Україна скасувала заборону на ввезення зразків засобів захисту рослин для дослідження

Інвестиції в українську агрохімічну науку зростуть мінімум на 30-50%. Стверджують в Європейській бізнес-асоціації. Це стане можливим уже в новому сезоні завдяки прийняттю Закону 1586-ІХ, який скасовує дискримінаційне обмеження на ввезення зразків засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень лише після підтвердження їх реєстрації в країні виробництва.

На цю подію більше п’яти з половиною років очікував весь агрохімічний ринок, адже зазначене обмеження коштувало українському сільському господарству десятки мільярдів гривень втрат через недоотриманий урожай та вужчий і менш інноваційний асортимент механізмів контролю шкідників та хвороб у порівнянні з країнами-сусідами.

Ще не минуло й місяця з моменту введення в дію Закону, але бізнес вже відзначає перші результати його позитивного впливу на сільське господарство. Так, Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації об’єднує 9 основних міжнародних виробників інноваційних ЗЗР, які планують розпочати випробування цілої низки продуктів нового покоління в сезоні осінь 2021-весна 2022.

Завдяки прийняттю Закону уже в цьому сезоні планується розпочати державні випробування та наукові дослідження більше 70 інноваційних препаратів. Це принципово нові рішення, які є більш безпечними з токи зору здоров’я людини та захисту довкілля, мають менші норми витрат у порівнянні з існуючими препаратами та, відповідно, нижчі рівні залишків.

В складах цих продуктів, вперше за багато років, на ринок буде виведено майже півтора десятки нових діючих речовин та майже 40 нових комбінацій діючих речовин у препаратах. Це знакова та надзвичайно важлива подія, оскільки виведення на ринок відразу такої великої кількості інноваційних діючих речовин та їх комбінацій є запорукою сталого сільського господарства та боротьби з резистентністю шкідників та хвороб.

Планується реєстрація зазначених препаратів на більшості зернових та олійних культур  (пшениця, кукурудза, ячмінь, ріпак, соняшник) та бобових (соя, горох), цукрових буряків та картоплі.

Окрім того, буде суттєво розширений асортимент інноваційних препаратів для так званих нішевих або мінорних культур. Зокрема, планується реєстрація для більшості кісточкових (яблуня, груша, персик, вишня, черешня), рису, капусти, цибулі, томату, винограду, навіть фундуку. Такий стан справ є важливим, оскільки відсутність широкого асортименту високоякісних та інноваційних продуктів є одним із факторів, які гальмують експорт таких культур, що безпосередньо сповільнює розвиток цих секторів.

Уже цього сезону, впевнені в ЄБА, інвестиції в українську агрохімічну науку виростуть мінімум на 30-50%. Це дасть можливість модернізувати обладнання та створити нові робочі місця для молодих науковців по всій країні. Окрім того, українські науковці отримають можливість працювати з найновішими сполуками на рівні зі своїми закордонними колегами, що дозволить прискорити впровадження сучасних стандартів оцінки безпечності препаратів.

Агрохімічна спільнота привітала прийняття Закону та готова й надалі розвивати стале сільське господарство України та інвестувати в його інноваційну складову.

Тим часом Уряд створив міжвідомчу комісію з питань управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами. Відповідне рішення прийняли 18 серпня на засіданні Кабінету Міністрів України. Уряд затвердив посадовий склад комісії і положення про її роботу.

Комісія координуватиме дії органів виконавчої влади щодо формування і реалізації державної політики у сфері хімічної безпеки, аналізуватиме проблемні питання у цьому секторі та надаватиме Уряду рекомендації щодо їх вирішення.

Крім того, зазначається, що Комісія формуватиме пропозиції з адаптації українського законодавства до законодавства ЄС у питаннях хімічної безпеки; сприятиме підготовці плану заходів на 2022 — 2030 роки для виконання Україною зобов’язань за Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення; готуватиме пропозиції щодо залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів та інших міжнародних програм у сфері хімічної безпеки; аналізуватиме виконання завдань, визначених рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2021 р. № 104; вивчатиме результати діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічною продукцією і речовинами.

Очолив комісію Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський. «Хімічна промисловість та пов’язані з нею сектори займають значну частину економіки нашої країни. Через відсутність комплексного правового регулювання даного сектору, зростають загрози для здоров’я наших громадян та довкілля. Створення міжвідомчої комісії дозволить налагодити координацію усіх органів влади для  якомога швидшого вирішення пріоритетних завдань і забезпечення хімічної безпеки нашої країни», — коментує Абрамовський.

В Україні працює майже 5,7 тис. хімічних підприємств. Серед яких 600 об’єктів, де зберігається або використовується 200 тис. тонн небезпечних хімічних речовин. Щороку споживання хімічної продукції в Україні сягає 10-12 млрд доларів, не враховуючи речовини, які імпортуються та використовуються в побуті.