У Львові створять стартап-акселератор

У Львові команда ініціативних людей працює над створенням проекту Ok Factory. Це перший стартап-акселератор у Західній Україні, і саме тут реалізовуватимуться інноваційні ідеї й технології з різних сфер. Осередком майбутньої компанії стане історичне приміщення літографічної фабрики, яка працювала з 1882-го до 1939 року. Під час Першої світової війни вона мала назву «Карпаліт», і в ній друкували вимушену російською окупацією міську валюту — бони. Пізніше, у роки німецької окупації Львова, тут було підприємство «Книжниця-Атлас», яке спеціалізувалося на випуску географічних мап, атласів, фотографічних листівок, а тепер ця будівля площею 400 квадратних метрів стане центром розвитку Львова та екосистемою для інноваторів.

Засновники проекту, коштами яких здійснюється фінансування «Фабрики», — Маркіян Юринець, Олександр Кальонов та Юрій Свірський. Маркіян та Олександр тривалий час перебували в Європі, де здобули досвід роботи в сфері ІТ. Юрій же розробляє програмні рішення для галузі будівництва в Україні.

«День» розмовляв зі співзасновником Ok Factory Маркіяном ЮРИНЦЕМ.

— Ідея створити коворкінг виникла як місце, де можна розмежовувати не тільки простір, а й ідеї, можливості, досвід. Наша мета — це не коворкінг у його менеджментовій діяльності, а створення осередку для команд.

У нашій команді працюють люди різних професій. Є люди, які займаються графікою, соціонікою, а також маркетологи, програмісти, інші фахівці. Ми не обмежуємо нашого вибору професій, бо насамперед хочемо, щоб люди були цікавими.

— Які труднощі виникали від початку створення Ok Factory?

— Труднощі були в розумінні логіки людей, дуже часто потрібен час для того, щоб зрозуміти, як можна співпрацювати разом. Проблема в тому, що стартапів в Україні не так багато, як у Штатах або в Європі. Бракує команд, ідей та віри у свої сили. З іншого боку, ринку бракує практичних можливостей для реалізації того, що є вже зараз. Дуже часто молоді люди через невіру в себе ховають свої амбіції та бажання щось робити. Ми ж хочемо створити таку екосистему, яка стимулювала б здібну молодь до розвитку.

— Які проекти плануєте втілити?

— Ми хочемо творити те, чого немає. Це можуть бути системи для збереження тепла чи транспорту. Також цікавлять різноманітні стартапи, які можуть дуже швидко вийти на європейський ринок. Цікавлять проекти, які допомагають економити час та гроші для компаній зі сфери електронної комерції, де ми маємо досвід роботи як із технічного погляду, так і з можливостями експорту українських продуктів та послуг на інші ринки.

— Що для вас є орієнтиром у створенні компанії?

— Для нас основним фокусом є Берлінська фабрика, яка є найбільшим стартап-кампусом у Німеччині, де разом в одному офісі досить легко можуть зустрітися команди з різних сфер діяльності, як, наприклад, Soundcloud, Google, Uber і багато інших. Це трансформація будівель, людей та ідей у щось більш актуальне, в те, що, як ми бачимо і як підтверджує світовий тренд, працює.

А також еталонною є італійська компанія H-Farm, яка займається стартапами. Їхньою метою є інвестування різних ресурсів у підготовку кандидатів протягом трьох місяців, після чого вони вирішують, чи виправдались їхні сподівання.

В Україні діє частина центрів розробки міжнародних компаній. Фундамент для розробки та імплементації на ринок доволі низький, якщо порівнювати із ситуацією в інших країнах, і це робить нашу державу особливою з огляду на це. Можна з легкістю створювати продукти для ІТ-сфери, причому не тільки програмування, а практично все, що може бути потрібним в інтернет-індустрії, і займатися цим в Україні. Прикладів є досить — від Iblazr, Petcube, Smart Atoms з їхнім продуктом Lametric, якщо говорити про hardware-продукти українського виробництва на міжнародному ринку.