В Україні створять п’ять автокластерів

У нашій країні з’явились передумови для прориву в розвитку власної автомобільної індустрії. З одного боку, цьому сприяло рішення про запровадження спеціальних мит на імпорт нових легкових автомобілів, що дасть змогу вітчизняному виробникові впевненіше почуватися на внутрішньому ринку, де першість поки що беззаперечно належить імпортерам, конкурувати з якими на рівних наш автопром ще не може. Нещодавно стало відомо про те, що уряд хоче законодавчо закріпити норму про закупівлю вітчизняних автомобілів для бюджетних програм. Як заявив віце-прем’єр Юрій Бойко, відповідний закон буде внесено найближчим часом до Верховної Ради.

Сигнали, що подаються Україною світу, а головне — інвесторам, схоже, почуто. Про це свідчить, зокрема, приїзд до нашої країни представників Організації ООН із промислового розвитку (UNIDO), яка бореться з бідністю в країнах, що розвиваються, шляхом перешкоджання їхній маргіналізації і підвищення продуктивності виробництва. До складу делегації UNIDO, яку очолює керівник проекту з надання послуг у сфері бізнесу, інвестицій і технологій Аднан Серич, належить також директор Автомобільного кластера Словенії, експерт автобудування Душан Бушен. «Дню» вдалося взяти у нього ексклюзивне інтерв’ю.

— Розкажіть спочатку про мету вашого візиту до України.

— Це черговий крок нашої співпраці у галузі автомобільної промисловості. 2011 року в рамках візиту до України колишнього президента Словенії пана Данила Тюрка у присутності Президента України Віктора Януковича було підписано угоду з «Укравтопромом» про спільні дії щодо створення в Україні автомобільного кластера. Словенія тоді вирішила підтримати цей проект і фінансово, і шляхом передачі нашого досвіду. Тепер ми приїхали разом з експертами UNIDO, які теж займатимуться цим проектом.

— Як позначилось на співпраці України і Словенії в розвитку українського автопрому рішення України про запровадження мита на імпорт автомобілів?

— Одна з цілей нашої співпраці — зростання товарообігу і нарощування присутності словенських компаній на українському ринку. Гадаю, це рішення тільки збільшить нашу мотивацію до роботи на ринку України.

— Що сьогодні являє собою автомобільний кластер Словенії?

— Це некомерційне партнерство постачальників автомобільних компонентів для автомобільної промисловості. У роботі кластера беруть участь 57 заводів, шість інститутів підтримки і 26 тисяч працівників. Минулого року товарообіг кластера перевищив 3,3 мільярда євро, із них 80% — експорт. Головні покупці нашої продукції — заводи в Німеччині (40% експорту), Франції (21%), Італії (8%), колишній Югославії, передусім Сербії (8%), Австрії (6%), Іспанії (4%). Але для нас важливий також і ринок СНД, зокрема Росії. Йому ми приділяємо велику увагу, і він уже споживає приблизно 5%.

— Ви не згадали Україну...

— Поки що з Україною працює небагато наших автозаводів. Одним із найбільших словенських партнерів України є компанія «РРG HELIOS», що постачає автоемалі й автомобільні фарби Запорізькому автозаводу і заводу «Богдан», а також інжинірингова компанія «Rico». Початку співпраці з «Укравтопромом» сприяли наші успіхи у створенні автомобільного кластера в Росії — Самарі й Тольятті, на базі заводу «АвтоВАЗ». Там уже працюють чотири спільні словенсько-російські підприємства, які минулого року постачали на «АвтоВАЗ», заводи «Форд», «Рено» та інші більш ніж на 40 мільйонів євро продукції. Варто сказати, що на початку створення автокластера в Самарі з Росією співпрацювало лише 11 словенських підприємств. Їх товарообіг становив приблизно 20 мільйонів євро. Зараз їх понад 25, а за минулий рік товарообіг перевищив 75 мільйонів євро. І цей досвід дуже зацікавив українських автомобілебудівників.

— Чи знайомі ви з зачатками автомобільного кластера в Запоріжжі, де навколо великого автомобільного підприємства виникають дрібні й середні? Що ви можете про нього сказати?

— Я був на цьому заводі півтора року тому, ознайомився з його потужностями, номенклатурою виробництва, досвідом. Зараз у багатьох словенських компаній з’явився інтерес до співпраці з цим підприємством. Ми вважаємо, що перспективи у нього, та й у українського автомобільного ринку загалом, дуже великі. Багато робіт він може передавати в аутсорсинг, що значно поліпшить конкурентоспроможність не лише заводу, а й усього запорізького регіону. І саме це є однією з цілей нашого проекту. Ми сподіваємося отримати тут такий самий або навіть більший результат, ніж у Самарі.

— Яким ви бачите український автомобільний кластер? Що він собою являтиме? Скільки підприємств треба створити навколо головного заводу — ЗАЗу? Чим їх можна і треба завантажити? Як вибудовуватимуться зв’язки між заводом і підприємствами малого та середнього бізнесу, які з ним працюватимуть? У чому полягатиме ваша допомога? Ви приведете сюди словенські підприємства чи сприятимете підключенню до кластера місцевого малого та середнього бізнесу?

— Я вважаю, що в Україні, як і у нас, кластер має бути некомерційним партнерством. Його основна частина буде розташована на території Запоріжжя й області. Так ми дамо стимул для розвитку й усебічну підтримку малому та середньому бізнесу, який уже працює або почне працювати в оточенні Запорізького автомобільного заводу. Підтримка може бути найрізноманітнішою. З її конкретними напрямами ми визначимося трохи пізніше, коли ретельно вивчимо ситуацію.

Гадаю, некомерційне партнерство, тобто кластер, повинен підтримати інвестиції в розвиток виробництва, в нові рішення, вихід цих підприємств на світовий ринок, сприяти навчанню і підвищенню кваліфікації кадрів. Тут є велике поле для діяльності наших інститутів підтримки. Крім того, кластер забезпечить «ЗАЗу», а також малим і середнім підприємствам, що працюють із ним, зв’язок з урядовими структурами, з партнерами в інших галузях промисловості. Зусилля всередині кластера множитимуться за допомогою синергії. Міністерства не зможуть ігнорувати і, навпаки, підтримуватимуть проекти, створені в надрах кластера. Наш 12-річний досвід переконливо свідчить про це. Уряд Словенії з нами рахується й ефективно підтримує всі наші починання і, звісно, вкладає значні ресурси в розвиток словенського автопрому. Адже він забезпечує понад 20% ВВП Словенії і понад 21% експорту нашої країни. Автопром вважають стратегічною галуззю промисловості й усієї нашої економіки.

— Чи передбачено якусь фінансову підтримку українських малих і середніх підприємств, які потенційно можуть входити до кластера?

— Так, її надаватимуть протягом трьох років. Ресурси для цього є. Зі словенського боку буде виділено приблизно 180 тисяч євро технічної допомоги. Її надасть кластеру також UNIDO, яка керуватиме цим проектом, а українські й закордонні фахівці працюватимуть над його реалізацією.

— Чи бачите ви перспективу для того, щоб у Запорізькому кластері з’явився перший український електромобіль, що згодом позначиться й на економії пального, яке Україна переважно імпортує, і на екології наших міст, яку не назвеш сприятливою для людини?

— Я не зовсім у курсі того, як розвивається цей напрям в Україні. Але в Словенії електромобілі вже відіграють помітну роль. Компанія, де я раніше працював, є постачальником систем управління рухом електромобіля «Рено». Проте розвиток виробництва електромобілів неабиякою мірою залежить від розвитку інфраструктури для виробництва таких машин. У нас, наприклад, за участі уряду вже створено так званий Центр електромобільності, який розроблятиме нові рішення для електромобілів. Я хотів би ознайомитися з тим, яку стратегію обрала Україна в цьому напрямі. Переконаний, що для великих міст, а тим більше — для вашої столиці, де мешкає приблизно 3 мільйони жителів, це — майбутнє. І ще одне. Якщо займатися електромобілем, то треба розвивати також чимало альтернативних джерел енергії.

Я вважаю, що в України для цього дуже великі й поки що невикористані можливості. У вас понад 40 мільйонів жителів, а машин у країні продається стільки, скільки і в Словенії, де населення лише 2,5 млн. Мито на імпорт, екологічний збір на утилізацію автомобілів — усе це заходи, які дають змогу нашим компаніям розглядати ваш ринок як дуже цікавий для приходу сюди словенських компаній і їхньої спільної роботи з українськими автовиробниками у рамках єдиного кластера або кластерів. Зараз ми тільки в початковій стадії нашого проекту і починаємо його з аналізу можливостей автокластера в Запоріжжі, який ми намічаємо провести упродовж трьох місяців. Одна з проблем, із якою ми стикалися і в Словенії, полягає в тому, що кваліфікованих кадрів для розвитку виробництва начебто й достатньо, але питання в тому, чи адекватна їхня підготовка щодо сучасних вимог, сучасного рівня розвитку автоіндустрії. У нашому кластері фахівці постійно за допомогою інститутів підтримки вивчають кращий сучасний досвід... І це дає нам змогу нарощувати конкурентоспроможність та економити ресурси. Я вважаю, цим треба буде займатися і Запорізькому автокластеру. Причому зв’язок бізнесу й інститутів підтримки має бути не одностороннім. Наші компанії, які беруть участь у кластері, дуже багато зробили для розвитку навчально-технічної бази інститутів, яка має бути навіть не на рівні сучасного виробництва, а попереду.

КОМЕНТАР

Михайло РЕЗНІК, президент Асоціації «Укравтопром»:

— Україна має намір створити п’ять автомобільних кластерів у зонах, де й сьогодні зосереджено автобудування. Це Кременчук, де працює два заводи — КрАЗ (гігант, що випускає великовантажні автомобілі) і КрАСЗ. Це Черкаси, де побудовано новий завод продуктивністю 120 тисяч автомобілів на рік. Це Закарпатська область, де створено потужності з виробництва автомобілів «Єврокар», і Запорізький завод — флагман нашого автомобілебудування. А також Кіровоградський регіон, де розвивається автосільгоспмашинобудування. Словенія для нас — це приклад того, як за допомогою Євросоюзу створено всі умови для ведення малого та середнього бізнесу в автопромі. Цього року ми отримуємо грант від UNIDO на створення автокластера в Запоріжжі. Частково витрати бере на себе також уряд Словенії, а частково — Україна. Разом із паном Бушеном фахівці UNIDO складатимуть для нас дорожню карту організації такого кластера. Ми добре бачимо потенціал словенських автобудівельних компаній, які сьогодні вже працюють на конвеєр «Рено». Вони цілком могли б перенести свої досвід і знання на один із конвеєрів в Україні, і першим, гадаю, буде конвеєр у Запоріжжі, де цю ініціативу, спрямовану здебільшого на створення нових робочих місць, активно підтримують і в облдержадміністрації, і в мерії. Будуватимемо цей кластер ми, звісно, самі. А наші гості допоможуть створити відповідну програму, розраховану на 2013—2014 роки. І 2015 року, сподіваємося, кластер набуде обрисів...

ДО РЕЧІ

Віктор ЯНУКОВИЧ: «Я надіслав ряд звернень до найбільших світових виробників — General Motors, Ford, Toyota, Honda, Nissan, Hyundai, Daymler-Chryster, Volkswagen — із пропозицією розмістити свої підприємства на території нашої країни»

Народний депутат Віктор Янукович спільно з Автомобільною федерацією України надіслав звернення кільком найбільшим світовим автовиробникам із пропозицією відкрити в Україні свої підприємства. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook. На думку депутата, Україна зможе запропонувати світовим автоконцернам вигідні умови співпраці: «Я надіслав ряд звернень до найбільших світових виробників — General Motors, Ford, Toyota, Honda, Nissan, Hyundai, Daymler-Chryster, Volkswagen — із пропозицією розмістити свої підприємства на території нашої країни. Сподіваюся, в процесі діалогу нам вдасться знайти прийнятні умови, які задовольнять як представників найбільших автокорпорацій, так і Україну», — заявив Віктор Янукович.

Народний депутат переконаний, що на сьогодні вітчизняний автопром не може повною мірою задовольнити запити українського споживача. На його думку, навіть підвищення мита на ввезення імпортних автомобілів не вирішило проблеми розвитку галузі: «Підприємства, які традиційно вважають в Україні «національним автовиробником», з цим завданням не можуть впоратися. За інформацією ЗМІ, вони скорочують обсяги виробництва, незважаючи на численні стимули з боку уряду, в тому числі недавнє підвищення імпортного мита», — стверджує політик.

За словами Віктора Януковича, ФАУ має намір і надалі відстоювати інтереси українських споживачів і найближчим часом перевести діалог з найбільшими світовими автовиробниками в практичну площину: «FAU продовжує домагатися того, щоб автомобілі для українців стали доступним засобом пересування, а не розкішшю», — заявив народний депутат.