Вакансія антимарнотратства
Невдовзі на вітчизняних підприємствах можуть запровадити обов’язкову посаду енергоменеджера
Як повідомило «Дню» джерело в Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), минулими вихідними представники агентства зустрічалися з керівниками енергетичного та економічного блоку нового уряду й отримали схвалення ідеї з упровадження енергоменеджменту. Нагадаємо, що нещодавно НАЕР підготувало проект «Технічного регламенту щодо раціонального використання енергії на промислових підприємствах».
Документом пропонується запровадити на підприємствах, які споживають не менше ніж три тисячі тонн умовного палива на рік (2,5 мільйона метрів кубічних газу), посаду енергетичного менеджера. Крім того, в документі пропонується звільнити на п’ять років від планових перевірок Державної інспекції з енергозбереження України підприємства, які запровадять на своїх виробництвах цей регламент.
Поки що технічний регламент перебуває на стадії обговорення із зацікавленими міністерствами та відомствами. Однак експерти вже зазначають, що в разі його затвердження щорічне промислове споживання газу значно зменшиться.
Розробники документу сподіваються, що система енергетичного менеджменту сприятиме скороченню частки енерговитрат у собівартості продукції, дозволить підвищити прибутковість підприємств, дасть можливість збільшити соціальну складову собівартості продукції (заробітну плату, матеріальну підтримку тощо). Крім того, запровадження системи енергетичного менеджменту, наприклад, у ЖКГ дозволить оптимізувати тарифоутворення і запобігти перекладенню невиправданих енерговитрат на плечі населення.
Голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик підтримує ідею появи на підприємствах ефективних енергетичних менеджерів. Як він розповів «Дню», дефіцит останніх сьогодні особливо відчувається на державних, а не приватних підприємствах. «Часто державними підприємствами приходять керувати люди з управлінським досвідом або просто політики, але ніяк не енергоменеджери», — говорить Боровик.
На думку ж директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла Гончара, енергоменеджерів в Україні бракує не тільки тому, що у керма не завжди стоять професіонали. «Саме суспільство ще не готове до нової системи соціально-економічних відносин в енергетичному секторі», — додає Гончар. Ми просто звикли, що головний на підприємстві керівник чи інженер, а не фахівець, який допомагає підприємству зекономити на його виробничих витратах, вважає експерт. Гончар говорить, що такий стан речей потрібно терміново змінювати. Для цього пропонує залучити в якості радників чи консультантів зарубіжних експертів з енергоменеджменту, аби вони навчали наших керівників підприємств економити.
До речі, професійний енергоменеджмент допомагає зекономити від п’яти до семи відсотків від загального об’єму споживання енергоресурсів підприємства, говорить голова комісії УСПП з питань енергоефективності Євген Нікітін.
Перший заступник президента НАЕР Олександр Паршин вважає, що підйом промислового виробництва та зміна професійних поколінь вже почали підштовхувати Україну до підготовки нових енергоменеджерів. «Новий час та нова економіка вимагає ефективних спеціалістів», — говорить він. Основне завдання таких спеціалістів, за словами Паршина, — ефективно організувати споживання енергоресурсу на підприємстві. «Він повинен слідкувати за раціональним використанням енергоресурсу та створити виробничу систему, в якій би, починаючи з токаря і закінчуючи директором підприємства, всі знали свої дії у зниженні енерговитрат», — пояснює «Дню» Паршин.
Утім, сьогодні, за словами першого заступника президента НАЕР, енергетичний менеджмент обмежується дефіцитом спеціалістів. Лише з 2003 року 19 вищих навчальних закладів почали орієнтуватися на підготовку спеціалістів у сфері енергоменеджменту. 2009 року випустили 1100 таких фахівців. Однак у разі запровадження Технічного регламенту з енергоменеджменту потрібно буде вдесятеро більше, говорить «Дню» Паршин. Але ефект від появи таких фахівців, за його словами, — це щорічна економія восьми-дев’яти мільярдів кубометрів газу в промисловості.