Урожай 2015: виклик або вирок?

Україна вже зібрала понад половину раннього урожаю. Такі дані озвучив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко. «37 мільйонів 800 тисяч тон при загальному плані на рівні 60 мільйонів тон — це означає, що Україна буде з хлібом», — резюмував він. Павленко підкреслив, що зокрема на підконтрольній території Донецької області було намолочено мільйон 450 тисяч тон, Луганської — 770 тисяч тон зерна. Найвища врожайність в Хмельницькому регіоні — 53,3 центнера з гектара.

Водночас же час міністр зазначив, що якщо буде і далі спекотна погода, то може знизитися очікуваний урожай озимини, зокрема, в західних областях. На експорт пішло відвантажених 3,225 мільйона тон зерна нового урожаю. «Це 97 кораблів», — пояснив він. За словами Павленка, на сьогодні світові ціни на всі види зернової продукції, яку постачає Україна, зростають.

І так, жнива йдуть, ціни ростуть. Але чи будуть аграрії з прибутком? Адже для сектору як хороший, так і поганий урожай — це завжди проблема. У першому випадку — мінус у зниженні закупівельних цін (через великий вал зерна) і нестачу елеваторних потужностей, щоб зберегти урожай до весни, коли ринок підніме ціну. У другому — нічого продавати. До цієї традиційної ситуації додалися ще й економічні труднощі: девальвація зробила посівну істотно дорожчою, отже, ще весною «сіла» частина прибутку аграріїв.

Аморфність банків у кредитуванні сектора призвела до того, що багато сільгоспвиробників не мають достатньо засобів для збирання врожаю, тому вимушені продавати зерно комбайна перекупникам. Усі ці чинники, на думку колишнього віце-прем’єра з питань АПК Віктора Слаути, вже призвели до того, що за 1 квартал 2015 року 83% усіх сільгосппідприємств — збиткові і лише 17% — на плаву (!)

З яким настроєм сьогодні аграрії збирають хліб? Чи буде прибутковим 2015 рік порівняно з 2014-м? І які проблеми для них сьогодні є найгарячішими? Про це «День» запитав сільгоспвиробників у різних куточках країни.

ХАРКIВЩИНА:

«СИТУАЦІЯ З КОШТАМИ — НАЙГІРША ЗА ВСІ РОКИ»

Віктор Вовченко, директор сільськогосподарського товариства «Гусарівське», що на Харківщині, говорить про невтішні результати державної політики в галузі сільського господарства. «Цього року в галузі найгірша ситуація з коштами під час збору врожаю порівняно з усіма попередніми роками, а в мене 42 роки стажу! — каже керівник. — Цього літа через реєстрацію товарно-транспортних накладних і перерахунок 20% ПДВ у нас просто вимиті обігові кошти. Такої ситуації ми ще ніколи не мали за останні роки, щоб, маючи гроші — понад мільйон на рахунку, — ми не могли сплатити заробітну плату. Ніхто не розуміє, як нараховувати — і це вже понад два місяці. Ми ще не бачили такого хаосу і таких спеціалістів-невігласів».

Інший харківський аграрій, Сергій Кузьменко, додає, що зросла облікова ставка банків: «Для того щоб зібрати зерно, більша частина аграріїв беруть кредити. І якщо раніше треба було сплатити банку 15%, скажімо, з 10 мільйонів, то сьогодні — 27%. Це велика різниця. Збільшення облікової ставки позначиться на собівартості сільськогосподарської продукції». Сергій Кузьменко також підтверджує дані про нестачу обігових коштів у господарствах.

Більшість аграріїв прогнозує зниження своїх прибутків цього року, багато хто чекає на збитки, навіть дуже великі. Пояснюють це, крім невдалої фінансової політики уряду, несприятливими погодними умовами. «Випало всього два дощі — один 28, другий — 9 міліметрів. Порівняно з минулим роком ми зібрали вполовину менше врожаю. Від надмірної спеки засихає зернова кукурудза й соняшник. Ми думаємо вже збирати, бо все висохне», — розповідає Віктор Вовченко.

Сергій Кузьменко зазначає, що самі фермери не займаються збутом, урожай скуповують великі зернотрейдери, яких в Україні — всього три-чотири компанії, вони ж експортують зерно за кордон. У найбільшій скруті опинилися ті фермери, які не мають сховищ для зберігання зерна. Вони змушені продавати зерно за найнижчою ціною, коли йде збір врожаю, не можуть притримати товар на кілька місяців або на півроку і, відповідно, втрачають у прибутках.

«Цього року ціна на зерно становить 120 доларів за тонну, раніше було 180, і доходило до 200 доларів. Доходів значно поменшало, і ми все компенсуємо своєю надзвичайно високою працездатністю», — каже він.

Аграрії звинувачують державу у відсутності допомоги. «Весь світ дотує сільське господарство. У США на гектар землі дають тисячу доларів дотацій, у Європі — 700 євро. Тільки ми не маємо державних дотацій! — обурений Віктор Вовченко. — Якщо ми купуємо техніку з-за кордону, переплачуємо за неї на 40 — 50%, але ж ми маємо це робити. Бо якщо ти купив новітній комбайн, то просунув господарство на 20 років вперед щодо збирання ранніх зернових. Але держава жодним чином не допомагає і не заохочує виробників-ентузіастів. Ми бажаємо, щоб уряд зрозумів, що аграрна політика — це продовольча безпека нашої держави, бо безграмотна політика може призвести до повторення 1930-х років», — застерігає він.

ВОЛИНЬ:

«ДЕРЖАВІ ВСЕ ОДНО, ЩО МИ ВИРОЩУЄМО!»

Леоніда Хільчука із села Ягідне, що в Турійському районі, навіть у неділю можна застати тільки на полі. «Жнива!» — коротко каже він, маючи кілька хвилин на розмову, бо незабаром треба буде приймати зерно від комбайна. Уже кілька днів він возить вирощений урожай у Луцьк, на потужне підприємство «Волиньзернопродукт», яке має (самі споруджують) найсучасніші на Волині елеватори, переробні заводи. У минулому Леонід — бригадир тракторної бригади місцевого колгоспу. А тепер став, як колись його предки, просто одноосібником. Оформити статус фермерського господарства не дозволяють багато чинників. Насамперед те, що держава насправді в цьому не зацікавлена, інакше б не створювала стільки перешкод для роботи на полі і збуті урожаю. Отож понад 90 відсотків колишньої колгоспної землі в селах Гайки та Ягідне (це одна сільрада) обробляють саме одноосібники.

Крім зернових, вирощує Леонід і сою. Це відносно нова культура для Волині, але в Ягідному-Гайках уже років сім, як придивлялися до неї. Бо на цих землях вона родить добре і прибуток господар має вищий. І врожай забирають просто з поля. А зернові — це проблема тільки тих, хто їх вирощує, каже Леонід.

Соя витісняє в Ягідному і Гайках не тільки зернові. Витісняє навіть картоплю, як приносить тут прекрасний урожай, а що місцевий люд підприємливий, то й сортозмінами займалися серйозно. Нині картоплю із цих країв масово поставляють до закладів харчування на Шацьких озерах і до львівських вишів, власне, її якість знають по всій Україні.

Гайківський сільський голова Анатолій Жолоб розповідає, що господарювати на землі у них є кому. Потужніші, так би мовити, господарі, які взяли в оренду паї земляків, уже почали розкорчовувати запустілі земельні ділянки. Держава ж ніяк не регулює цей процес, інвестора в цих краях не було і немає. На рівні тільки сільської ради питання з ним вирішити дуже важко. А невигідно вирощувати. Знайдеш сам покупця, будеш з таким-сяким прибутком. Не знайдеш — твоя проблема.

Причому господарі, які нині ще вирощують зернові у Ягідному-Гайках, каже сільський голова, — то не бізнесмени. Вони люблять землю, вона їм, як образно кажуть, пахне. Тому й цього року ми ще будемо завдяки їм із хлібом.

ТЕРНОПIЛЬЩИНА:

«АГРАРІЯМ ПОТРІБНІ ДОВГОСТРОКОВІ КРЕДИТИ ПІД РОЗУМНІ ВІДСОТКИ»

На Тернопільщині жнива, так би мовити, ідуть повним ходом. Аграрії вже намолотили 1,1 мільйона тонн зерна. Як розповідає голова ОДА Степан Барна, в області — висока врожайність — понад 60% із гектара.

Загалом же, рік на Тернопільщині видався врожайним, але виникли проблеми з якістю зерна, розповіла «Дню» інспектор відділу рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Марія Дерманська. «Якщо минулого року не було тільки клейковини, то цьогоріч додалося масове ураження хворобами. На мою думку, причина в поганій якості засобів захисту, бо міндобрива внесли і погода навесні сприяла їх засвоєнню. Також почастішали випадки ураження фузаріозом, по-народному — червоне зерно. Якщо із сажкою ще може піти на корм, то з фузаріозом — уже ні», — наголошує Марія Дерманська. Як каже фахівець, цього року господарства гірше забезпечені матеріально-технічними ресурсами. Пов’язано це зі стрімким подорожчанням пального й тих же міндобрив і засобів захисту рослин. Але ціни на вирощену продукцію залишаються відносно низькими: «Наприклад, посіяли пшеницю, і треба дати два центнери нітроамофоски на гектар, яка торік коштувала 5 — 6 тисяч гривень, а цьогоріч — уже 10 — 12 тисяч за тонну. Ціна ж на пшеницю, як була 2,900 — 3000 гривень за тонну, такою і залишилася. Тут арифметика очевидна — не на користь товаровиробника».

Якщо говорити про реалізацію зерна, то кожен керівник господарства розпоряджається за власною спроможністю: «У великих підприємствах можуть собі дозволити залишити вирощене до кращих часів, коли ціни на ринку зростуть, бо мають ще в розпорядженні власні кошти. Дрібніші ж господарства, які не мають приміщень для зберігання, очистки, досушування зерна, змушені продавати його одразу від комбайна. І вони — не завжди у виграші, адже ціни в сезон жнив щороку низькі й починають зростати лише взимку», — розповідає інспектор відділу рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Марія Дерманська.

До речі, цього року держава звернула увагу на малі підприємства з реалізацією продукції в межах 10 мільйонів гривень. Їм надаватимуть фінансову допомогу, згідно з квітневою постановою Кабміну «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів». Для Тернопільщини передбачено майже дев’ять мільйонів гривень.

ЧЕРКАЩИНА:

«БІЗНЕС ПОТРЕБУЄ ОБОРОТНИХ КОШТІВ»

«В області завершено збір ранніх зернових і зернобобових культур, — розповідає заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації — начальник управління агропромислового виробництва та продовольства Іван Точений. — Станом на 12 серпня намолочено 1,6 мільйона тонн, середня урожайність — 48,8 ц/га (минулого року — 47,8 ц/га). Черкащина посідає друге місце за показниками в Україні за урожайністю ранніх зернових культур».

«Аналізуючи хід проведення жнив та урожайності культур, які на сьогодні є, виробництво зернових і зернобобових нинішнього року, за попередніми даними, очікується на рівні минулого року — 3,6 мільйона тонн, — говорить Точений. — Цього року аграрії області збільшили посів озимих культур більш як на 30 тисяч га, тому вперше ми маємо показник 1,6 мільйона тонн ярих зернових, а в минулі роки цей показник був на рівні 1,2 — 1,3 мільйона тонн».

У жнивах було задіяно 1,8 тисяч зернозбиральних комбайнів, із яких 0,8 тисячі високопродуктивні, майже 7,2 тисячі тракторів, 6,2 тисячі вантажних автомобілів.

Про реалізацію збіжжя аграріями чиновник вважає: «Досвід показує: коли вигідна ціна на ринку, ось тоді й реалізується значна частина вирощеного врожаю. Великотоварні сільгосппідприємства, які мають складські приміщення, очисні та зерносушильні комплекси, мають змогу зберігати своє зерно й, відповідно, продати його найвигідніше. А малі сільгосппідприємства, фермери, одноосібники, щоб розрахуватися з пайовиками чи за кредитними угодами, змушені продавати зерно одразу за ціною, яка склалася на момент продажу. На сьогодні, за інформацією Товарної біржі, тонна пшениці м’якої 2 класу коштує 3200 грн/т, ячменю 3 класу 3030 грн/т». Керівник ФГ «Харвест Агро» Дмитро Пермінас розповідає, що зібраний урожай підприємство продає одразу державним закупівельним компаніям.

Про державну підтримку аграріїв Іван Точений говорить сухо: «Представництвом ПАТ «Аграрний фонд» у Черкаській області у 2013 — 2014 рр. було укладено дев’ять форвардних біржових контрактів із вісьмома сільгосптоваровиробниками Черкаської області на закупівлю 28,2 тисячі тонн зерна пшениці та ячменю врожаю 2014 року. Станом на початок року сільгосптоваровиробники виконали зобов’язання за форвардними біржовими контрактами у повному обсязі. Також за 2014 рік було укладено сім форвардних біржових контрактів з п’ятьма сільгосптоваровиробниками на постачання 55,5 тисячі тонн зерна пшениці врожаю 2015 року».

ЗАПОРIЖЖЯ:

«ІЗ ЗЕРНОМ, АЛЕ БЕЗ ПРИБУТКІВ»

У Запорізькій області цьогоріч зібрали найбільший урожай зерна за останні сім років, а з озимої пшениці встановили рекорд за всю незалежність України, зібравши майже два мільйона тонн. Проте якість цьогорічного врожаю виявилася не найкращою. Через дощі в період дозрівання зерна й під час збиральної кампанії з 216 тисяч тонн пшениці лише 39% відповідають продовольчому зерну 2 — 3 класу, зазначають у Запорізькій облдержадміністрації.

За словами голови осередку Аграрного союзу України в Запорізькій області, гендиректора ТОВ «Ольвія» Анатолія Тиховода, цього року збіжжя аграріїв значно кращі за попередні роки, проте ціни, які пропонують покупці за зерно, залишають сільгоспвиробників без прибутків. «Ціни, які пропонують для нашого збіжжя, не відповідають витратам, яких зазнали аграрії. Через подорожчання валюти значно зросли ціни на добриво, пальне і таке інше. Тому підприємці, які закуповували в кредит добрива, засоби захисту рослин та пальне в лютому-березні, змушені продавати збіжжя за безцінь. А беруть урожай зараз за 140 доларів за тонну, не більше. У 2012 — 2013 роках було 190—210 доларів за тонну. Ми розуміємо, що на світовому ринку ціна впала, проте ж не настільки, як в Україні», — бідкається Анатолій Тиховода.

Не всі підприємці аграрного сектору цього року мають змогу зберігати збіжжя, через кредиторські заборгованості змушені шукати першого-ліпшого покупця і продавати за низьку ціну. Лише незначна частка аграріїв стоїть міцно на ногах і має змогу поліпшувати матеріально-технічну базу.

Умови державної підтримки аграрії називають «драконівськими». Попередні роки працювати з Аграрним фондом було набагато простіше, відзначають вони. Цього року з’явилися певні новації, які, навпаки, ускладнюють життя аграріїв. Серед таких — електронне адміністрування ПДВ. «Це просто катастрофа. Бухгалтери не знають, що робити, — гальмуються наші торговельні зобов’язання, бо не завжди вдається зареєструвати накладну, а це обов’язково робити. Ще потрібно попередні оплати зробити на рахунки казначейства. Майже 800 тисяч я заплатив казначейству, але гроші вже два тижні не можу отримати назад. Це тільки заганяє аграріїв у тінь. Якщо так триватиме далі й з електронним адмініструванням і для аграріїв скасують пільговий спецрежим із ПДВ, то, мабуть, усі перейдуть на спрощену систему, і держава втратить податки», — розмірковує підприємець.

Багато аграріїв задумуються над тим, щоб припинити співпрацю з Аграрним фондом, оскільки той не йде на поступки і не підтримує їх. За словами директора ТОВ «Ольвія», цього року підтримка з боку держави була зовсім слабкою. «Багато сільгоспвиробників мають намір відмовитися від співпраці з Аграрним фондом, бо умови такі ж, як і в банків. Це раніше фонд був структурою, яка допомагала, але сьогодні держава чомусь не зацікавлена, щоб аграрії заробляли», — каже директор підприємства.

Наталія БІЛОУСОВА, Марія ЮЗИЧ, Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків; Наталія МАЛІМОН, Волинська область; Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль; Інна МОЛЧАНОВА, Черкаси; Віталій АНДРОНІК, Запоріжжя, «День»