Україна на "СеВІТ-97": удалося "світ подивитися", та й "себе показати"
З 13 до 19 березня в Ганновері (Німеччина) проходила щорічна, найбільша у світі, виставка інформаційних технологій і телекомунікацій "СеВІТ-97" (організатор - концерн "Дойче Мессе"). За даними представника "Дойче Мессе" в Україні Олександра Ванідовського, у виставці взяли участь 6855 експонентів, загальна виставкова площа становила понад 352 тис. кв. м, на виставці побувало 610 тис. чоловік.
Днями в Національному агентстві з інформатизації при Президенті України (НАІ) відбулася прес-конференція, присвячена підсумкам участі України в цій виставці. Згідно з інформацією НАІ, з українського боку брали участь 35 експонентів, котрі представляли Мінмашпром, Міненерго, Мінзв'язку, НАН України й інші організації на національному стенді (його площа - 308 кв. м) . Ще 3 фірми брали участь в "індивідуальному" порядку - "Вектор" (Харків), "Екта" (Житомир) й ICS (Київ). Їхні площі становили 75 кв. м.
Уже вдруге Україну представлено на "СеВІТ" національним стендом. Хоча, коли бути точним, перші українські фірми з'явилися на "СеВІТ" ще 1993 р. Як повідомив голова НАІ Олександр Матов, не "СеВІТ-97" було представлено національні стенди 59 держав.
Що ж експонувала Україна? Найцікавішими експонатами можна вважати радіорелейні лінії та станції: у цій галузі наші досягнення досить високі. Широко відомі мультимедійні навчальні курси й електронні підручники Донецького інституту проблем штучного інтелекту, які вже давно є на німецькому ринку. Були цікаві для іноземних партнерів і Національний банк комп'ютерної інформації, послуги провідних телекомунікаційних фірм України - "Укртелекому", УМС, "Утела" тощо. Не можна не відзначити й АТС С-32 (Дніпровський машзавод) - за словами гендиректора ДМЗ Михайла Фількіна, за такими цифровими станціями майбутнє. У станції закладено нові принципи організації зв'язку.
Практично всі українські експонати мали успіх, причому деякі було представлено й на стендах іноземних компаній (приміром, на стенді швейцарської фірми "Міратех"). О.Матов підкреслив, що Україна може знайти своє місце на ринку розробок програмного забезпечення. Так само як Індія, з котрою сьогодні вже працюють 82% провідних програмних компаній світу і яка дві третини своїх програм експортує в Європу. Робота в цьому напрямі, за свідченням О.Матова, вже ведеться, й нині Україна "на підході до створення центру програм".
Стосовно видатків на участь у "СеВІТ-97", то з централізованих фондів (бюджету) на виставку виділено DM21 тис., решту коштів уклали учасники національного стенду - власні чи з відомчих фондів. О.Матов вважає, що всі витрати окупилися з лихвою. Приміром, один з українських інститутів уклав контракт на суму DM121 тис., від низки країн третього світу надійшли пропозиції на придбання АТС С-32, окреслено перспективи співпраці з іншими країнами.
