У пошуках драйвера

Банківський рік розпочинається пізніше й закінчується раніше від календарного. Тож і підсумки своєї роботи, а відтак і всієї економіки, банкіри можуть підбивати чи не першими. «Цього року банки підходили до прогнозування і планування з консервативними, але прогресивними прогнозами й очікуванням, і вони виявилися виправданими,  — розповідає глава Національної асоціації банків України, старший радник президента Альфа-банка України Роман ШПЕК. — Банківська система протягом року покращувала показники своєї роботи. Цього досягли переважна більшість банків. Тільки за 10 місяців року банківська система дала понад 2 мільярди гривень сумарного прибутку».

КЛЮЧОВА ПРОБЛЕМА: ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ

«Але чому не так багато сьогодні місця для оптимізму в майбутньому? — запитує один із найдосвідченіших українських банкірів, і має відповідь: — Бо темпи росту економіки в цьому році, за прогнозами Альфа-банку, 2,2%. Цього недостатньо. Якщо подивитися на весь світ і, зокрема, на основних наших торговельних партнерів, то темпи такого зростання все більше нас від них відділяють, ми все більше відстаємо».

«Коли ми намагаємося визначити драйвери нашого зростання, або галузі-лідери, — наголошує Шпек, — то  йдемо неправильним шляхом. Драйвери для нас зовсім не галузі, а приватні інвестиції. Тільки вони можуть забезпечити необхідні темпи зростання ВВП, зробити їх вищими, ніж сьогодні». На наступний рік наш прогноз: 3,3% зростання ВВП, і цього теж, звичайно ж, недостатньо, продовжує Шпек, тим більше, що таким ростом ми завдячуємо лише зміні бази порівняння у зв’язку з націоналізацією і блокуванням підприємств на неконтрольованих територіях.

Переходячи від перспектив економіки до проблем банківського сектору, голова НАБУ відзначає, що обсяг проблемних кредитів у банківській системі скоротився на кінець жовтня з 58% до 55,75%, і це, на його думку, небагато. Він вказує, що закон про фінансову реструктуризацію в Україні не працює. «У країні, де «можна не платити за рахунками»,  не так вже й багато бажаючих домовлятися про реструктуризацію боргу», — визнає Шпек. 

ДЕРЖАВНОЇ ЧАСТКИ ВСЕ БІЛЬШЕ, А КОНКУРЕНЦІЇ МЕНШЕ

Зараз йде розмова про ухвалення нового закону, говорить він і додає: «Йде боротьба, де з одного боку банківська система разом з Нацбанком, ЄБРР і Світовим банком, з іншого боку Міністерство фінансів, яке хоче створити якийсь окремий специфічний закон тільки для державних банків».

«Ми витрачаємо більше часу на отаку позиційну боротьбу, ніж на роботу з Верховною Радою, — зауважує Шпек. — Реформи так крокують по країні, що державної частки у всіх секторах економіки, зокрема банківському, стає все більше й більше, а принципи здорової конкуренції порушуються за рахунок втручання держави у господарську діяльність. У нас реформи означають одержавлення економіки. І при тому шукають (для неї) драйвера. А вони його кожного дня своїми рішеннями знищують і вбивають його ініціативу. Дивно: з одного боку б’ють, з іншого — шукають».

Голова НАБУ вказує, що в країні сьогодні темпи зростання споживчого кредитування значно більші, ніж темпи у економіці. Ріст реальної заробітної плати в цьому році за його даними 18,8%, а реальних доходів — 5%. І це вище від темпів росту економіки, бо імпорт у нас вищий за експорт і різниця між ними віднімається від ВВП. А показник чистого експорту в нас у цьому та наступному році від’ємний. Шпек зазначає, що обсяг споживчого кредитування може й надалі зростати, адже у банків для цього є короткий фінансовий ресурс, і вони готові нарощувати його.

НАМ Є КУДИ ЗРОСТАТИ

«Однак їм необхідно мати законодавчий захист як споживачів, так і кредиторів, — зауважує він, додаючи: — У парламенті є відповідні законопроекти, де йдеться про те, як уникнути шахрайства, зловживання з боку позичальника, невиконання зобов’язань». За словами Шпека, в структурі ВВП України обсяг кредитів домогосподарствам становить тільки 6%, а в розвинутих країнах — 60%. «Нам є куди зростати», — констатує він й інформує, що в таких успішно реформованих країнах Східної Європи, як Польща і Чехія, споживче кредитування досягло 40%.

За даними голови НАБУ, зростає кредитування і в корпоративному секторі, та в основному за рахунок малого й середнього бізнесу. А щодо великих позичальників, то, на його думку, до них є запитання. Не всі наші великі структури готові до кінця ідентифікувати перед кредитором своїх власників, говорить він, а тому такі промислово-фінансові групи не можуть бути клієнтами... 

Малий і середній бізнес є основним сегментом для кредитування, хоча тут також є низка складностей, відзначає Шпек. «Тому що з різних причин великі у нас ховаються в офшорах, а малі та середні підприємства — через ФОПи, і не всі вони зайняті у сфері виробництва й надання послуг. Є різні схеми, пов’язані з такими завданнями, як оптимізація тощо. Вони також не можуть бути позичальниками».

ВТРАЧЕНИЙ ПОСТУП

«Щоб ми утвердились і відбулись як самодостатня нація з достатнім рівнем життя, країна потребує реформ, — констатує Шпек. —  Коли ж ми підбиваємо підсумки року, говоримо про можливості та втрати, то маємо назвати й ті втрати, яких зазнали через те, що реформи у нас не відбувалися. Саме через те ми не залучили в країну значну кількість коштів міжнародних фінансових організацій, які були виділені. Гроші там лежать на рахунках, а ми платимо за резервування, за обслуговування, а кошти в Україну не приходять. Відсутність широкого поступу реформ скорочує можливості для загального зростання економіки. І тому будь-які політичні чи економічні коливання і невпевненість призводять до того, що на валютному ринку більше тривоги, ніж прогнозованості». Тим не менше, у прогнозах банкірів наприкінці року лунають досить оптимістичні ноти.

Сергій МАМЕДОВ, голова правління банку «Глобус»:

— Наступний рік буде ще ефективнішим для банків, аніж нинішній. Не маючи практично нічого минулого року, ми вийшли на перше місце по іпотечному ринку. Конкурентне поле зараз таке: приходь і працюй. І це навіть за тих умов, що не приймаються необхідні закони. Ми видали 140 мільйонів гривень по іпотеці та 240 мільйонів по авторинку. За рік відкрили 6 нових відділень і заробили 60 мільйонів гривень прибутку. Ніша дуже хороша і перспективи чудові. Наступного року ринок активізуватиметься й банки використовуватимуть наявну зайву ліквідність для кредитування...

Ростислав СИНИШИН, член правління, директор з ризиків Ідея Банку:

— Наша банківська система може працювати набагато ефективніше, якщо буде проведена судова реформа і всі реєстри будуть відкриті для банків, як це зроблено, наприклад, в Румунії. Я сподіваюся, що наші законотворці дослухаються нарешті до ініціатив громадськості й у арсеналі наших банків буде більше ресурсів. Але без стабілізації курсу гривні валютні ризики залишаються дуже великими. Вони особливо значні для валютних кредитів. Поки у нас не буде стабільного курсу, повноцінне відновлення кредитування у валюті вважаю передчасним.

Сергій НАУМОВ, голова правління Піреус Банку:

— Наступного року частина банків піде з нашого ринку: будуть або продані, або самоліквідуються. У 2018 році ми не оминемо й політичних ризиків. Сподіваюся, вони будуть помірними і жодним чином не впливатимуть на ситуацію в країні, не розхитуватимуть курс гривні та не підштовхуватимуть інфляцію. Небажані й популістичні дії уряду, бо йому краще бігти до нових виборів, піднімаючи зарплату і вливаючи в економіку які-небудь не забезпечені гроші. Ці фактори впливатимуть на те, як розвиватиметься банківська система і взагалі економіка. Впливатиме й те, чи отримаємо ми транш МВФ, чи будуть підняті тарифи на газ, чи виправдаються інфляційні очікування. Ціни на кредитування, тобто, ціни на фінансові ресурси, серйозно не зміняться. Принаймні, вони не впадуть — очікувати цього не слід. Інфляція наступного року, швидше за все, буде двозначною. Ставки (на банківські інструменти) у валюті падатимуть. Якщо не буде хорошого бізнес-клімату, то ані внутрішній, ані іноземний інвестор не вкладатиме інвестицій у нашу економіку. Та прогрес не зупинити. І він, і гроші рухатимуться туди, де клієнту зручно. Бачите на пальці перстень: я можу ним розраховуватися. Ринок поступово поставить усе на свої місця.