Українці заплатять за... збереження олігархату

Верховна Рада прийняла «МВФ-івський» пакет законів. До півночі понеділка за основу та в цілому депутати проголосували шість із семи законопроектів. На друге читання залишили лише закон щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України» (№ 2214).

Загалом же, парламентарі переглянули показники в бюджеті. Згідно зі змінами, доходи повинні вирости одразу на 37%. Причина — девальвація гривні й інфляція. Також збільшити надходження планується за рахунок підвищення рентної плати за видобуток природного газу з глибин менше 5000 метрів — з 20% до 70%.

Збільшені доходи будуть витрачені на погашення державного боргу, який також значно зріс через девальвацію гривні. Окрім цього, незаможним громадянам призначують адресні субсидії на оплату послуг ЖКГ. Нагадаємо, що збільшення ціни на газ для населення — одна із головних вимог МВФ, і, водночас, необхідна умова для скорочення дефіциту бюджету «Нафтогазу».

Втім, найбільш дискусійним виявився інший законопроект — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№2212 від 23.02.2015 року). Його депутати прийняли аж з 5 спроби.

Згідно із ним, виплати працюючим пенсіонерам скорочуються на 15%, якщо вони перевищують 1423 гривні. А максимальний розмір пенсії для колишніх співробітників держорганів — прокурорів, суддів, податківців тощо, встановлюється на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатної особи. Тобто — майже 9,5 тисячі гривень. Окрім цього, співробітникам контролюючих органів не будуть виплачувати одноразову допомогу у разі смерті (раніше вона складала 10 річних заробітних плат), отриманні важких (5 річних зарплат) або легких (1 річна зарплата) тілесних ушкоджень під час виконання службових обов’язків. Також підвищується на 5 років поріг необхідно трудового стажу для дострокового виходу на пенсію.

ФОТО АРТЕМА СЛIПАЧУКА / «День»

Втім, прийняті «на коліні» закони, хоча й допоможуть Україні отримати гроші від МВФ, не вирішать нагальні проблеми в економіці і країні загалом, вважають самі депутати. «На жаль, нічого позитивного не можна сказати про українські проблеми. Їх з місця не зрушили. Величезний дефіцит бюджету, відсутність безпечних джерел його фінансування в наявних розмірах — з цих питань Уряд так і не наважився зробити рішучого кроку по їх вирішенню», — констатував народний депутат (БПП) Віктор Пинзеник.

«Очевидно, що той принцип, про який Уряд домовився з МВФ і який він реалізував у своїх законопроектах змін до Державного бюджету, — напевно, гірший з тих, які були в інших країнах, які отримували допомогу Міжнародного валютного фонду. Фактично, такий принцип призводить до перетворення українців на суспільство бідності», — вважає заступник голови фракції БПП у Верховній Раді Микола Томенко.

«День» запитав у експертів та депутатів про те, як владі уникнути негативної реакції суспільства на вимушені «нововведення» та чи існує їм альтернатива?

КОМЕНТАРI

Сергій ТАРУТА, народний депутат, позафракційний:

— Крім популізму і спроби догодити МВФ ніякого сенсу в цих змінах немає. Ми з тією ж самою риторикою, з тими ж аргументами в передноворічну ніч приймали бюджет і розповідали, що це посприяє нам отримати допомогу від Міжнародного валютного фонду. До сьогоднішнього дня ми ці кошти не отримали. У мене великий досвід переговорів із МВФ, і я точно впевнений, що ми змогли б домовитися і переконати їх, що зараз не час для такої шокової терапії. Вона не для того потрібна. Але необхідно прозоро і відверто почати вести з ними діалог.

По-друге, ми більше втрачаємо від курсових стрибків. Втрати від сьогоднішньої девальвації гривні настільки істотні, що забирати у пенсіонерів ті копійки, які у них є, абсолютно негуманно. Якщо у нас є 2—3% поганих силовиків і чиновників, то чому інші 95% повинні страждати? У всьому світі чиновників спокушають хорошим соцпакетом і пенсіями, а ми ці пенсії беремо й урізаємо. Люди багато працювали в цій сфері саме тому, що були впевнені у змозі забезпечити свою старість. Зараз їх цього позбавили.

Перш за все нам потрібно шукати внутрішні резерви, щоб працювала економіка. Зараз же ніхто не запрошує промисловців, аграріїв, бізнес до обговорення того, що робить прем’єр. Проблеми, такі як зараз, у нас вже були до цього двічі. Вперше — на початку 2000-х, коли промисловці переживали подібні складності, й уряд їм допомагав. Я пам’ятаю кризу 2008 року, коли були зібрані промисловці... Зараз же взагалі ніхто не займається реальним сектором. Ми отримаємо кредит МВФ на проїдання, на нові борги? Ніхто відповідей не дає. Зате нас шантажують — якщо ми не проголосуємо, ніхто кредитів не дасть.

Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:

— Сьогодні в Україні введено зовнішнє фінансове управління з боку МВФ. І в понеділок не уряд подавав зміни до законодавства, і не парламент їх голосував. Все це — рішення голови місії МВФ в Україні, яка в ультимативній формі поставила питання перед українською владою: або ви приймаєте зміни, або не отримуєте транші в найближчий період.

Ми в повній фінансовій залежності від МВФ. Бо від цієї співпраці залежать наші стосунки і з іншими кредиторами, і з інвесторами. Тому, в принципі, добре, що ці законодавчі акти ухвалено.

Інше питання, що український уряд та НБУ як дві найвищі економічні інституції влади фактично нічого не робили для того, щоб вимоги, які нам виставляє МВФ, не ускладнювати для громадян. Тому що невирішення проблеми дефіциту «Нафтогазу» — багаторічна проблема, якою діючий уряд теж не займався належним чином. Те ж саме — дефіцит Пенсійного фонду, проблеми державних монополістів.

На жаль, зараз українська влада не досить адекватно використовує період війни і списує на неї всі свої гріхи — від девальвації, за рахунок якої з’явилися нові мільярдери, до неконтрольованих витрат із бюджету на АТО, оборону, Збройні сили України.

Навантаження, яке потрібно втримати через війну та економічну нестабільність, українська економічна влада переклала на простих людей, навіть пенсіонерів. І виходить так, що оподаткувати пенсіонерів влада знаходить інструменти, а оподаткувати олігархів — ні. А ми перебуваємо в такій ситуації, коли не можемо протестувати, тому що це грає на руку ворогу. І, на їхню думку, повинні схилити голову і приймати всі ті «новаторства», які ухвалив уряд на вимогу МВФ...

Але варто зважати на те, що МВФ не вимагає конкретно підняти тарифи чи продовжити пенсійний вік. Він вимагає лише збалансованості дохідної та витратної частин Державного бюджету. І підказує, де є найбільш проблемні місця. А те, що у нас саме такі проблеми, — це вже наша внутрішня провина за те, що ми їх не вирішували.

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

— У понеділок депутати прийняли багато змін, які ще не зовсім зрозуміло, як будуть написані, тому що закони ухвалювали фактично «на коліні».

Але сьогодні українська економіка — в кризі, яка відбувається на тлі військових подій та проблем із анексованим Кримом. Тому за таких умов головне питання, яке стоїть перед Україною, — в площині економічного виживання.

І за таких умов важко оцінювати рішення, які б, скажімо, прямо впливали на підвищення соціальних стандартів і вирішення проблем, які сьогодні є абсолютно відомими. Тому в цьому сенсі прийняті в понеділок закони — це ті ж самі непопулярні рішення, коли заради збереження країни та економічної діяльності треба обмежувати і відповідні витрати, і можливості бізнесу.

І я думаю, в міру того, як ситуація стабілізуватиметься, певні обмеження можуть бути зняті. Але для того, щоб це робити, потрібно повертатися до питання реформ. Тому що надзвичайні заходи дають короткостроковий ефект на кілька місяців. А ті зміни, які прийняли в парламенті, — не реформи, а просто авральне вирішення проблеми.

Андрій ДЛІГАЧ, співзасновник Громадянської платформи «Нова Країна», координатор Ініціативи «Перший професійний уряд реформ»:

— Ухвалення зазначених законів — це знову латання дірок, а не проведення реформ. Народ країни витримав би тимчасове погіршення соціальних стандартів лише за умови проведення рішучої й швидкої модернізації економіки. Натомість країна знов отримала затягування пасків без будь-яких перспектив.

Кредит від МВФ — це не реформи, а тимчасове відтермінування дефолту, який є результатом політики збереження олігархічно-корумпованої системи розподілу при владі.

Влада мала б будувати прозорі відносини з суспільством, показувати рішучість у проведенні реформ. Але все, що вона робить, — це провокує збільшення соціальної напруги.

Тому, на мою думку, необхідно, по-перше, реформувати власне Кабмін для проведення швидких галузевих реформ. По-друге, провести реальну дерегуляцію. По-третє, здійснити податкову реформу, яка також сприяла б покращенню бізнес-клімату. По-четверте, потрібно реформувати систему справедливості. Захист прав інвесторів має підтримуватися відновленням довіри до судової системи. Окрім цього, необхідно швидко провести прозорі державні закупівлі, та й самій владі нарешті виявити прозорість у комунікації з громадянським суспільством.