Ваучер-2

Серед найбільших проколів уряду Володимира Гройсмана — провал приватизації. І не випадково саме напередодні річниці від початку його роботи пішов зі своєї посади голова Фонду держмайна Ігор Білоус. Хто тепер рятуватиме бюджет і обличчя команди прем’єра? Кажуть, вже є одноосібний кандидат на вакантне місце директора «супермаркету держмайна». Саме так назвав свою майбутню «парафію» нинішній перший заступник голови Мінекономрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов у однойменній статті, яку можна вважати програмною.

КАНДИДАТ

«Ми... орієнтовані на амбітну ціль — до кінця 2017 року виручити 7 мільярдів гривень від продажу державного майна, — обіцяє він. — Наша команда рішуче налаштована оптимізувати систему  управління державними активами протягом трьох років. За цей період плануємо визначити пріоритети розвитку державних підприємств, визначити ключові для економіки країни підприємства. Стратегічно важливі компанії залишити у власності держави, створивши систему ефективного управління ними, а ті, що такими не є — продати, завершивши епопею під назвою «українська приватизація», яка триває вже чверть століття».

В принципі молодий симпатичний бородань викладає все вірно і, як і належить кандидатові, напористо, хоча й не дуже оригінально. Майже все задовго до нього говорено — переговорено, особливо про те, що держава не здатна ефективно керувати своїми підприємствами. Тим більше, що набагато конкретніше про все це йдеться у нещодавно оприлюдненому меморандумі України з Міжнародним валютним фондом.

ПОГОДЖЕНО МВФ

Нагадаємо, там вказується, що «Україна підтверджує свої зобов’язання щодо приватизації ПАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) й має намір вжити всіх необхідних заходів для залучення авторитетних міжнародних експертів й завершення його приватизації у першій половині 2017 року». «Паралельно ми будемо ініціювати приватизацію великої кількості державних підприємств (ДП), визначених до приватизації до кінця вересня 2017 року: ПАТ «Центренерго», «Турбоатом», частки яких вже переведені до ФДМ, і регіональні енергорозподільчі компанії, обленерго, чиї частки будуть переведені до ФДМ до кінця квітня 2017 року», — наголошується у меморандумі. В ньому намічено також оптимізувати й прискорити приватизацію малих держпідприємств й належних державі дрібних активів (будинків, обладнання тощо) шляхом проведення електронних аукціонів на ProZorrо. Йдеться у меморандумі й про земельну реформу...

Втім, вона безпосередньо не належить до відання ФДМ, і, мабуть, тому Нефьодов у своїй програмній статті чомусь не приділяє їй уваги. Та для цього може бути й інша причина. На відміну від приватизації державних підприємств, земельна реформа, в тому числі й приватизація землі, яка належить державі, викликає в суспільстві й, зокрема в українському парламенті, неоднозначне ставлення. Тобто, до голосування про призначення на високу посаду, цю дразливу тему краще б не зачіпати...

А ФЕРМЕРИ ПРОТИ

На підтвердження такої думки можемо послатися на заяву Асоціації фермерів та землевласників України. У ній підтверджується, що найближчим часом в Україні буде проведена земельна реформа, яка має на меті сформувати в країні цивілізований земельний ринок. АФЗУ підтримує ідею запровадити ринкові відносини в аграрному секторі, але, водночас, звертає увагу громадськості на «намір чиновників використати реформу як прикриття для проведення власних оборудок та пограбування співвітчизників». Занепокоєння фермерів викликають наміри провести ваучерну приватизацію землі в Україні. «Ми переконані, що це не сприятиме формуванню цивілізованого земельного ринку та підірве довіру населення до реформи в цілому», — вказується у документі.

У ньому, зокрема, відзначається, що Кабмін планує використати для приватизації державної землі фактично такий самий механізм, за яким після розпаду СРСР було передане у приватні руки інше державне майно.  Автори заяви вказують, що в матеріалах, запропонованих МінАПК до обговорення, з’явилися згадки про так звані «земельні приватизаційні сертифікати», тобто фактично ті самі знайомі всім «ваучери», за допомогою яких вже одного разу було пограбовано українців. «Очевидно, що такий механізм обрано з тією самою єдиною метою — дати можливість певним групам отримати за безцінь українську землю», — відзначають фермери. Уряд, на їхню думку, обіцяє, що таким чином до процесу приватизації землі вдасться залучити широкі верстви населення. «Проте насправді ми знову отримаємо лише імітацію народної приватизації, — наголошується у заяві, — з численними негативними наслідками для земельного ринку, економіки та держави в цілому».

Особливо ж цинічною виглядає обіцянка чиновників МінАПК продемонструвати таким чином «всенародний характер реформи, адже, очевидно, що йдеться саме про демонстрацію, а не про реальну участь народу у цьому процесі». Тож Асоціація фермерів та приватних землевласників України закликає урядовців відмовитися від планів провести ваучерну приватизацію та обрати сучасний та прозорий механізм для приватизації тієї землі, якою наразі володіє держава. Асоціація  має намір «пильно контролювати дії чиновників та зробити все можливе для того, аби не дати перетворити земельну реформу на черговий фарс».

ЗА ПРИКЛАД — «КРИВОРІЖСТАЛЬ»

Екс-голова Фонду держмайна України Олександ Бондар вважає, що доки не буде приватизовано, причому на гідних для України умовах і прозоро Одеський припортовий завод чи яке-небудь інше велике підприємство, як продали колись вдруге Криворіжсталь, ніякої широкої приватизації бути не може.

Він не сумнівається в тому, що Нефьодов вже готовий замінити Білоуса у кріслі голови ФДМУ. «Нинішній перший заступник голови МЕРТ — один з авторів системи ProZorrо, — розповідає Бондар. — А вона не передбачає стартову ціну. Тож вони звертаються до нашого ефемерного ринку, якого насправді теж немає, і той визначає ціну. Як наслідок, об’єкти можна продавати за одну гривню. Зараз за цією системою працює Фонд гарантування вкладів. Кожного тижня він виставляє на продаж майно на мільярди гривень, а продає лише на декілька мільйонів».

«Нефьодов вже має для цього свою команду, а нього є готові механізми — роздача майна за копійки», — зазначає експерт. Що ж до продажу землі за ваучери, то Бондар не знає, чи скасовані земельні бони, які, за його словами, начебто вже використані. «Отже, вдруге продавати землю за ваучери — взагалі нісенітниця, — відзначає Бондар. — Адже вже роздавали селянам за земельні бони земельні паї. Тоді була така система: мешканцям міст давали житлові чеки на приватизацію квартир, а селянам — земельні бони. А тим, хто працював на підприємствах — майнові пільгові сертифікати. А нині всю державну землю (200 тисяч гектарів) збираються розпродувати за нові сертифікати».

ЧИЇ ЦЕ СХЕМИ?

«Це — вже третя афера, — продовжує експерт, — її запровадять, бо зараз представники інвестиційних фондів і банків при владі. Усе це — їхні схеми. Тож вони й скуповуватимуть ці сертифікати за копійки у громадян України, а потім отримуватимуть за них землю, як це було на початку 90-х». «Тобто ми повертаємося у найгірші часи української державності, — додає  Бондар. — Ви ж розумієте, кожний, хто отримає право на 200 гектарів в одні руки, має сім’ю, родичів, друзів та й підставних осіб. І ці передбачувані 200 гектарів можна подвоїти, потроїти й удесятерити. Ці балачки Гройсмана просто соромно слухати. Вони, мабуть, вважають наш народ якимось недоумкуватим, і що він не розуміє, як усе те, що вони запишуть, можна обійти».

«Якщо на продаж через сертифікати запустять землю, це буде крах нашої державності і зрада національних інтересів», — впевнений Бондар. Невже їх запускають саме для цього? Та у презентації Мінагрополітики та продовольства (вона є в редакції) знаходимо іншу мету: «Успішне проведення земельної реформи сприятиме зростанню довіри громадян до влади, зокрема правлячої коаліції та керівництва уряду». Отже, народ сподіваються ошукати лише для того, щоб виграти вибори...

Приблизно такої ж думки член парламентського Комітету з запобігання та протидії корупції Олег ОСУХОВСЬКИЙ. У коментарі «Дню» він відзначив: «Звичайно, спроба ваучерної приватизації державної землі може містити корупційну складову, корупційні схеми. Ми, свободівці, взагалі проти продажу землі сільськогосподарського призначення і особливо державної. Якщо українці реально захочуть продавати землю, то тільки державі, а не латифундистам і олігархам. Бо тільки вони й можуть сьогодні її купувати, бо вже заробили на тій землі мільйони й мільярди. Зараз вони хочуть забрати в українського народу найсвятіше. Ми протии того, що наша влада підписала з цього питання з Міжнародним валютним фондом. Ми також проти продажу державних стратегічних прибуткових промпідприємств. Там треба ставити такий менеджмент, який не буде красти, а наповнюватиме бюджет».