«Укрзалізниця» – найприбутковіша у світі інвестиція 2015 року

Південна Корея, Німеччина і Швеція є найбільш інноваційними країнами світу за версією всесвітнього агенства Bloomberg, яке презентувало днями свіжий рейтинг Global Innovation Index. У першу десятку рейтингу також потрапили Японія, Швейцарія, Сінгапур, Фінляндія, США, Данія і Франція.

Україна в нинішньому рейтингу посіла 41 місце серед 50 країн (між Латвією та Болгарією), тоді як у 2015 році їй відвели 33 позицію.

Під час формування Global Innovation Index у Bloomberg враховують сім критеріїв: концентрація високих технологій, ефективність вищої освіти і відсоток дипломованих фахівців, кількість патентів на число мільйонів жителів, відсоток коштів ВВП, що направляються державою на наукові дослідження, продуктивність, кількість хай-тек компаній і додана вартість виробництва у відсотках від ВВП.

Серед цих критеріїв найкращий показник в України — традиційно утримує освіта (п’яте місце). Найгірше йде ситуація з продуктивністю праці — 50 місце серед 50 країн.

Крім того Bloomberg оцінило прибутковість широкого спектра активів в 2015 році, починаючи від валют і фондових індексів, і закінчуючи сировинними товарами і викидними облігаціями. І тут таки сенсація для України. У сегменті junk bonds (високоприбуткові облігації) визначився найприббутковіший актив минулого року — єврооблігації Укрзалізниці з погашенням в травні 2018 року. Інвестиції в цей борг могли за рік принести практично 90% дохідності, перевищивши навіть прибутковість Ямайського фондового індексу, який показав по року + 83% (лідера в сегменті акцій) і найприбутковішою валюти 2015 року — сомалійського шилінга (+ 18% за рік).

На жаль, як відзначив керівник експертного напрямку ЦТС-Консалтинг Андрій Шкляр, пишатися тут нічим. Адже такий результат відображає скоріше не висоту зльоту, а глибину падіння вартості на початок минулого року, з якої паперам, відзначає експерт, вдалося відновитися.

«Багато в чому за зростання вартості своїх облігацій УЗ повинна бути «вдячна» макроекономічної стабілізації в країні і виходу України з переддефолтного стану, що відображає і зростання прибутковості суверенного боргу України, який був успішно реструктуризований, — відзначає Шкляр. — Наприклад, випуск держбондів з погашенням у вересні 2020 показав 50% — у прибутковість, багато в чому задаючи тренд вартості інших квазідержавних боргових паперів, найбільш яскравим з яких є бонди УЗ».

«День» попросив заступника міністра інфраструктури України Володимира ОМЕЛЯНА прокоментувати інвестиційний «рекорд» УЗ, розповісти про фінансовий стан підприємства сьогодні та коли, все ж таки українці будуть їздити на приватних потягах?

— Чим, за вашими оцінками, обумовлена така висока дохідність єврооблігацій України?

— Першопричиною була їх наднизька дохідність у 2014 році. Коли країна була на межі дефолту, у війні, Укрзалізниця не могла виконувати свої зобов’язання — фактично був технічний дефолт. У 2015 році відбувся величезний стрибок. Це було обумовлено покращенням ситуації: успішно пройшла реструктуризація державних боргів, і так само нормально була проведена командою Міністерства інфраструктури та Міністра фінансів Наталі Яресько особисто реструктуризація зовнішніх боргів Укрзалізниці.

Власне, речі, які проводимо УЗ сьогодні: створення публічного акціонерного товариства, підвищення прозорості в сфері державних закупівель — були відображені в оцінці Bloomberg і дали такий різкий ріст на товарній біржі.

— Який фінансово-економічний стан УЗ сьогодні?

— Я сподіваюся, що Укразілниця в цьому році зможе стати одним із тих локомотивів, який повинен витягнути українську економіку зі спаду. Щонайменше ми готові скерувати більше 10 мільярдів гривень на українські заводи на ремонт та модернізацію локомотивів, виготовлення вагонів, тощо. У плані публічних закупівель УЗ передбачено порядка 600 мільйонів доларів на 2016 рік. Це ті гроші, які підуть в українську економіку. Наш пріоритет номер один — щоб ці гроші були витрачені прозоро, без традиційних «прокладок» лобістів УЗ, і максимально ефективно. З цією метою ми сьогодні розробляємо ряд заходів, зокрема хочемо запропонувати уряду можливість залучення українських виробників напряму. Бо до цього тендерні умови були виписані на стільки складно, що українські виробники не могли в них брати участь, тому використовувались «прокладки», які мали відповідні фінансові ресурси. В підсумку собівартість продукції і її закупівельна вартість для держави виростала в рази, і фактично платники податків втрачали величезні кошти, а хтось «нагрівав руки».

Крім того, зараз ми переглядаємо план закупівель, шляхом оцінки кількісних показників. Як факт є зниження витрат у зв’язку з тимчасовою анексією Криму і втратою територій східних областей України. Вочевидь це матиме відображення і на перевезення УЗ.

— На якій стадії сьогодні процес корпоратизації «Укрзалізниці»? Які перспектив появи в цьому році приватних потягів?

— Гадаю, що про це ще передчасно говорити. Закон ще не прийнятий. Він зараз на розгляді парламенту. А по-друге, приватну тягу ми плануємо запроваджувати не на першому етапі, а значно пізніше. В першу чергу ми хочемо домогтися лібералізації умов роботи УЗ, і я дуже сподіваюсь, що нам вдасться , незважаючи на опір лобістів і відвертий тиск, встановити справедливі прозорі тарифи, і уникнути зловживань, коли окремі компанії не зрозуміло яким чином отримують шалені знижки на перевезення, в результаті чого українці дотують не власну економіку, а тих олігархів, які виводять гроші з неї за кордон.