«Українське питання» і енергетичне майбутнє Європи

Європа і надалі підтримуватиме Україну у розв’язанні низки енергетичних питань і докладе максимум зусиль, щоб швидше знайти газовий компроміс з Росією. Про це під час Міжнародної конференції з підтримки України заявив віце-президент Європейської Комісії (ЄК) з питань енергетичного союзу Марош Шефчович. У ролі єврокомісара з питань енергетики словак працює вже півроку. Саме йому випало розплутувати клубок енергетичних проблем, як зовнішніх (знімати напругу в газових стосунках між Росією та Україною), так і внутрішніх (відновити енергостратегію ЄС). Чи означає оновлення енергостратегії Європи, і відповідно — розширення джерел і маршрутів постачань енергоресурсів, зменшення інвестицій до українського енергосектора? Що є головною умовою подальшого фінансування Європою модернізації вітчизняної ГТС? Як допомогти Україні в газовій суперечці з РФ? Про це і багато що інше в першому ексклюзивному інтерв’ю для українських ЗМІ розповів сам Марош Шефчович. Під час бесіди пан єврокомісар був відвертим настільки, наскільки дозволяла йому посада. На деякі питання йому було складно відповідати:

— Яку роль відводить Євросоюз Україні, як країні-транзитеру газу в рамках оновлено Енергостратегії єврозони?

— Проблема енергетичної безпеки — один із найважливіших пріоритетів для всього Євросоюзу. Ми розуміємо, яку важливу роль відіграє і відіграватиме Україна в подальшому транзиті газу в ЄС. Через це є декілька можливостей для такої співпраці. Наприклад, цікавим є використання ваших підземних газосховищ. Це може бути дуже корисним елементом для нової архітектури енергобезпеки Європи. Як ми чули в ході сьогоднішньої міжнародної конференції, також є місце для спільної співпраці в питаннях енергобезпеки для вітчизняних і європейських компаній.

— Чи зберігає Євросоюз інвестиційні плани щодо модернізації української ГТС через «пожвавлення» проекту «Південного газового коридору» (передбачає розширення Південнокавказького газопроводу (Баку-Тбілісі-Ерзурум), а також будівництво через Туреччину до ЄС газопроводу TANAP)?

— Ми працюємо спільно з рядом міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, СБ, ЄІБ) в питанні модернізації газотранспортної системи. Зокрема 2014 року було укладено договір між Україною і ЄБРР про початок фінансування модернізації ділянки «Уренгой-Помари-Ужгород». Наскільки мені відомо, на ці цілі банк уже виділив 300 мільйонів євро. Україна дуже важлива для ЄС з погляду надійного транзитера газу, тому ми й присутні на цій конференції. Євросоюз хоче допомогти Україні і багато працює над тим, щоб відновити модернізацію ГТС. А що стосується «Південного газового коридору», то його підтримка здійснюється в рамках спільної політики Євросоюзу щодо диверсифікації джерел постачання енергоресурсів. Через це ми розвиватимемо «Південний коридор», а також — постачання зрідженого газу до Європи. При цьому ми хочемо, щоб Україна продовжувала відігравати роль важливого транспортера російського газу до ЄС.

ІНВЕСТИЦІЇ ДО ГТС НЕ ЗМЕНШАТЬ

— Чи означає підтримка Європою «Південного газового коридору» і TANAP зменшення європейських інвестицій до модернізації української «труби»?

— Ні. Проект будівництва «Південного коридору» спрямовано на транспортування газу з каспійського регіону (Азербайджан, Туркменістан і, можливо, Ірак. — Авт.), і реалізується він за гроші консорціуму приватних інвесторів, в якому British Petroleum (ВР) відіграє важливу роль (у проекті TANAP частка ВР — 12%, 30% — BOTAS і SOCAR — 58%. — Авт.)

— «Помари — Уренгой —Ужгород» — це перший крок. Чи можна чекати, що до кінця 2015 року в Україну підуть ще європейські гроші на модернізацію ГТС?

— Що стосується грошей — це дуже велике питання. Адже існує декілька інструментів для фінансування: від МВФ до інших фінансових інституцій (ЄБРР, ЄІБ. — Авт.). У перемовинах із українським урядом ми постійно обговорюємо, на які конкретно цілі підуть ці гроші.

— Чи існують сьогодні бар’єри, які заважають виділенню ЄС грошей на такі цілі?

— Ні. Але виділення будь-якої фінансової допомоги на ці цілі зумовлюється виконанням конкретних умов і про це ведуться постійні перемовини з Кабміном. Їх виконання важливе для нас. Подальше виділення грошей залежить від того, якими темпами продовжуватиметься процес реформування енергосектора. Ми вітаємо прийняття парламентом закону «Про ринок газу», але зараз потрібно щонайшвидше його імплементувати. Важливим також буде ухвалення закону про незалежного регулювальника в енергосекторі і в цілому проведення реформ у цьому напрямку. Виконання цих умов необхідне для того, щоб міжнародні фінансові інституції і ЄС могли допомагати Україні фінансово в модернізації ГТС. Також проведення реформ у енергосекторі стане потужним сигналом для всіх потенційних зарубіжних інвесторів, що Україна — це країна з європейським законодавством і прозорими правилами гри і тут можна працювати.

РЕВЕРС З ЄС МОЖЕ СТАНОВИТИ МАЙЖЕ 20 МЛРД КУБОМЕТРІВ НА РІК

— Який обсяг вільного енергоресурсу ви бачите на внутрішньому ринку ЄС для реекспорту газу до України? Що є умовою стабільності реверсних постачань?

— За ринковими умовами ЄС готовий транспортувати стільки газу, скільки потрібно Україні. Ми вже бачили підтвердження цього минулої зими. Гадаю, що те ж саме буде і цього року. Є можливості постачати газ, як від європейських компаній, так і від норвезьких.

— Про які конкретно цифри реекспорту може йтися? Назвіть орієнтир.

— Цифри відомі і вони визначаються технічними лімітами країн, через які здійснюється такий реекспорт. Наприклад, потужності Словаччини дозволяють передати до 15 мільярдів метрів кубічних газу на рік, Угорщини — близько 6 мільярдів, а Польщі — до 1,5 мільярди метрів кубічних. Тобто кількість реверсного газу до України з Європи теоретично може становити близько 20 мільярдів метрів кубічних на рік. Але реальний реекспорт залежатиме від ціни газу, який купується, попиту в України і готовності країни платити цю ціну.

— Чи вважає Єврокомісія вичерпаним газовий конфлікт між Україною і Росією через те, що підписано 1 квітня договори між «Нафтогаз Україна» і «Газпромом» про постачання газу на другий квартал?

— Досягнуті між «Нафтогазом» і «Газпромом» угоди — добрий сигнал. Але мені було б набагато спокійніше, якби нам удалося укласти тристоронню газову угоду на зимовий період. Попередній досвід підписання такої угоди спрацював дуже добре. Зараз я працюю над тим, щоб Україна, Росія та ЄС уклали нову газову угоду, і наступна зима минула без проблем. Вже відбулася зустріч на експертному рівні щодо цього питання.

— Тобто, наразі потенціал газового конфлікту не вичерпано?

— Я б так не сказав. Все працює нормально, зиму пройшли добре, постачання газу з Росії здійснювалося відповідно до підписаних домовленостей, Україна платила все своєчасно, як і домовлялися, не було жодного конфлікту або додаткових проблем. Російська та українська сторони хочуть, щоб ця ж система працювала і в наступному зимовому сезоні. Але для цього потрібно укласти новий тристоронній договір.

— Коли відбудеться зустріч керівництва енергетичних відомств України, Росії та ЄС для формування такої угоди?

— Експертна група з даного питання зустрілася тиждень тому. За результатами її засідання ми склали і послали до Києва і Москви наше бачення компромісної ухвали. Наразі чекаємо на відповідь. Потім організовуватимемо зустріч на високому політичному рівні.

— А коли попередньо може відбутися ця зустріч?

— Сподіваємося отримати відповідь щодо наших пропозицій протягом одного-двох тижнів, потім вивчимо зауваження і пропозиції з обох сторін. Можливо, знадобитися проведення ще однієї зустрічі на експертному рівні. Сподіваюся, що в травні-червні зустрінемося в Брюсселі, щоб укласти нову тристоронню угоду щодо газу.

НОВА ГАЗОВА УГОДА — НА БАЗІ «ЗИМОВОГО ПАКЕТУ»

— У чому полягає головна компромісна пропозиція Європи в рамках цього договору?

— Щоб продовжувати систему газових домовленостей, вироблених торік. Мені б хотілося, щоб цей термін продовжився до ухвалення рішення Стокгольмським арбітражем або ж до наступного зимового періоду. Краще, щоб Україна і Росія наразі працювали в рамках домовленостей, досягнутих минулої зими. Це стосується надання «Газпромом» газової знижки, досягнутого компромісу за принципом «бери чи плати». Тобто потрібно розробити нову газову угоду з врахуванням позитивного досвіду імплементації «зимового пакету» на 2014 рік.

— Чи є в досягнутих газових домовленостях між РФ і Україною «запобіжники» виконання Росією взятих зобов’язань?

— Звичайно, діє система раннього попередження, яка описує, як чинити в таких випадках. У нас виникало декілька подібних моментів минулої зими, але ми швидко реагували: спрямовували своїх експертів до українського диспетчерського центру. У цих питаннях ЄС активно працює з російською та українською стороною.

— Як ви вважаєте, чи має Україна право на перегляд контракту з «Газпромом» від 2009 року і які шанси на успіх?

— Я не можу коментувати. Зараз це вирішується в Стокгольмському арбітражі.

— Та все ж, оперуючи досвідом деяких європейських країн, які в судовому порядку переглядали умови газового контракту з «Газпром», Україна має таке право?

— Стокгольмський арбітраж повинен прийняти рішення чи є підстави для перегляду договору. Тому потрібно дочекатися результату.

— Як показав досвід виконання Мінських угод, для Росії міжнародні домовленості не обов’язкові для виконання. Якою може бути реакція ЄС, якщо РФ порушить газові угоди з Києвом?

— Це гіпотетичне запитання, я б не хотів давати гіпотетичну відповідь.

ПРО АНТИМОНОПОЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЄК ПРОТИ «ГАЗПРОМУ»

— Підтвердіть або спростуйте поширену в ЗМІ інформацію про те, що ЄС підготував судовий позов до «Газпрому» через порушення антимонопольного законодавства?

— Є попередні висновки Європейської комісії про те, що щодо восьми країн-членів ЄС «Газпром» створив територіальні обмеження, які перекроювали внутрішній ринок ЄС шляхом обмеження або заборони повністю можливості для цих країн у торгівлі газом. У разі п’яти членів Євросоюзу — що чинні в них газові ціни є несправедливими. А щодо двох держав-членів ЄС про те, що купівлю газу була пов’язано з їхньою участю в конкретних інфраструктурних проектах. У «Газпрому» є період до 12 тижнів, щоб він міг пояснити свою участь у цій історії і надати ЄК свої аргументи. Після цього побачимо, що буде далі.

— Раніше була інформація, що в ЄС проводилося антимонопольне розслідування проти «Газпрому» і за його результатами, начебто, йому загрожував штраф 10—15 мільярдів доларів. Це правда? І якщо так, то, що з результатами даного розслідування?

— Я не в курсі якихось попередніх випадків, що призвело б до штрафів, які ви згадуєте. Скоріше за все, йдеться про поточне антимонопольне розслідування. Але ні про які штрафи не йдеться, адже ми перебуваємо лише на початку стадії «заява про заперечення». Я не хочу міркувати про майбутнє розгляду. У випадку якщо «Газпром» не надасть прийнятні пояснення Європейській комісії, то це буде приводом для єврокомісара з питань конкуренції Маргарет Вестагер приймати подальші ухвали. Єдина людина, яка може це коментувати — єврокомісар з питань конкуренції.

— Як ви вважаєте, чи не послужить дозвіл «Євроатому» про постачання «Росатомом» ядерного палива на два нові атомні реактори АЕС до Угорщини приводом для посилення енерголобі Кремля в Європі?

— Що стосується постачань ядерного палива, то у нас є дуже чіткі процедури, які включають спільні підписи всіх нових контрактів з групою ядерних постачальників, і їх позитивне вирішення включає в себе реалізацію принципу диверсифікації в ЄС.