Відновлення заліза

Минулого місяця наша країна, за даними Міжнародного інституту чавуну та сталі, збільшила виробництво сталі на 18,2% проти лютого 2006 року — до 3,25 мільйона тонн і зайняла восьме місце в рейтингу основних 66 світових виробників цієї продукції (на них припадає 98% світового виробництва). Нарівні з Україною, до першої десятки лідерів, за підсумками місяця, увійшли Китай (36,1 млн. тонн, зростання на 20,1%), Японія (9,2 млн. тонн, зростання на 3,6%), США (7,1 млн. тонн, падіння на 8%), Росія (5,7 млн. тонн, зростання на 9%), Німеччина (3,8 млн. тонн, зростання на 3,1%), Південна Корея (3,7 млн. тонн, зростання на 0,2%), Індія (3,5 млн. тонн, зростання на 2,5%), Бразилія (2,5 млн. тонн, зростання на 17,6%) та Італія (2,37 млн. тонн, падіння на 8,3%).

Щоправда, в лютому й українські підприємства, й усі інші учасники металургійної десятки, порівняно до січня, знизили виробництво. Всі ці дані наводилися на Міжнародній конференції з нових технологій прямого відновлення заліза, що відбулася цього тижня в Києві. Відкриваючи її, перший заступник міністра промислової політики України Дмитро Колєсніков зазначив, що впровадження цих технологій є стратегічно важливим проектом для гірничо-металургійного комплексу України та економіки нашої країни загалом. «До 2012 року виробництво сталі в Україні перевищить 50 мільйонів тонн, — сказав Колєсніков. — У зв’язку з очікуваним дефіцитом металолому в розмірі близько 1,2— 1,5 мільйона тонн необхідно використовувати альтернативні джерела сировини для сталеплавильного виробництва. У цьому допоможе технологія прямого відновлення заліза».

Досвідчений металург, заступник голови комітету Верховної Ради з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва, почесний президент ВАТ «Північний ГЗК» і ВАТ «Центральний ГЗК» Олександр Вілкул звернув увагу на необхідність великих інвестицій у модернізацію підприємств гірничо-металургійного комплексу України, підвищення ефективності виробництва, впровадження ресурсозберігаючих і енергоефективних технологій. «Необхідно поступово відмовлятися від мартенівської технології у сталеплавильному виробництві за рахунок впровадження нових киснево-конвертерних і електродугових сталеплавильних потужностей. Крім того, необхідно збільшувати частку використання машин безперервного лиття заготівок, скорочувати використання газу, а також впроваджувати на підприємствах ГМК технологію прямого відновлення заліза», — сказав Вілкул.

Як зазначив керівний директор компанії «Харес Інжиніринг» Разаз Юнес, технологія прямого відновлення заліза ITmk3, що використовує вугілля, є новітньою технологією (компанія Hares Group є ексклюзивним ліцензіатом ITmk3, що розроблена японською компанією Kobe Steel ЛТД, і безпосередньо займається її впровадженням в Україні, Росії та країнах СНД). За його словами, ця технологія забезпечує отримання необхідної продукції з високою доданою вартістю при низьких інвестиціях і капітальних витратах, дозволяючи виробляти гранульований чавун для сталеплавильних цехів з кисневими конверторами та електродуговими печами. Цікаві повідомлення на конференції зробили, також лікар Такуя Негамі, від компанії «Кобе Стіл» (Японія) і доктор технічних наук Яків Гордон, від компанії «Хетч» (Канада).

Представники Мінпромполітики, народні депутати, керівники найбільших металургійних, гірничо-збагачувальних і машинобудівних підприємств України й Росії, експерти та вчені обох країн, які брали участь у конференції, дійшли висновку, що впровадження технологій прямого відновлення заліза необхідно форсовано здійснювати.