Український веб-простір: від «розділяй і володарюй» до «об’єднуй і спрямовуй»

Українська влада взяла курс на Європу й намагається дотримуватися його, що передбачає трансформацію багатьох сфер економічного, культурного та й політичного життя. Зокрема — зміни в українській сфері Інтернету. «Це (розвиток Інтернету. — М.Ю.) має принципове значення не лише для зміцнення демократичних стандартів у нашій державі, а й для формування в цілому ділового клімату, створення умов для залучення приватних інвестицій та основ для нашого подальшого розвитку», — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах під час відкриття IV українського Форуму з управління Інтернетом.

Відбувся форум 3 жовтня, традиційно в стінах Київського коледжу зв’язку. Серед організаторів — Інтернет Асоціація України, Український союз промисловців і підприємців, а також Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Дискусія не була масовою, проте належний рівень обговорення актуальних питань забезпечили відомі спеціалісти в галузі Інтернету. Зокрема й іноземні фахівці — директор Європейського регіонально бюро Internet Society (ISOC), директор Координаційного центру домена «.RU» Андрєй Колєсніков та Лоран Буффлер, ІТ-експерт із Франції.

ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ УСПП З ПИТАНЬ НАУКИ, ПРЕЗИДЕНТ КОМПАНІЇ «АДАМАНТ», ДАВНІЙ ПАРТНЕР ТА ДРУГ «Дня» ІВАН ПЄТУХОВ ПОДІЛИВСЯ З НАМИ СВОЇМИ ПРОГНОЗАМИ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ СФЕРИ ІНТЕРНЕТ

На чотирьох дискусійних панелях обговорювалися теми розвитку інфраструктури мережі Інтернет, протидії кіберзлочинності та захисту персональних даних, кириличних доменів, а також тема розвитку електронного урядування. Питань і відповідей на них було чимало, серед них ми виділили кілька основних.

Перше — питання доцільності створення Фонду універсальних послуг в Україні. На думку голови правління ІнАУ Тетяни Попової, в Україні на даному етапі розвитку сфери говорити про створення Фонду універсальних послуг — недоцільно. Це пов’язано, насамперед, з тим, що дохідність операторів на сьогоднішній день не надто висока, й всі витрати з утримання Фонду ляжуть на плечі споживачів. Також Попова зазначила, що кошти, які планується витрачати на Фонд, можна використати на інший, не менш корисний напрям. «Для початку рівень проникнення Інтернету повинен сягнути 70%. Наші оператори з цим чудово впораються і без всілякого фонду. А по-друге, я вважаю, що коли нам і потрібно щось фінансувати, то це спеціальні проекти і програми, які дозволять не тільки читати й переглядати інформацію в Інтернеті, а й отримувати конкретні послуги, насамперед — адміністративні», — зауважила вона.

Друге — питання покращання співпраці між інтернет-ринком та СБУ. На думку начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС Максима Литвинова, найефективнішим способом подолання кіберзлочинності є навчання користувачів основам кібербезпеки. «Усе інше не має ніякого сенсу, допоки користувач буде абсолютно безвідповідально ставитися до власної безпеки. У школах цього не навчають, і коли людина потрапляє в доросле життя, вона не володіє елементарними знаннями про кібербезпеку», — додав Литвинов. А от юристи кажуть, що цього недостатньо. Як зазначив партнер юридичної фірми «Юскутум» Дмитро Гадомський, Україні потрібна національна стратегія з кібербезпеки. «Якщо буде створено лабораторії, які виловлюватимуть віруси з метою захисту держави, то це буде підвищувати освіченість користувача. Мені здається, що нам не вистачає єдиного розуміння кібербезпеки в цілому», — зауважив Гадомський.

ФОРУМ ВІДБУВАВСЯ ТРАДИЦІЙНО У СТІНАХ КИЇВСЬКОГО КОЛЕДЖУ ЗВ’ЯЗКУ

Третє — сучасні тенденції на ринку кириличних доменів. Серед основних тенденцій президент холдингу Internet Invest Group Олесандр Ольшанський відзначає появу множинних реєстрацій. Якщо раніше компанія реєструвала для свого сайта не більше трьох імен, то наразі, з метою захисту своїх інтересів, вона створює до 50 доменів. Важливу роль відіграє також візуальна складова доменних імен, яка є нині яскраво вираженою в кириличних доменах в Росії, розповідає експерт. Причиною цього, говорить Ольшанський, є реклама, оскільки «домен, поданий рідною мовою, набагато краще запам’ятовується споживачем».

Своїми прогнозами щодо подальшого розвитку української сфери Інтернету поділився з «Днем» віце-президент УСПП з питань науки Іван Пєтухов. Зокрема він переконаний: сенсу піднімати ціни на послуги провайдерам зараз немає.

— Мої прогнози більше позитивні, ніж негативні. Але є питання, які сьогодні залишаються не вирішеними. До таких проблем я б відніс те, що відбувається в Харкові: один із операторів став «головним» — зінтегрувався з комунальними підприємствами — і тепер дає команди вирізати мережі всіх інших операторів. А паралельно на інтернет-провайдерів і операторів зв’язку тиснуть, щоб вони оплатили ремонт під’їзду або даху в будинку. Врешті-решт, ці витрати лягають на громадян — користувачів послуг. Адже виходить так, що мешканці будинків у Харкові, оплачуючи користування інтернет-послугою, повинні фінансувати ремонти своїх під’їздів і дахів.

— Чи можуть такі ситуації виникати в інших містах?

— Ви ж розумієте, що поганий приклад — «заразний».

Але є інші важливі питання. Наприклад, НКРЗІ вже майже 15 років носиться з ідеєю створення Фонду універсальних послуг. Його тепер назвали Фонд загальнодоступних послуг. Раніше це було на питанні телефонізації країни, тепер — інтернезацї. Уже сьогодні приріст проникнення Інтернету в селі набагато перевищує приріст в місті. У багатьох регіонах ми починали з минулого року з 18 — 20%, а сьогоднішній день цей приріст становить практично до 33 — 35%. Тобто протягом року на 33% збільшується рівень проникнення Інтернету в селі. Без усіляких Фондів універсальних послуг. Це — хороший показник. Для чого тоді створювати цей фонд? Для кого?

НКРЗІ хоче створити спеціальні фонди фінансування себе. Щоб провайдери і Укрпошта платили їм 0,2% від свого обороту.

Тепер таке запитання. Якщо ми їх фінансуємо, то чому ми їх, як на Заході, не вибираємо? Нам кажуть, що це — європейський досвід. Згодні. У Фінляндії оператори зв’язку платять і утримують кілька членів НКРЗІ. Але, по-перше, в них там десять членів місцевого НКРЗІ, й, відповідно, вони добираються відкритим голосуванням. У нас же членів НКРЗІ призначають «згори». Там не десять людей, там — 300, якщо й не більше. Тому в мене запитання: якщо ми повинні фінансувати за рахунок свого обороту додатковим податком членів НКРЗІ та їхній персонал, тоді ми повинні мати право їх обирати, щоб якось впливати на їхню політику.

Далі. НКРЗІ хоче вийти з-під впливу Держкомпідприємництва, і в кінцевому результаті — учасників бізнесу. Вони знову бігають із законопроектом про аналіз відповідних ринків. Законопроект має довгу назву, але суть його досить проста. Вони хочуть, щоб з ними узгоджували всі роздрібні ціни. І вимагають підвищити їх для населення. Тож кого вони захищають? Споживачів чи інтереси окремих компаній? Нам кажуть, що в нас найдешевший Інтернет у світі — четверте місце ми посідаємо за ціною. Тільки не треба ж забувати при цьому, на якому місці у світових рейтингах наші заробітні плати? Давайте порівняємо заробітну плату німця, яка становить 3 тисячі євро, а плата за Інтернет — 25 — 30 євро, із середньою заробітною платою хоча б киянина — близько п’яти тисяч гривень, а Інтернет коштує 50 гривень. Я вважаю, що в Україні вартість комунікаційних послуг адекватна рівню заробітку населення.

— То ваші прогнози: ціни на інтернет-послуги піднімуть?

— Вважаю, що ніякого сенсу в цьому немає. Якщо наші люди працюють за таку заробітну плату, значить, компанії, в яких вони працюють, витрачають менше коштів на персонал. А основні затрати в ринку телекомунікації — це якраз і є заробітні плати.

У нашій країні, з нашим рівнем проникнення Інтернету, необхідно забезпечити відкритий ринок і хорошу конкуренцію. НКРЗІ не повинно своїми проектами стримувати ініціативу приватних осіб, які прагнуть створювати й розвивати компанії. Вони, навпаки, повинні підтримувати це. Ми робимо комунікаційні послуги не для того, щоб хтось один збагачувався, а для того, щоб громадяни користувались якісним і найбільш доступним Інтернетом. Не дарма ж ми по якості Інтернету в десятці кращих у Європі й у тридцятці кращих у світі. Я сподіваюся, що так думають і в НКРЗІ.