Уряд готує нову стратегію експорту

Уряд готує нову редакцію законопроекту про стимулювання експорту. «Ми у травні місяці такий закон прийняли. На превеликий жаль, як завжди це буває, в процесі роботи над законопроектом багато народних депутатів внесло поправки до цього законопроекту. Власне, змінили суть цього законопроекту, і Президент був змушений за нашою ініціативою накласти вето», — виправдовується за провал першої спроби щодо посилення експортних позицій українського бізнесу прем’єр. За словами Азарова, найближчим часом документ направлять до парламенту, аби після канікул народні обранці спробували ще раз спростити вихід підприємцям на зовнішні ринки. Деталі документу поки що не розголошуються.

Чого ж очікує бізнес від держави в цьому питанні? Та який економічний ефект для держави може принести поліпшення експортного потенціалу України? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

СПОЧАТКУ ТРЕБА ЗАХИСТИТИ ПРАВО ІНВЕСТОРА ЧЕСНО ВІДСТОЮВАТИ СВОЇ ІНТЕРЕСИ В СУДІ

Віктор СУСЛОВ, екс-міністр економіки України:

— Нарощення експорту — одна з основних проблем для України. За попередніми прогнозами торговий баланс за підсумками перших п’яти місяців 2012 року буде негативним. Негативне сальдо торгового балансу перевищить 5 мільярдів доларів. Звідси ще одна проблема: якщо країна більше купує, ніж продає, то десь треба брати валюту для задоволення внутрішніх потреб. Сьогодні ця дилема вирішується за рахунок безперервних зовнішніх запозичень і нарощуванні боргів. Тому в України дуже проблемний платіжний баланс. В таких умовах є два виходи, аби збалансувати торговельний баланс: або скоротити імпорт, або збільшити експорт. Звичайно, краще робити все це одночасно. Однак нарощення експорту має для України ключове значення. Чи допоможе в цьому урядовий законопроект? Зараз він ще обговорюється. Озвучені прем’єр-міністром тези з цього приводу вказують на те, що буде створено спеціальну систему заохочення експорту для бізнесу, яку вже мають практично всі розвинуті країни світу. Зокрема, за рахунок кредитування та страхування експортних договорів. Але важливо також вирішити питання відшкодування експортного ПДВ, бо без цього бізнес не буде інвестувати в економіку.

Зараз важко прогнозувати, як зміняться експортні горизонти українського бізнесу після запровадження цього документу. Однак, на мій погляд, сподіватися на диво не варто. Нову сировину для експорту немає звідки взяти. Буде збільшено хіба що обсяги продажів традиційних видів експортної продукції. Аби експортна підтримка принесла позитивний результат, варто не просто прийняти закон. Спочатку треба захистити право інвестора чесно відстоювати свої інтереси в суді. Тож доки не буде сприятливого економічного, інвестиційного та регуляторного клімату — зрушень в експортній політиці не варто очікувати. Ніякий закон про стимулювання експорту не зможе значно його стимулювати.

В ОСНОВНИХ КРАЇНАХ — ТОРГІВЕЛЬНИХ ПАРТНЕРАХ — ТРЕБА СТВОРИТИ ТОРГОВІ ПРЕДСТАВНИЦТВА

Володимир ЛАПА, директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Роботу зі збільшення експорту потрібно проводити системно. І останнім часом це питання саме так і ставлять перед персоналом, який працює в Міністерстві закордонних справ. Від них хочуть, аби вони лобіювали інтереси українських виробників за кордоном. Щоправда, це поки що стосується окремих випадків. Втім — це хороший початок. Україні треба вчитися в іноземців лобіювати свої інтереси. Як вони діють в нашій країні? Роботу починають з глибокого аналізу ринку, наймання на роботу найкращих консультантів, аби зрозуміти тенденції цього ринку, далі визначення акцентів інвестування і саме інвестування. Завершує все налагодження бізнес-комунікацій з посольством та різними урядовими установами. На мій погляд, Україна також має будувати систему стимулювання за такою ж схемою. В ідеалі було б добре, якби в основних країнах — торгівельних партнерах — створили торгові представництва. Українському агробізнесу цікаво, щоб українські торгівельні аташе з’явилися в Китай, Японії, країнах Близького Сходу, Північної Африки та Росії. Зважаючи на певний прогрес у торгівельних стосунках з Євросоюзом — і там також. Загалом ці аташе мають бути в 20 країнах. В фінансову підтримку експортерів з боку держави я не дуже вірю. А от надання експортних гарантій та страхування експорту — це дійсно реально. Якщо експортна підтримку буде надано, то аграрний сектор збільшить обсяг продажів в середньому на 20—30 % (за рахунок переходу на продаж готової продукції, а не сировини).

НАЙПРИВАБЛИВІШІ ЕКСПОРТНІ НАПРЯМКИ — СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ІТ-СФЕРА, МАШИНОБУДУВАННЯ ТА АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА.

Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор «Європейської бізнес асоціації»:

У світі є різні форми підтримки експорту. На мій погляд, Україна може використати кілька варіантів. По-перше, так звану інформаційна підтримку. Має бути єдине вікно, куди потенційний експортер може звернутися і отримати повну розгорнуту інформацію щодо потенційних експортних ринків для своєї продукції, про проведення міжнародних ярмарок та виставок. По-друге, фінансова підтримка у вигляді компенсації відсотків за банківськими кредитами, які беруть для виробництва продукції та закупки обладнання. По-третє, бізнес сам має мобілізуватися для захисту своїх торгових інтересів в інших країнах. Якщо взяти ЄБА, то асоціація працює для експортерів з європейських країн і просуває їхні інтереси в Україні. Добре було б, якби українські компанії утворили подібні бізнес-асоціації за кордоном в тих країнах, де зосереджені їхні основні інтереси. Окрім цього треба попрацювати всередині країни, щоб українські виробничі стандарти наближалися до європейських. Досягнути цього допоможе створення Зони вільної торгівлі з ЕС. Розвиток експорту означає збільшення робочих місць, оборотів компаній, обсягів сплати податків до бюджету, а відтак — і нарощення можливостей для підтримки культурних та соціальних проектів. Аби запустити експортний резерв, спочатку треба визначитися, на які галузі робити ставку. На мій погляд, основними експортними напрямами мають бути сільське господарство, ІТ-сфера, машинобудування, альтернативна енергетика.