Україна МОЖЕ дозволити собі «низькі податки»

Ось уже майже два тижні представники Мінфіну та наближені до них «експерти» повторюють, як мантру, фразу про те, що ліберальна податкова реформа (зареєстрована у ВРУ як законопроект №3357) призведе до появи в бюджеті дефіциту на космічну суму — цілих 200 мільярдів гривень. А тому, як переконує міністр фінансів Наталія Яресько, «Україна просто не може дозволити собі низьких податків». На що у експертних колах, посилаючись на цитату відомого бізнесмена та видавця Стівена Форбса, відповідають: «А може, Україна не може дозволити собі такого міністра фінансів?»

Аби не бути голослівним у критиці, громадський активіст та співавтор альтернативного Мінфінівському законопроекту щодо податкової реформи — №3357 Данило Монін вирішив «перевірити» цифри, якими оперує Наталія Яресько, обґрунтовуючи свою позицію, що ліберальна податкова реформа в Україні сьогодні не на часі. І він стверджує, що сума «нестачі» у 200 мільярдів гривень — «із тієї ж «стелі», що й заяви Януковича про втрату Україною 160 млрд євро через євроінтеграцію».

«Почну з того, що поняття «дірки» в бюджеті — відносне. Хоча б із тієї точки зору, що ставки податків ніяк не впливають на бажання держави роздувати держвитрати. Тому, будь-який проект може мати «дірку» в 200 млрд. І при зменшенні, і при збільшенні податкового навантаження. Більше того, витрати можна завищити... Все залежить від апетитів тих, хто при владі», — каже Монін.

«У процесі підготовки законопроекту №3357 я провів величезну роботу з аналізу державних фінансів: її доходної та видаткової частини за кілька років, а також оперативних даних за 2015 рік. Довелося зібрати й обробити колосальну кількість даних, — розповідає наш співрозмовник. — Окреме спасибі Казначейству, відкрита інформація якого (публікує на регулярній основі) дала можливість отримувати дані в режимі «місяць у місяць».

У підсумку, Моніну, як він стверджує, вдалося розрахувати планові доходи та витрати країни на 2015 рік, а також зробити прогноз на 2016 рік, виходячи з декількох сценаріїв розвитку ситуації. У тому числі, й прорахувати дохідну частину бюджету за законопроектом профільного комітету Ради №3357. І ось яких висновків він дійшов.

1  Фактичні витрати бюджету на 2015 рік будуть нижчими за планові приблизно на 70—80 млрд гривень. Для чого був зроблений такий зазор — велике питання. Одна з версій — ці гроші збиралися просто розікрасти, придумуючи в кінці року нові й нові витрати.

2  Профіцит зведеного бюджету за дев’ять місяців 2015 року досяг цифри в 34,7 мільярда гривень. Ці гроші фактично були виведені з обороту підприємств, і замість того, щоб крутитися в економіці, нині просто лежать на рахунках Казначейства. Сподіваюся, що до кінця року їх витратять хоча б на щось потрібне — на зразок ремонту доріг, а не просто скинуть на «свої» підприємства, переведуть у валюту і виведуть в офшори.

3  Ви не повірите, але 75% оборонного бюджету — це оплата праці військовослужбовців. На закупівлю техніки та озброєння йде всього 10% грошей, виділених на оборонку.

4  У видатках Пенсійного фонду пенсії за віком складають 75% витрат, а 25% — виплати за інвалідністю, виплати у зв’язку з втратою годувальника й тому подібні.

Іншу частину витрат проаналізувати досить складно, каже автор. Тому, пояснює він вирішив прорахувати ті витрати, яких не вдасться уникнути 2016 року (див. таблицю). Загалом, за його підрахунками ця сума сягає 660 мільярдів гривень. «Планові доходи, за проектом профільного Комітету Ради, — наголошує наш співрозмовник. — становлять близько 660—710 млрд грн (наш власний розрахунок видав цифру в 707 млрд). Якщо врахувати плановий дефіцит в 3,7% ВВП (вкладається в рамки допустимого від МВФ), ми отримуємо ще плюс 80 млрд у вигляді запасу.

Разом у бюджеті залишається ще 80—130 млрд на інші «забаганки»! І вони в 20 разів перевищують витрати на покупку озброєнь для армії! Увага питання: які відкати потрібно вимагати, щоб витратити аж 200 мільярдів?»