільйони тонн. Проте навряд чи й цього показника вдасться досягнути. В Національній асоціації цукровиробників «Укрцукор» очікують виробництво 1,7 мільйона тонн цукру. Нагадаємо, що з буряків врожаю 2009 року Україна виробила 1,264 мільйона тонн цукру проти 1,574 мільйона тонн у 2008 році.

Такий недобір солодких коренів впливає на собівартість виробництва цукру, розповідає «Дню» генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. Так, завдяки великому врожаю фермери розраховували окупити вкладені в буряк інвестиції при оптовій ціні 6—6,5 гривні за кілограм. Тепер же виробничий процес дорожчає. Як наслідок, в оптовій торгівлі кілограм нового цукру коштує приблизно 7,3 гривні.

Другий фактор — вплив світового ринку. «Провідні фондові біржі світу фіксують подорожчання цукру практично щодня. Так, на Лондонській фондовій біржі (NYSE Liffe) за день тонна білого цукру подорожчала на 1,5%, сягнувши 790 дол. На цій же біржі зростання за минулий тиждень становило 54 дол. — до 776 дол. за тонну, що є рекордним показником за останні 20 років», — говорить «Дню» фінансовий аналітик агропромислового сектора групи компаній Інвестиційний Капітал Україна (ICU) Андрій Товстоп’ят. На думку експерта, таке зростання ціни відбувається через дефіцит виробництва цукру в Бразилії та незрозумілі перспективи солодкого експорту з Індії.

Та, незважаючи на всі ці фактори, українські експерти переконують: без цукру не залишимося. Якщо країна відчуватиме солодкий дефіцит, то при потребі його можна ліквідувати імпортом. За умовами договору з Світовою організацією торгівлі (СОТ), Україна щорічно мусить впустити на свій ринок 260 тисяч тонн цукру-сирцю за зниженою ставкою імпортного мита (0%). «Такої кількості вистачить для задоволення внутрішніх «солодких» потреб», — додає Лапа.

Але от перехідних запасів не буде, додає Козаченко. «Тобто ми не виходимо на перевиробництво. А якщо не виходимо на перевиробництво, то ми дуже швидко адаптуємо внутрішню ціну до світової, а вона має тенденцію невеликого зростання», — зазначив експерт. За оцінками Козаченка, перспективи світового ринку на найближчі три місяці свідчать про зростання цін на цукор в межах 8 — 10%».

«У найближчі три місяці в світі очікується подорожчання цукру додатково на 10 — 15%, — натомість прогнозує Товстоп’ят. — Українські ж ціни формуються під впливом світових. Тому якщо на зовнішньому ринку ціни на цукор високі та продовжують зростати, то й в Україні спостерігатиметься така ж тенденція».

Аби ціни не кусались, а дефіциту не було, уряд, як вважають експерти, повинен вчасно платити фермерам дотації на посіви буряків, купувати в Держрезерв цукор та... сприяти експорту солодкого продукту до Росії. Тоді, мовляв, вітчизняні виробники отримають реальний стимул більше вирощувати буряків та виробляти цукру, щоб більше заробляти, вважає Лапа. Адже сьогодні внутрішня оптово-відпускна ціна українського цукру — 7 300 гривень за тонну, в Росії ж вона не опускається нижче восьми тисяч гривень. Тобто предмет комерційного інтересу — додатково 700 гривень за тонну.

Допомогти українським цукровиробникам вийти з невеликими поставками на російський ринок обіцяє міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. Нещодавно це питання підіймалося в ході візиту російської урядової делегації до Києва, де була досягнута попередня домовленість про постачання в Росію 100 тисяч тонн безмитного цукру. Рішення ж про ввезення цукру на рівні урядів, за словами Присяжнюка, пообіцяли прийняти до 19 листопада.

Тим часом російські виробники не хочуть бачити українських конкурентів на своєму ринку. Саме тому Союз російських цукровиробників на нещодавньому засіданні Ради об’єднаної асоціації цукровиробників країн Митного союзу прийняв рішення просити уряди своїх країн не змінювати умови постачання цукру, бо в такому разі на російську територію через «схеми заміщення» з України може хлинути не буряковий, а дешевший за нього сирцевий цукор.

ДО РЕЧI

За даними «Укрцукру», станом на 8 листопада цукрові заводи вже виробили 1,17 мільйона тонн цукру (це на 24% більше, ніж на аналогічну дату 2009 року). Цукор виробляють на 50-ти заводах, які вже прийняли 11,6 мільйона тонн цукрових буряків з нового врожаю і переробили 10,1 мільйона тонн. 20 підприємств цього року вже закінчили виробництво, а два — простоює через відсутність сировини.