У черзi — сто рокiв

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву має намір видати цього року щонайменше п’ять тисяч кредитів молодим сім’ям. Для цього використають 100 млн. гривень із державного та близько 50 млн. гривень із місцевих бюджетів, а також 100 млн. гривень, отриманих від розміщення облігацій Фонду. Передбачається, що ще 150 млн. грн. дадуть комерційні банки.

Програма молодіжного кредитування працює в Україні вже п’ять років. За цей час п’ять тисяч молодих сімей обзавелися власним житлом. Ще майже 70 тисяч таких самих молодих, але з кожним роком старіючих сімей, чекають, коли пощастить їм. Дешеві кредити (з твердою обіцянкою держави скостити від 25 до 50% у разі народження дітей) нині і популярні, і дефіцитні. Крім тих, хто вже офіційно зареєструвався, як такий, що потребує покращання житлових умов, є ще й такі, хто не встиг цього зробити, але вже заявив про своє бажання отримати держкредит. Таким чином, у житловій черзі сьогодні не менше нiж 100 тисяч молодих пар. Якщо будівництво йтиме нинішніми темпами — в середньому по тисячі квартир на рік — то зрозуміло, що мало кому з черговиків житловий успіх коли-небудь усміхнеться. А скільки молодих сімей просто не вірять у допомогу держави і тому по неї не звертаються?

Але, на думку керівництва Держкомітету з питань сім’ї та молоді, саме зростаюча віра молоді в житловий проект і сприяла тому, що черга з кількох сотень у 1998 році зросла до нинішніх розмірів. Цього року бюджетне фінансування молодіжного будівництва збільшили на 30%, і воно становить 106,4 млн. грн. Якщо розділити цю суму на середню вартість будівництва одного квадратного метра житла, а потім з урахуванням середнього метражу однієї квартири, розділити отриману кількість квартир на кількість міст і районів України, то вийде по 1—2 квартири на адміністративну одиницю. Проте в Комітеті оптимізму не втрачають і пропонують свої розрахунки, згідно з якими цю проблему можна вирішити за десять років. Щоправда, для цього потрібні не тільки спільні зусилля державного та місцевих бюджетів, а й співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. Зі Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку переговори тривають уже два роки, але результат поки що нульовий. Фінансисти бачать вирішення проблеми в розвитку ринку іпотечного кредитування. На іпотеку покладає свої надії і глава Держбуду України Валерій Череп. Він вважає, що державна програма — це добре, але розуміє, що державі не вирішити цю проблему. У це можуть вірити тільки романтики.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ РЕСУРС

Місцева влада не дуже охоче, але все ж іде на співпрацю з молодіжним Фондом. Адже згідно з прийнятою стратегією, сума коштів, спрямована на молодіжне будівництво, прямо залежить від того, скільки грошей має намір витратити на це сам регіон. Отже, місцевій владі нічого іншого не залишається, як брати участь. Їхня допомога може бути різною, але особливо цінують живі гроші й об’єкти незавершеного будівництва. У 1996 році по Україні вартість супердовгобудів становила $11 млрд. Багато що, звісно, вже розібрали, але дещо все- таки залишилося і тепер передано для молодіжної програми. Це істотно здешевлює процес будівництва.

ГРОШІ БАНКІВ

Із другої половини минулого року Фонд впроваджує таку собі протоіпотечну схему кредитування. У бюджеті передбачено 39 млн. грн. на часткове погашення відсоткової ставки за кредитами комерційних банків (у розмірі ставки рефінансування НБУ — 7%). Середня ставка із кредитів у валюті сьогодні — 13%. Таким чином, на плечі молодого позичальника лягає тільки виплата 6%. Але умови комерційних кредитів жорсткі: термін виплати вдвічі коротший, ніж за держкредитування, обсяги щомісячного погашення більші, пільг немає. У комбанків, до речі, й інші підходи до платоспроможності позичальників. При цьому для останніх є чималий ризик подорожчання кредитних ресурсів. А держава компенсуватиме не більше 7%. Проте охочі ризикнути знаходяться. Це переважно ті, кого можна зарахувати до середнього класу. Минулого року видали 64 такі кредити на загальну суму 10 млн. грн. Бюджет цього року дозволяє залучити близько 600 млн. гривень банківських коштів. Ось тільки банки до цього не готові. 15 років (такий термін молодіжного кредиту) — це для українських банків надто великий термін. Крім того, уряд, який гарантує виплату «своєї» частини відсоткової ставки, аж ніяк не гарантує банкам виплату основного «тіла» кредиту.

ЩЕ ГРОШІ

Для залучення додаткових коштів Фонд має намір вийти на ринок цінних паперів. Зі слів голови Фонду Валерія Омельчука, Мінфін підтримує цей проект. Нині тривають переговори з банками, які виступлять андерайтерами емісії, і візьмуться розмістити облігації Фонду. Забезпечити облігації передбачають іпотечним портфелем Фонду. Про їхню прибутковість поки говорити рано, але Фонд сподівається отримати урядові гарантії для залучення дешевих коштів. Передбачається, що емісія відбудеться в другому півріччі цього року, і вже до кінця року облігації розмістять. Це дасть 100 млн. грн., але випуск та успішне розміщення облігацій залежать від прийняття стандартів іпотеки. Доти, поки заставні папери не набудуть статусу цінних, на фондовому ринку їх не чекають. Як не крути, все впирається в прийняття парламентом необхідних законів.