Українські компанії демонструють готовність до пандемії

Через поширення коронавірусу компанії в усьому світі рахують збитки, а уряди розробляють антикризові заходи для національних економік. Усі негативні наслідки для бізнесу можна поділити на чотири великі групи: втрати від зростання ризиків (курс, ціни на нафту), втрати від погіршення ситуації в світі (зменшення попиту на продукцію), втрати від закриття кордонів і карантину та ланцюгова реакція від попередніх трьох пунктів.

Найбільше вже втратили авіаперевезення та туризм. Наприклад, Airbaltic оголосили, що планують скоротитися до 400 людей і закрити 23 зі 100 маршрутів. Через карантин постраждали організатори масових заходів. Потерпають від збитків власники коворкінгів, концертних майданчиків, великих культурних і розважальних закладів.

У виграші опинилися стримінги, служби доставки та продавці медикаментів. Приплив нових користувачів відчувають сервіси, які полегшують організацію віддаленої роботи: корпоративні месенджери, хмарні оператори та провайдери вебсервісів.

Економісти VoxUkraine стверджують, що криза може стимулювати розвиток нових індустрій, поліпшити якість медичної допомоги завдяки разовій закупівлі якісного обладнання і навчання додаткового персоналу та створити нові корисні соціальні норми, як-от: обов’язкова гігієна, турбота про власне здоров’я, ефективна організація віддаленої роботи.

Днями Американська торговельна палата в Україні (Палата) разом з компанією — членом Палати «Делойт» провела опитування щодо впливу COVID-19 на бізнес в Україні. Це перше дослідження про вплив коронавірусу на бізнес-спільноту України.

Найбільш необхідними заходами щодо підтримки працівників у поточному стані було визначено обмеження бізнес-поїздок (89%), забезпечення віддаленої роботи (87%) та безпеки офісу, зокрема, антибактеріальними засобами, одноразовим посудом та термометрами (82%), а також надання працівникам актуальної інформації та порад (81%).

Наразі компанії вже підтримують або планують підтримати своїх працівників шляхом обмеження бізнес-поїздок (81%), забезпечення можливості працювати віддалено (79%), надання працівникам актуальної інформації та порад (74%) і забезпечення безпеки офісу (74%).

Водночас найбільшим впливом пандемії COVID-19 на бізнес може стати зменшення обсягів продажів та грошового потоку (61%), неможливість обслуговувати споживачів/клієнтів (52%) та неможливість продовжувати звичайне управління бізнесом (46%).

На питання щодо коригування цілей ефективності бізнесу 2020 року 65% компаній-членів відповіли, що планують підтримувати заплановану ціль, а 14% планують помірно зменшити цілі.

«Незважаючи на усвідомлений суттєвий вплив пандемії COVID-19 на світовий та український бізнес, як показує дослідження, українські компанії демонструють готовність до виклику та зваженість дій, — прокоментувала результати опитування директорка Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні Олена Бойченко.

Згідно з даними опитування, 63% респондентів мають тимчасовий штаб, який відстежує ситуацію з COVID-19 на локальному рівні. Зазвичай до такого штабу залучені топ-менеджери та представники функцій HR, безпеки, адміністративної та в деяких випадках усіх функцій компанії.

Важливо, що більшість респондентів уже вдалися до заходів, спрямованих на мінімізацію впливу пандемії COVID-19. Обмеження бізнес-поїздок, забезпечення можливості віддаленої роботи, безпеки офісу та надання актуальної інформації співпрацівникам є найбільш необхідними заходами щодо підтримки персоналу в поточній ситуації в Україні.

Серед ключових викликів під час впровадження дій підтримки в компанії респонденти зазначили складнощі в організації та реалізації дистанційної роботи.

 «Здоров’я та добробут співпрацівників наших компаній-членів та нашої команди є найголовнішими для нас. Ми провели це опитування для того, щоби допомогти компаніям, зокрема українським, мінімізувати ризики та застосувати найкращі практики міжнародних компаній, які успішно захищають свої таланти та бізнес від впливу COVID-19. Ми продовжуватимемо підтримувати компанії шляхом регулярного моніторингу ситуації та інформування на сайті Палати», — заявив президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.

Тим часом у комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики розробили пакет антикризових заходів, які спрямовані на підтримку бізнесу в період негативного впливу фінансової кризи, зумовленої ситуацією з коронавірусом.

За словами голови комітету Данила Гетьманцева, депутати, звернувшись до експертного середовища та вивчивши досвід зарубіжних країн, розробили два законопроєкти про допомогу бізнесу.

«Вони ще не в остаточній редакції, проте ми вже маємо якесь своє бачення. Ми закінчуємо роботу, і вони будуть розглянуті на позачерговому засіданні ВР», — заявив Гетьманцев.

Ключові нововведення,

які підготовлено на цей момент:

* Звільнення від будь-якої відповідальності за порушення податкового законодавства протягом двох місяців. Але, можливо, цей термін буде подовжено.

* Звільнення від сплати ЄСВ усіх самозайнятих осіб терміном на два місяці.

* Заборона на проведення перевірок до 1 липня 2020 року (крім камеральних).

* Декларації фізособам-підприємцям пропонують дозволити подавати до 1 липня 2020 року.

* Звільнення від сплати земельного податку, якщо земля перебуває під об’єктами, які використовуються в підприємницькій діяльності до 31 травня 2020 року.

* Звільнення від податку за нерухомість до 31 травня 2020 року (тільки в частині комерційної нерухомості). Тобто, якщо, наприклад, у людини магазин, який він змушений закрити на період карантину, він не платитиме податки на землю і нерухомість.

* Набуття чинності законів про застосування касових апаратів і програмних РРО для малого бізнесу відкладається на три місяці.

* Виплати за вимушений простій співпрацівникам підприємств звільняються від податку на доходи фізосіб. Йдеться про те, що якщо підприємство зупиняється на період карантину і люди не працюють, то за законом роботодавець усе одно має платити цей податок. Тому депутати пропонують його скасувати, поки є такі надзвичайні обставини.

За словами Гетманцева, є ще заходи, які не стосуються податків, і вони обговорюються спільно з парламентським комітетом з питань економічного розвитку.

«Я запропонував комерційну плату щодо орендної нерухомості й обладнання нараховувати без урахування прибутку орендодавця, — розповів народний депутат. — Якщо є витрати на утримання, на амортизацію — вони покриваються. Але якщо є прибуток, він не має бути сплачений за цей період. Друга пропозиція — ми визнаємо ситуацію, пов’язану з коронавірусом, форс-мажором і звільняємо всіх від цивільно-правової відповідальності (від сплати штрафів, пені тощо)».

Натомість професор економіки університету Каліфорнії Берклі, член редколегії VoxUkraine Юрій Городніченко пропонує для України рецепт того, як пройти крізь кризу з найменшими втратами.

Щоб пом’якшити наслідки сьогоднішньої глобальної економічної кризи, українська влада може зробити такі кроки:

1. Дати гривні поступово девальвувати водночас не допускаючи паніки на валютному ринку. В цей період НБУ має виконувати свою функцію позичальника останньої надії для банків, адже є великий ризик, що ті опиняться під тиском, якщо люди намагатимуться зняти депозити й перевести їх у валюту. Панічну хвилю може спричинити різке падіння гривні, тому НБУ цілком правильно продає валюту з резервів, стримуючи коливання курсу.

2. Уряд може запровадити низку короткострокових заходів підтримки для галузей, які найбільше постраждають від кризи: податкові канікули, кредити тощо. При цьому прямі закупівлі продукції, призначеної на експорт, — погана ідея.

3. Вести контрциклічну бюджетну політику (не гуляти «на всі», коли є гроші й економити в кризу, а, навпаки: в гарні роки створювати запас міцності, а в погані — підтримувати за його рахунок бізнес та людей). Сьогодні, під час кризи, уряд має підвищити свої видатки — робити більше закупівель (одним із напрямів може стати закупівля медичних послуг, тестів, обладнання) трансфертів, тимчасово знизити податки для домогосподарств та бізнесу. Проте для цього потрібні зовнішні запозичення, яких не буде в разі оголошення дефолту.

4. Терміново відновити співпрацю з МВФ, що дасть можливість отримати фінансування також від інших міжнародних інституцій — адже сьогодні фондовий ринок для України закритий.

5. Надати соціальну підтримку найбільш вразливим громадянам — пенсіонерам, безробітним, хворим. Це дасть змогу їм пережити найбільш важкі фази кризи та підтримає малий і середній бізнес через створення попиту на його товари.