Від ненавмисної крадіжки — до примусових аукціонів

За повідомленням агентства Інтерфакс-Україна, у прес-службі Кабміну зазначають, що цим рішенням уряд примушує місцеві бюджети перейти від бартерних і вексельних схем при оплаті газу до його придбання на живі гроші, виконуючи умови співпраці з Міжнародним валютним фондом. Аукціони, про які ще з лазаренкових часів мріяли учасники українського газового ринку, доводиться впроваджувати в примусовому порядку. У 1998-му і в січні 1999 року їх проведено шість. І всі з повним провалом. Закуплено лише 0,48% обсягів, що пропонувалися, хоча, здавалося б, ціна (в середньому $39,2 за тисячу куб. м) мала задовольнити покупця. Адже 1998 року АТ «Укргазпром» брало з населення і бюджетної сфери по $66.

Однак покупця нині не обдуриш. Аукціонний газ в результаті виходить приблизно за тією ж ціною, що й придбаний у газотрейдерів, адже треба ще сплатити податки і вартість доставки, яка нинішнього року істотно зросла. І при цьому треба частково сплатити наперед, а остаточно проплачуючи, користуватися справжніми грошима. У нас звикли до іншого. Минулого року рівень проплат за використаний газ був близько 60%, в тому числі банківськими коштами — тільки 11%. Ясна річ, що обладміністрації і органи самоврядування на повну силу використали взаємозаліки...

Невдача «добровільних» аукціонів, від участі в яких усунулися практично всi українські газотрейдери, може віщувати не менш гучне фіаско і для аналогічних примусових заходів. І це, на думку експертів, здатне для країни принести серйозні наслідки.

Голова російського АТ «Газпром» Рем Вяхірев днями надіслав гнівну телеграму українському прем’єрові Валерію Пустовойтенку. В ній він повідомляє про незаконні вилучення газу, що тривають, «з експортних трубопроводів». І справді, наші джерела в колишньому «Укргазпромі» підтверджують: щодоби Україна бере з експортної труби 50-60 млн. куб. метрів газу. Це, природно, веде до скорочення подачі російського газу в країни Європи. Але чому розбійничаємо, попри всі жорсткі заходи і гримання уряду? Та саме тому, що він дуже різко «лiбералізував» газовий ринок. «Укргаз» ліквідований. Торговий будинок «Газ України» ще не став на ноги. Газотрейдери практично без грошей (див. підсумки оплати). Ні підприємства, ні облдержадміністрації не мають контрактів на постачання газу. Але всі їм користуються. Адже зима на дворі. Ось тому і трапляються діри в експортних газопроводах.

Щоб зменшити газову заборгованість Росії, керівник «Нафтогазу України» Ігор Бакай домовився в РАТ «Газпром», що Україна візьме на себе витрати російського партнера в СП «Газтранзит» із прокладання трубопроводу, завдяки якому передбачається збільшити подання газу на Балкани та до Туреччини. Але розгнiваний Р. Вяхірев буквально за кілька днів заявив, що Росія не збирається збільшувати транзит газу через Україну. І навіть загрожував його скоротити, натякаючи на можливості газопроводу, що будується в Білорусі.

Що робити? Наш уряд, як завжди, шарпається з боку в бік. Не виключено, що на газовому ринку буде реанімовано ЄЕСУ. Принаймні нині, за даними поінформованих джерел, ведуться переговори про те, щоб потихеньку розблокувати рахунки корпорації і дозволити їй розрахуватися по боргах з Росією...