Україні енергозбереження не потрібне?
Економія паливно-енергетичних ресурсів у 2005—2006 роках склала лише 8,3% від прогнозованого держпрограмою
В продовж 2004—2006 років центральними органами виконавчої влади не було забезпечено ефективного управління коштами державного бюджету України, передбаченими на підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та впровадження енергозберігаючих технологій. До такого висновку прийшла Колегія Рахункової палати, розглянувши результати аудиту використання коштів на виконання організаційно-технічних заходів щодо економії енергоресурсів та впровадження енергозберігаючих технологій.
Внаслідок непослідовних та неузгоджених рішень щодо реорганізації центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та зволікання із виконанням цих рішень керівництво заходами з реалізації державної політики у сфері енергозбереження більше року не здійснювалося взагалі.
Виконання завдань Комплексної державної програми з енергозбереження у 2005— 2006 роках здійснювалося за умов, коли вони не були визначені та затверджені урядом за відповідними галузями народного господарства і не доведені виконавцям — галузевим міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади.
Існуюча нормативно-правова база в галузі енергозбереження, як відзначають аудитори, не забезпечувала ефективного використання енергетичних ресурсів та стимулювання підприємств щодо впровадження енергозберігаючих технологій. Законодавчо та нормативно не визначені поняття і критерії оцінки енергетичної ефективності, відсутні закони щодо порядку проведення енергетичного аудиту, а також щодо стимулювання діяльності з енергозбереження. Підвищені норми амортизації енергозберігаючих основних фондів не встановлені та не застосовуються.
Чинна на сьогодні Комплексна державна програма з енергозбереження, яку ухвалено 10 років тому, як вважають аудитори, не конкретизована за заходами, термінами виконання та відповідальними виконавцями. Через невиконання у попередні роки ряду завдань ця програма фактично втратила відповідність економічним реаліям сьогодення і потребує перегляду та коригування.
Державним комітетом України з енергозбереження контроль за діяльністю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо прийняття відповідних документів та визначення конкретних виконавців заходів, передбачених Комплексною програмою, практично не здійснювався.
Як наслідок, загальний обсяг економії паливно-енергетичних ресурсів у 2005 — 2006 роках склав лише 8,3 відсотка від прогнозованого загального обсягу економії, передбаченого програмою. У той же час рекомендації, надані Державному комітетові з енергозбереження за результатами попередньої перевірки Рахункової палати у 2003 році, були виконані лише частково.
Моніторинг виконання Комплексної програми здійснювався незадовільно, за даними лише окремих центральних та місцевих органів виконавчої влади. Ця інформація не була розмежованою за галузевим та міжгалузевим рівнями і не забезпечувала оперативності та повноти матеріалів для аналізу стану енергозбереження і прийняття на його основі обґрунтованих управлінських рішень у галузі енергозбереження.
Жодна з галузевих та місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії до уповноваженого органу виконавчої влади з енергозбереження не подавалася та ним не погоджувалася. Не розроблено економічного механізму залучення інвестицій у сферу енергозбереження та проекти відповідних актів законодавства з даного питання.
Державним комітетом з енергозбереження, а в подальшому Міністерством палива та енергетики і Національним агентством з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів не створено нормативну базу щодо координації діяльності з енергозбереження органів виконавчої влади, створення та погодження відповідних галузевих і регіональних програм, не впроваджено єдину методику розробки і порядку реалізації галузевих (міжгалузевих) та регіональних програм у цій сфері.
Значна кількість порушень у сфері енергозбереження, що не припиняються після застосування адміністративних санкцій і здійснюються повторно, свідчить про неадекватність цих засобів впливу допущеним порушенням. Розміри штрафів, що застосовуються до посадових осіб за порушення у цій сфері, є суто символічними, внаслідок чого третина з них допускається повторно.
Результати проведеного аудиту засвідчили також, що кошти державного бюджету, передбачені на державне управління у сфері енергозбереження, на впровадження енергозберігаючих проектів та виконання науково-дослідних робіт з питань енергозбереження, в загальній сумі майже вiсiм мільйонів, використано неефективно.
Зокрема, неузгодженість дій центральних органів виконавчої влади призвела до того, що протягом другого півріччя 2005 року за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері енергозбереження» і протягом першого півріччя 2006 року за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління в сфері паливно-енергетичного комплексу» замість фінансування заходів з керівництва та управління в сфері енергозбереження, фактично проводились витрати на утримання ліквідаційної комісії Держкоменергозбереження. Як наслідок, протягом другого півріччя 2005 го та першого півріччя2006 років майже 2,25 мільйона гривень бюджетних коштів витрачені неефективно.
Придбане за кошти державного бюджету у 2001—2004 роках обладнання за шiстьма договорами з виконання енергозберігаючих проектів на 3,5 мільйона гривень на початок цього року ще не було встановлено та не використовується. Також Держком- енергозбереження у 2001—2005 роках спрямував понад 1,7 мільйона гривень (у тому числі в 2004—2005 роках — 1,4 мільйона) на виконання науково-дослідних робіт з енергозбереження, які не мали перспективи і у 2006 році були припинені через втрату актуальності.
