Від ідей вічного двигуна – до енергетичних реалій сьогодення

Двигуни внутрішнього згорання, котельні та мережі теплоенергетики й навіть вітроелектростанції — усе це, виявляється, можна значно поліпшити завдяки розробкам українських винахідників. Ані застарілі фонди житлово-комунального господарства, ані низька якість палива чи висока собівартість «чистої» енергії — зовсім не перепона для вдосконалень, які дозволяють зекономити значні ресурси. Минулої п’ятниці це вкотре довели вітчизняні «кулібіни» на ІV Всеукраїнському конкурсі проектів з енергозбереження «Ярмарок ідей», організованому Альянсом «Нова енергія України».

Цього року до участі в конкурсі було подано трохи більше ніж 60 проектів, 15 з яких потрапили до фіналу. По п’ять конкурсантів змагалися за звання найкращого в традиційних номінаціях «Краща ідея», «Кращий проект для впровадження» і «Кращий реалізований проект». Визначати ж кращого з кращих винахідника довірили журі у складі голови правління Альянсу Валерія Боровика, виконавчого директора Альянсу Павла Качура, членів правління Альянсу, заступника директора департаменту технічної політики Національного агентства України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів Валерія Калініченка, а також представникам преси, серед яких був і «День», котрий уже традиційно виступив інформаційним партнером конкурсу.

Хоча бажаючих взяти участь у Ярмарку ідей-2009 було менше, аніж минулого року, така тенденція зовсім не свідчить про негативний вплив кризи на товариство винахідників, відзначають організатори конкурсу. Адже порівняно з минулими роками, за словами Валерія Боровика, цьогорічний конкурс продемонстрував стабільно високий рівень абсолютно всіх представлених на ньому проектів.

«Мені здається, рівень пропонованих проектів щороку зростає. Це позитивно, — говорить і Павло Качур, відзначаючи при цьому ще одну цікаву тенденцію: — Що характерно, проекти в номінації «Краща ідея» наближаються до практики життя. Тобто не проектують майбутнє через століття, а прив’язуються до сьогодення. Проекти стали дещо «приземленими», а винахідники — реалістичнішими». Це зрівнює їх з проектами інших номінацій, вважає Павло Степанович, зізнаючись, що особисто він чекав від номінації проектів у стилі «крейзі», тобто абсолютно з іншої площини енергетики. «Натомість піднявся рівень реалізованих проектів — вони тепер складають гордість конкурсу», — додає Качур.

Такі представники номінації «Кращий реалізований проект», як технологія пневмогідродинамічного очищення внутрішньобудинкових систем опалення, система утеплення та шумоізоляції, виробництво енергоощадних ламп освітлення, універсальна лінія для брикетування відходів біосировини й ефективне спалювання стандартних та низькоякісних котельних палив, незважаючи на свої буденні, на перший погляд, назви, справді викликають гордість через свою ексклюзивність. Адже втілювалися в життя дані проекти зазвичай завдяки безкінечній відданості своїй справі їхніх авторів.

Андрій Рубан — винахідник із Черкас, автор проекту з ефективного спалювання низькоякісних котельних палив, котрий і переміг у номінації «Кращий реалізований проект», власноруч винайшов і виготовляє пристрої, які здатні раз і назавжди вирішити проблему низької якості палива на котельнях. При невеликому розмірі (до 1,5 метра завдовжки й до 40 сантиметрів у діаметрі) пристрій успішно очищує й подрібнює паливо (зокрема мазут), допомагаючи таким чином ефективніше його спалювати. І, що найголовніше, винахід Рубана належно оцінили не лише в експертному середовищі, але й на ринку...

«Роботи дуже багато! Кількість котелень в Україні дуже велика. І з огляду на те, що газ і надалі дорожчатиме, низькоякісне паливо з високою концентрацією води використовуватимуть усе більше. Тож мої «залізяки» будуть у попиті. І навіть тоді, коли ми вичерпаємо вітчизняний ринок, у нас буде непоганий європейський. Тому що, як показують наші експерименти й дослідження, навіть проста обробка палива нашим пристроєм значно покращує процес горіння. Грубо кажучи, поки існує нафта — ми будемо потрібні!» — говорить він «Дню» після церемонії нагородження.

Та, разом із тим, зізнається Рубан, він ще не готовий швидко задовольнити попит в Україні. «По-перше, я лише один, — пояснює винахідник. — Увесь цей проект реалізовував тільки я за два з половиною роки... Потихеньку розвиватимемося, але поки можливості обмежені чотирма пристроями на місяць — більше уже не можу. Та й це сезонна робота».

Але фактор, що найбільше стримує стрімкий розвиток, зовсім інший, стверджує Андрій Рубан. «Зізнаюся, що згідно українського законодавства я працюю нелегально. Адже, незважаючи на те, що на це обладнання не вимагається сертифікат, мені досі не дають дозволу на його виробництво. Доводиться це обходити. Проте якби я все робив легально, це стало б невигідним, і я б тут не стояв», — із сумом зізнається він. Та все ж винахідник сподівається, що його талант таки визнає держава, надавши всі необхідні дозволи для виробництва після перемоги на Ярмарку ідей.

На реальні зрушення в провадженні в життя свого винаходу після перемоги на Ярмарку ідей-2009 сподівається й харківський винахідник Іван Зима. Його проект у співавторстві з колегою Володимиром Жирновим під назвою «Підвищення енергоефективності систем опалення та гарячого водопостачання за рахунок упровадження резонансної магніто-акустичної обробки теплоносіїв» пропонує можливість зекономити до 30% енергоресурсів шляхом простого магніто-акустичного впливу на теплоносії в мережах.

«Ми зможемо дати державі 30% економії електроенергії й газу. При цьому ще й поліпшити екологію! — переконує Іван Зима після церемонії нагородження. — Втім, 30% економії можна правильно використати, а можна й просто не помітити. Але дуже хотілося б, щоб даний проект було реалізовано. Я вважаю, що це — нанотехнології, символ ХХІ століття. І нам просто негоже мати тепломережі, в яких теплоносій не оптимізовано».

У конкурентоспроможності власного проекту Зима не сумнівається, адже в своїй номінації вдалося обійти досить серйозних суперників. Це, зокрема, проекти роторного двигуна внутрішнього згорання, котрий здатен удвічі знизити витрати палива, міні-електростанції, підвищення ефективності вітроенергетичних установок, а також гвинтовітроколеса енергетичної установки...

Отже, ідея обробляти теплоносії магніто-акустичним резонансом журі вразила найбільше, хоча реалізувати проект Івана Зими на практиці поки не вийшло. «У нас є позитивні результати експериментів, які дозволяють нам з оптимізмом дивитися в майбутнє. Розраховуємо також, що нас підтримають. Це теж зігріває душу», — коментує він «Дню» подальші перспективи своєї розробки.

Належного визнання своєї ідеї чекає віднині й переможець у номінації «Краща ідея» київський винахідник Борис Терентьєв. Він придумав пневмогідроакумулюючу електростанцію, основною революційною частиною якої є підводна куля з еластичного матеріалу, у яку стискається повітря, що потім стає рушійною силою для турбін електростанції.

«Якщо ідею вдасться реалізувати, то це буде величезний вклад у розвиток економіки України, — говорить Терентьєв «Дню». — Та й час уже створити повноцінний інтелектуальний національний продукт, який ми б могли представити на міжнародному ринку і продавати його від імені України». Описуючи свої враження від конкурсу, Тєрєнтьєв зазначив дуже вдалу організацію Ярмарку й високий рівень представлених на ньому проектів та ідей. «Тож надзвичайно радий, що мені вдалося перемогти. Сподіваюся, що спільно з Альянсом «Нова енергія України» цю ідею вдасться втілити в життя», — додає винахідник.

Усіляку підтримку не тільки переможцям конкурсу, але й іншим найкращим проектам в Альянсі гарантують. Зокрема, проекти рекомендуються державним установам України для просування в національній програмі енергозбереження та Європейській комісії, а також інвесторам для фінансування та подальшої реалізації. Надається й підтримка при сертифікації, патентуванні та реалізації ідей.

«Ми реалізуємо проекти фактично з кожного Ярмарку ідей, — додає Валерій Боровик. — Зокрема, нині реалізовуємо досить потужний і затратний проект з вироблення електроенергії з енергії хвиль. Створили конструкторське бюро в Дніпропетровську, в якому півтора року працюють над дуже амбітним проектом з видобутку енергії від обертання Землі, її геопотенціалу. Це досить фантастичний проект, але ми впевнені в його реалізації. За висновками багатьох учених, це можливо зробити. Також просувається на ринок теплоізоляційна фарба, яка здатна ефективно замінити інші теплоізоляційні матеріали, тощо».

За словами Боровика, цього року перше, друге й третє місця відділяли буквально лічені бали. Тож він зазначає, що нинішній Ярмарок став найсильнішим. «Представлені на ньому проекти мають дуже хороший потенціал. І що особливо тішить — реалізовані проекти є особливо сильними. З кожним роком їх стає все більше», — говорить голова правління Альянсу. На першому конкурсі п’ять фіналістів даної номінації обирали з шести-семи поданих проектів. Цього ж року 30—40% усіх поданих на конкурс проектів було реалізовано, зазначає Боровик. «Тож залишається лише побажати тим винахідникам, які цьогоріч брали участь у Ярмарку в номінаціях «Краща ідея» та «Кращий проект для реалізації», наступного року потрапити в номінацію «Кращий реалізований проект», — говорить Валерій Боровик. — Тобто, щоб у них із реалізацією було все добре!».