Весна. Село думає про осінь

ЗАКАРПАТТЯ

На Закарпатті від повені загинуло 20 тис. гектарів озимини. Тому доводиться більше сіяти ярих зернових. З запланованих 22 тис. гектарів на 31 березня засіяно 9,5 тис. га (40%). Підживлено і весь озимий клин, який лишився після повені — 12,5 тис. га. Втім ефективність господарювання на селі залишається досить низькою.

Як заявив заступник голови Закарпатської облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Юрій Садварі, 83,7% сільгосппідприємств області є збитковими (дані агентства Інтерфакс-Україна про 96,9% не підтвердилися). В області триває реструктуризація сільгосппідприємств. Змінено 45 керівників КСП і радгосп-заводів. Проведено навчання керівників і головних спеціалістів господарств усіх форм власності. Василь ЗУБАЧ, «День»

ХМЕЛЬНИЧЧИНА

— Якщо у країні 92 відсотки збиткових сільгосппідприємств, то в нашому краї, на жаль, на два відсотки більше, — сказав кореспондентові «Дня» начальник Хмельницького облсільгоспуправління Іван Бондарчук. — Тобто: із 624 сільгосппідприємств 587 — збиткові. Загальний рівень рентабельності від'ємний: від кожної вкладеної у виробництво гривні одержано лише по 74,4 копійки. Рослинницька й скотарська галузі збиткові.

Однак практика прибуткових господарств спростовує «громадську думку» про приреченість сільгоспвиробника на збитки. У спілці селян імені Шевченка Деражнянського району рівень рентабельності молочного скотарства перевищує 70 відсотків, у «Маяку» Полонського району високоприбуткові свинарство й решта галузей. Гроші мають там, де досягають пристойної продуктивності праці на полях і фермах, рахують витрати, купують ресурси якомога дешевше, продають своє якомога дорожче. Але невідповідність між цінами на сільськогосподарську та промисловому продукцію така, що навіть у прибуткових підприємствах важко вести розширене відтворення.

Співбесідник не спростував припущення кореспондента про те, що «прощення» боргів сільгосппідприємствам не вельми сприяло поліпшенню загальної економічної ситуації. Ті, хто працював без боргів, старався, заощаджував, — ображені. А серед тих, кому борги подаровано, є такі, хто починаючи з нуля, активно заробляє нові заборгованості. «Біржові торги, де ціни складаються прозоро, занепали через горезвісний бартер. А тому деяких голів колгоспів підозрюють, що вони у процесі купівлі-продажу дещо привласнюють, завдають збитків господарствам. Та цю систему в масштабах краю годі змінити», — з відчаєм говорить І. Бондарчук. Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День»

ЛЬВІВЩИНА

Недостатньою було визнано роботу Управління агропромислового комплексу Львівщини на нещодавній нараді в голови облдержадміністрації Степана Сенчука.

В області досі не готова в повному обсязі до початку посівної техніка. У прес-службі Львівської облдержадміністрації «Дню» повідомили, що на 8 квітня заплановано чергову нараду з головами районних рад, на якій вони прозвітують про стан підготовки до весняних робіт. В управлінні АПК підтвердили інформацію агентства «Інтерфакс» про те, що сільськогосподарське виробництво в області є збитковим — з 643 господарств торік мали збитки 626. Разом із тим начальник управління Петро Комар зазначив, що прибутковій роботі сільськогосподарських підприємств області заважає цілий ряд об'єктивних причин. Якщо позаторік область двічі потерпала від повені, то минулого року — чотири рази (це є своєрідним рекордом). Торішня стихія завдала аграрному секторові збитків на 33,8 мільйона гривень. Водночас Петро Панасович спробував переконати репортера «Дня», що справи в сільському господарстві області не є такими вже безнадійними. Хоча сільськогосподарське виробництво області зменшилось, частка області в загальноукраїнському виробництві зросла з 3,8% 1991 року до 4,8% у 1998-му. Велику надію львівські аграрії покладають на нещодавно введений фіксований податок. Він не лише зменшив податковий тиск — адже тепер не треба буде сплачувати 12 податків, а й враховуватиме особливості різних регіонів. За старою системою сільськогосподарські виробники в гірських районах оподатковувались так само, як і рівнинні господарства, хоча врожайність у них була значно нижчою. А це — третина території Львівської області. Олександр СИРЦОВ, «День» @TT РІВНЕНЩИНА

Майже всі КСП і фермерські господарства Рівненщини неплатоспроможні. Важке становище склалося із забезпеченням сільськогосподарською технікою. Із замовлених 1998 року 439 тракторів надійшло лише 25. Напередодні посівної в багатьох господарствах бракує пального, насіння і гербіцидів. Неухильно скорочується поголів'я великої рогатої худоби.

Про причини такого скрутного становища в сільському господарстві говорить директор дослідницького господарства «Тучинське» Микола Зінчук. «Через неправильну цінову політику наше сільське господарство не може бути рентабельним. 1997 року один гектар цукрового буряка приносив нашому господарству прибуток у 1311 гривень. Торік при такій самій врожайності збитки на одному гектарі становили 135 гривень.

Інший приклад. Під час збиральної кампанії торік практично в два рази зросли ціни на пальне. Це в свою чергу різко збільшило собівартість сільгоспродукції.

Якщо взяти всю зроблену нашим господарством 1998 року продукцію за сто відсотків, то на оплату праці працівників ми змогли виділити лише 17 відсотків. Із них «живими грошима» — 4 відсотки. Водночас на податки пішла четверта частина всього зробленого. Ще стільки ж було витрачено на закупівлю пального. Прибуток становив 86 тисяч гривень. Що сьогодні можна купити за таку суму?» Володимир КОНЄВ, «День»