Учені шукають роботодавця за океаном

Нещодавно Харків відвідала група фахівців Національного аерокосмічного агентства США (НАСА). Побувала вона й у конструкторському бюро Фізико-технічного інституту низьких температур (ФТІНТ), і в Інституті монокристалів АН України. Гості ознайомилися з пропозиціями харківських учених щодо здійснення грандіозного проекту міжнародної космічної станції (багатьом він відомий за первинними назвами «Проект Альфа» та «Проект Бета»). У проекті беруть участь США, Росія, Японія, деякі інші держави. Свого часу про готовність приєднатися до нього заявляло й керівництво України.

Першим практичним кроком стала поїздка до США представника Національного космічного агентства України, який репрезентував у НАСА наукові розробки, в тому числі три від ФТІНТу. Йдеться про плавку в космосі, що дозволяє отримувати однорідні матеріали для радіоелектронної промисловості, про дослідження проблем тертя у космосі та вирощування рослин при імітації сили тяжіння за допомогою електричного та магнітного полів (останні спільно з Інститутом ботаніки).

— Найсумнішим є те, — говорить директор КБ професор Станіслав Бондаренко, — що бракує грошей у бюджеті. А лише на наші розробки потрібно майже мільйон доларів. Зрозуміло, що Україна не вирішить проблем фінансування, але, можливо, цими проблемами зацікавиться НАСА.

Варто нагадати, що інститут низьких температур у минулому — постійний учасник радянських досліджень космосу, монополіст у технічному моделюванні космічних умов на Землі. Тут здійснювалися розробки систем охолодження для супутників зв’язку, проводилися матеріалознавські дослідження для багатьох космічних апаратів (наприклад, харківські вчені у своїх лабораторіях досліджували, як місячний пил налипатиме на колеса місяцеходу, який тоді робив Ленінградський танковий завод). Але сьогодні ФТІНТ не отримує на «космічні» теми жодної копійки. Для того, аби вижити, він береться за будь-які замовлення. Постійними замовниками стали Німеччина та Китай, однак відпав такий великий роботодавець, як Росія. Сусідня країна й нині штурмує космос, але вважає за краще віддавати замовлення у свої інститути.

Незважаючи на надто мізерне фінансування й постійні затримки зарплати, в інституті низьких температур зберегли тематику досліджень і кадровий потенціал. Якщо виграють право працювати для міжнародної космічної станції, то, безумовно, виконають свої проекти на високому рівні. Однак майбутнє тут бачать аж ніяк не в рожевому світлі. Заступник директора інституту доктор фізико-математичних наук Клавдій Маслов стверджує, що інтерес до фундаментальних досліджень у космосі нині відроджується, а, отже, потреба в харківських розробках з’явиться знову.